Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. #1 (145)

The Ethnology Notebooks. 2019, 1 (145), 66—72

UDK 738.3.031.4.02:666.3-187](477.83-21)”19/20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.066

POTTERY CENTRE IN CHERVONOGRAD — THE ECHO OF THE PAST IN MODERN TIMES

MOTYL Romana

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328

Candidate of Arts (Ph. D), Associate Professor,

Senior Researcher

Folk Art Department,

Ethnology Institute of NAS of Ukraine,

15, Svobody ave.,79000, Lviv, Ukraine

Contacts: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Abstract. Smoked ceramics is one of the most ancient types of pottery. There is a revival of the traditions of this craft in some pottery centres of Ukraine on the turn of the XX-th—XXI-st centuries. This article examines the period of the emergence and formation of a newly discovered pottery centre in the town of Chervonograd, which is in Lviv region. The typology and artistic peculiarities of pottery works by Oksana Martynovych (Smerechynska), Dmitro Kahanyuk, Oksana Ivanytska, Sofiya Grybovska, Lidiya and Andriy Ulyanytsky, Sergiy Ivashkiv are analyzed. It was found out that the manufacture of smoked ceramic ware by craftsmen from Chervonograd testifies to a deliberate appeal to ethnic sources, which inspire not only for copying, but also for creative interpretations.

Keywords: Ukraine, Chervonograd, smoked ceramics, pottery, pottery centre, revival of traditions, craftsmen, pottery ware, creative interpretation.

Received 28.12.2018

REFERENCES

Laschuk, Yu.F. (1971). Ukraynskaia narodnaia keramyka XIX—XXI st.: avtoref. dys… dokt. yskusstvovedenyia: 17.00.06. Kyev [in Russian].
Poshyvajlo, O. (2004). Honcharstvo iak indykator etnosuspil’nykh pryoritetiv. Ukrains’kyj Keramolohichnyj zhurnal, 4, 7—14 [in Ukrainian].
Motyl’, R. (2002). Do problemy zberezhennia Havarets’koho oseredku dymlenoi keramiky. Ukrains’kyj Keramolohichnyj zhurnal, 4, 68—69 [in Ukrainian].
Motyl’, R. (2011). Ukrains’ka dymlena keramika ХIХ — pochatku ХХІ st. Istoriia. Typolohiia. Khudozhni osoblyvosti. L’viv: In-t narodoznavstva NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Krakovets’ka, Zenoviia (Ed.). Smerechyns’ka-Martynovych Oksana. Keramika. Hrafika. Zhyvopys: kataloh. L’viv: Natsional’na spilka majstriv narodnoho mystetstva Ukrainy [in Ukrainian].

Read»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »