« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1201—1217

УДК 271.2-523.47(477. 83-22)”15″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1201

ІКОНИ МАЙСТРА ДМИТРІЯ У СТИЛІСТИЧНО СПОРІДНЕНОМУ КОЛІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ІКОН ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI ст.

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.соm

Анотація. Метою і завданнями статті є підсумувати результати досліджень низки іконостасних ансамблів: з церков Собору Пр. Богородиці у с. Либохорі, св. Миколая у м. Кам’янці Бузькій і Святого Духа у м. Рогатині, а також ряду поодиноких творів, та цілісніше охопити той стилістичний напрям у західноукраїнському іконописі, який визначається виразнішим впливом балканських зразків, найяскравішим виразником яких був майстер Дмитрій.

Об’єкт і хронологічні межі дослідження — іконостасні комплекси ікон другої половини XVІ cт. з церков у Долині, Либохорі, Кам’янці Бузькій, Рогатині та поодинокі ікони з інших західноукраїнських церков. Переважна більшість пам’яток — у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Предметом дослідження є атрибуція ікон щодо їх приналежності до одного стилістичного напряму та уточнення датування деяких із них.

 Висновки: більшість аналізованих пам’яток репрезентують найцінніші мистецькі здобутки останніх десятиліть існування української ікони в руслі візантійського родоводу. Також висловлюється припущення про вплив майстра Дмитрія на розвиток цілої стилістичної лінії в західноукраїнському малярстві другої половини XVI ст., у якій знайшли виразний відгомін балканські зразки.

Дослідження проведене методом порівняльного аналізу іконографічних, стилістичних та техніко-технологічних характеристик пам’яток.

Ключові слова: дослідження, майстер, ікона, стилістика, традиція, друга половина XVІ cт.

Надійшла 14.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Пуцко В. Ікона св. Миколая Милецького сучавського маляра Григорія Босиковича. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1998. Т. ССХХХVІ: Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 373—397.
  • 2. Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Дмитрія в колекції Національного музею у Львові (З матеріалів до зведеного каталога збірок НМЛ). Літопис Національного музею у Львові. Львів: Національний музей у Львові, 2000. Вип. 1 (6). С. 89—152.
  • 3. Скоп Л. Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія — Федуско, маляр зі Самбора. Дрогобич: Коло, 2011. 80 с.
  • 4. Гелитович М. Іконостас останньої третини XVI століття з церкви Собору Пресвятої Богородиці в Либохорі. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Національний музей у Львові, 2012. Вип. 9 (14). С. 34—61.
  • 5. Гелитович М. Комплекс ікон 1580-х років з церкви св. Миколи у Кам’янці Бузькій. Буття в мистецтві: збірник наукових праць і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Львів, 2007. С. 157—167.
  • 6. Мельник І., Гелитович М. Іконостас кін. XVI ст. з церкви Святого Духа у Рогатині. Проблеми атрибуції. Бюлетень Львівського філіалу Національного нау ково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2007. С. 15—19.
  • 7. Свєнціцька В.І. Живопис XІV—XVI століть. Історія українського мистецтва. Київ, 1967. Т. 2. С. 208—274.
  • 8. Овсійчук В. Українське малярство Х—ХVІІІ століть. Проблеми кольору. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. 480 с.
  • 9. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХVІ — поч. ХVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  • 10. Гелитович М. Ікони з Долини — цінні пам’ятки українського мистецтва. Збірник науково-теоретичних статей за матеріалами круглого столу «Проблеми музеєфікації на Бойківщині» та науково-прак тич ної конференції «Археологічними та сакральними стеж ками Долинщини». Вип. 2. Долина, 2008. С. 47—56.
  • 11. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1928. 102 с.
  • 12. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  • 13. Biskupski R. Wybrany warsztaty malarstwa ikonowego szkoły halickiej XV i XVI wieku. Folia Historiae Artium. T. XVII. Kraków, 1982. S. 25—42.
  • 14. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упоряд.: В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 15. Гелитович М. Іконостас церкви Покрову Пресвятої Богородиці середини ХVІ століття із с. Поляна Львівської області: спроба реконструкції. Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Чис. 4. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН УКРАЇНИ; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2017. С. 31—43.
  • 16. Гелитович М.Іконостас церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Наконечне — найповніший іконостасний ансамбль XVІ століття.Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 39. Львів: ЛНАМ, 2019. С. 73—88.
  • 17. Слободян В. Церкви Турківського району. Львів, 2003. 200 с.
  • 18. Nikolesku C. Ikonae Vechi Romanesti. Bucureşti, 1961. 40 s.
  • 19. Царські врата українських іконостасів: альбом. Упо ряд. Ю. Юркевич. Львів: Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 386 с.
  • 20. Вуйцик В. Церкви Кам’янки-Бузької. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Ч. 14. Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація»,2004. С. 190—191.
  • 21. Уманцев Ф.С. Живопис кінця ХVI — першої половини XVII століття. Історія українського мистецтва. Київ, 1967. Т. 2. С. 275—318.
  • 22. Konstantynowicz J. Ikonostasy w. XVII w granicach dawnych dijecezyj: przemyskiej, lwowskiej, belzkiej i chelmskiej. Proba charakterystyki. Część II (Materiałі optyczny). Sanok, 1930. Tabl IV. № 9—12.
  • 23. Гелитович М. Маловідомі пам’ятки українського іконопису XV—ХVІ століття (з колекції національного музею у Львові). Zachodnioukraińska sztuka cerkiewna. Materiały zmiędzynarodowej konferencji naukowej 17—18 kwietnia 2004 roku. Łańcut, 2004. C. 57—132.
  • 24. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України ХV—ХVІ вв. Львів, 1929. XVIII с.: 141 табл.
  • 25. Федак М. Іконографічні особливості ікони «Страшний суд» (остання чверть XVI ст.) з Раделич. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2012. Вип. 9 (14). С. 62—67.
  • 26. Церква Святого Духа в Рогатині: Альбом. Авт.-упоряд. В.І. Мельник. Київ: Мистецтво, 1991. 144 с.
  • 27. Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Український середньовічний живопис: альбом. Київ: Мистецтво, 1976. 27 с.: іл.
  • 28. Мокрій В. Два твори Григорія Босиковича у Львівській картинній галереї. Волинська ікона: питання історії вивчення дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали ІV наукової конференції. Луцьк, 1997. С. 94—98.
  • 29. Шедеври українського іконопису ХІХ—ХХ ст.: альбом. Київ: Мистецтво, 1999. 256 с.
  • 30. Козак А. Реставрація ікони «Христос-Пантократор» 1592 р. з села Цепцевичі зі збірки Рівненського краєзнавчого музею. Бюлетень. Інформаційний випуск. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Вип. 8. 2006. С. 138—140.
  • 31. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Авт. упоряд. о. д-р Севастіян Дмитрух. Ч. ІІ. У збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »