Авторам

Вимоги до оформлення авторами публікацій
в “Народознавчих Зошитах”

Увага! Останні зміни у вимоги внесені 21.02.2017 (див. пп.11, 12).

1. Текст публікації подається у програмі Microsoft Word (rtf, doc); поля звичайні: верхнє, нижнє, праве — 1,5 см, ліве — 2,5 см; шрифт – Times New Roman, 14 кегль, у півтора інтервала.

2. Ім’я (малими буквами) і прізвище (великими буквами) вказується на початку тексту перед назвою роботи.

3. Анотації і ключові слова подаються трьома мовами — українською (після назви) і англійською та російською (в кінці, після бібліографії), 12 кегль, в один інтервал.

4. Бібліографія (список джерел та літератури) розміщується після тексту публікації.

5. Бібліографія: спочатку архіви (за абеткою), потім література кирилицею (за абеткою), тоді видання латиною (за абеткою) і на кінець посилання на Internet.

Прізвище, ініціали — курсивом.

Обов’язково вказується поле відповідальності (автор, перекладач, упорядник тощо), видавництво та кількість сторінок видання чи сторінки (наприклад, С. 105—127), якщо це стаття з журналу (збірника).

Приклади:

Пісні Явдохи Зуїхи. Записав Гнат Танцюра / упоряд., передм. та прим. Ю. Юзвенко, М. Яценка. — К. : Наукова думка, 1965. — 810 с.;

Тарас Я.Н. Памятники архитектуры Молдавии (ХIV — начало ХX века) / Ярослав Тарас. — Кишинев : Тимпул, 1986. — 248 с.

6. Посилання на джерела у тексті публікації подаються двома цифрами у квадратних дужках (наприклад: [2, с. 320], де перша цифра номер джерела у списку, друга — сторінка (аркуш, номер ілюстрації тощо)). Два джерела в дужках розділяються крапкою з комою (;) (наприклад: [2, арк. 12; 7, с. 320].

7. Примітки (коментарі, рукописні архіви автора) подаються посторінково верхнім індексом арабськими цифрами наскрізно (1, 2, 3…).

8. Після тексту — список скорочень, абревіатури.

9. Ілюстрації до публікації подаються разом з текстом на електронних носіях та розміщуються кожна в окремому файлі (300dpi) і нумеруються відповідно до розміщення їх в тексті (з назвою, що містить початкові літери прізвища автора латинкою і порядковий номер).

10. До ілюстрацій подається файл Microsoft Word (doc, rtf) із списком підписів  (назва, автор, рік, з якого джерела взята ілюстрація тощо). Бажано вказувати місце в тексті, де варто було б розмістити зображення (сторінка, абзац).

11. В окремому файлі Microsoft Word (doc, rtf) необхідно подати інформацію про автора:
· Автор
· Місце роботи (посада, звання, ступені тощо)
· Монографії, статті
· Наукові зацікавлення
· Контакти (поштова адреса, телефон, електронна адреса тощо).

12. До Вашої статті необхідно додати УДК.

 

Матеріали в електронному вигляді надсилати на адресу редакції ethnolog@gmail.com або подавати на CD/DVD.

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »