Genre Characteristics of Kolomyikas

Оlha Кovalchuk

Genre Characteristics of Kolomyikas and their Functional Nature

The subject of our article became genre nature of kolomiykas in comparative context with Slavic small song genres. Textual approach and criteria for defining kolomiykas are not sufficial when dealing with syncretic masterpieces: there is not enough focus put on the scope and content, as it did V. Hnatiuk [14, p. XIII], size, rhythm and frequent connection with dance — A. Zachynyayev [9, p. 317] or rytm and melody — V. Goshovsky [8, p. 146—210]. As the key differentiators here should serve multiple factors that can not be avoided in determining genre affiliation of songs. These are: a) the form, composition, means of artistic language; b) the content; c) rhythm, melody; d) the presence or absence of dance accompaniment, manner of its presentation, facial expressions and gestures; e) restriction to certain situations (picking up berries, mushrooms, housekeeping, grazing, fun) or absence of such «dedication». So, when fixing folklore material, we tried to avoid subjectivity, using video recording technique, which enabled analyze texts, melodies, dance moves, facial expressions, gestures, emotional state soloists, environment and runtime, music and reception. Thus, penetrating into the essence of the phenomenon, we have come to their own definition of the term «kolomyiky» — as a short two-tree lined of various themes songs to dance or for singing with typically 14 syllabled verse, rhythm (4+4+6) with caesura in the middle, chromatic melody in a small vocal range, final, sometimes the inner feminine rhyme that are prevalently sung in the western regions of Ukraine…

Читати статтю повністю »

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »