« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1114—1122

УДК [[398.3:392]:316.422](477.85/.87)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1114

«КОЛАЧ» В ОБРЯДОВІЙ ПРАКТИЦІ ГУЦУЛІВ ПОЧАТКУ ХХІ ст.: ПРОЯВИ ЛОКАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У БУКОВИНСЬКІЙ ЧАСТИНІ ГУЦУЛЬЩИНИ)

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • завідувачка відділу народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Метою статті є показати особливості функціонування одного з виразних атрибутів традиційної обрядовості українців  «колача» на прикладі буковинської частини Гуцульщини — району, де на початку ХХІ ст. виразно простежуються архаїчні культурні пласти, з’ясувати мотивацію застосування цієї обрядової реалії, виявити зміни у сфері обрядово-святкового функціонування «колача», які виникли в останні десятиліття ХХ ст. і розвиваються нині під впливом різних чинників — демографічних, соціально-економічних, культурних, з’ясувати їх тенденції. Об’єктом дослідження є стан збереження календарних та родинних обрядів і свят у буковинській частині Гуцульщини, а предметом — функціональні та етично-естетичні особливості обрядового застосування «колача» та причини їхньої трансформації.

За результатами дослідження можна стверджувати, що упродовж ХХ ст. відбувся процес структурних змін традиційної обрядовості та поступової втрати обрядових елементів, спричинений секуляризацією, ідеологічними чинниками та модернізацією суспільства.

Устатті застосовано принцип системного підходу до вивчення явищ та об’єктів традиційної культури із залучення наукових методів: польового етнографічного дослідження з опитуванням, інтерв’юванням, безпосереднім спостереженням; типологічного; комплексного, ретроспективного та порівняльно-історичного аналізу.

Ключові слова: буковинська частина Гуцульщини, «колач», хліб, обряд, традиція, світоглядні уявлення, трансформація, глобалізація, спадщина, збереження.

Надійшла 27.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 581б. Польові матеріали Л. Герус. Обрядовий хліб (Вижницький, Путильський р-ни Чер нівецької обл., Верховинський р-н Івано-Франківської обл. 2008 р. 55 арк.
  • 2. Герус Л. Орнитоморфное печенье украинцев (пластическое решение формы, функции, семантика в контексте славянской традиции). Традыцыі і сучасны стан культуры і мастацтваў: матэрыялы Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі (Республика Беларусь, Мінск, 25—26 красавіка 2013): у 5 частках. Уклад. Ю. Пацюпа; рэдкал.: А. Лакотка [i iнш.]. Мінск, 2013. Ч. 5. С. 36—43.
  • 3. Герус Л. Український коровай: форма, типи та стилістичні особливості пластичних елементів. Мистецтво знавство’06 наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2006. С. 37—46.
  • 4. Герус Л. Великодна паска українців (функція, форма, пластика). Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2009. № 15. С. 18—25.
  • 5. Герус Л. Оздоби українського короваю: типи, художні ознаки, символіка. Мистецтвознавство’08: наук. зб. Львів, 2008. С. 63—75.
  • 6. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: Молодий буковинець, 2000. 208 с.
  • 7. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 4. Материяли до укра їнсько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.
  • 8. Руснак Ю. Назви сакральних весільних страв у буковинському діалекті. Науковий вісник Чернівецького національного університету. Слов’янська філологія. 2013. Вип. 697—699. С. 319—324.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »