« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1104—1113

УДК 821.161.2-92″18″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1104

УКРАЇНЕЦЬ У ГАЛИЦЬКОМУ «СИБІРУ»: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ВОЛОДИМИРА НАВРОЦЬКОГО (1847—1882)

БЕЛІНСЬКА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-4716-6011
  • кандидатка історичних наук,
  • завідувачка кафедрою соціокультурного менеджменту,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmyla.belinska@gmail.com

Анотація. В умовах незалежної української держави актуальною видається можливість вітчизняним науковцям повертати імена активних громадських діячів попередніх часів, які зробили внесок у розвиток українського націєтворення. У статті висвітлено просвітницьку, національно-культурницьку працю українського публіциста Володимира Навроцького, який в умовах етнографічного і політичного польсько-українського пограниччя будив у галицьких українців — громадян Австро-Угорської імперії — почуття національної ідентичності. За українську позицію польський ставленик австрійського уряду А. Голуховський вислав В. Навроцького зі Східної Галичини до Ряшева, з несприятливим кліматом та виснажливими умовами служби, околиці якого називали «галицьким Сибіром».

Мета статті — розкрити феномен Володимира Навроцького як промотора «органічної праці» для народу.

Об’єктом дослідження є процес формування інтелі генцією національної свідомості галицьких українців у другій половині ХІХ ст., а предметом — громадська, публіцистична діяльність В. Навроцького.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму. Для опрацювання архівного, етнографічного й економічного матеріалу були використані методи типологічного, комплексного та ретроспективного аналізів, історичної реконструкції тощо.

Ключові слова: галицькі українці, громадська активність, В. Навроцький, Ряшів, родина, просвіта.

Надійшла 27.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Інститут літератури НАН України імені Т. Шевченка у Києві. Відділ рукописів. Ф. 3 (Іван Франко). Спр. 1602. 271 арк.
  • 2. Грицак Я. «Яких-то князів були столиці в Києві?»: до конструювання історичної пам’яті галицьких українців у 1830—1930-ті роки. Україна Модерна. 2001. Ч. 6. С. 77—95.
  • 3. Інститут літератури НАН України імені Т. Шевченка у Києві. Відділ рукописів. Ф. 3 (Іван Франко). Спр. 4355. 295 арк.
  • 4. Львівська національна бібліотека НАН України іме ні В. Стефаника Відділ рукописів. М. Бучинський. Спр. 318. 12 арк.
  • 5. Витанович І. Володимир Навроцький (1847—1882). Перший український статистик-економіст в Гали чині на тлі своєї доби. Львів, 1934. 82 с.
  • 6. Студинський К. Галичина й Україна в листуванні 1862—1884 рр. Матеріали до історії української куль ту ри в Галичині та її зв’язки з Україною. Харків; Київ: Пролетар, 1931. 587 с.
  • 7. Франко І. Д-р Остап Терлецький. Спомини і матеріали. Записки НТШ. 1902. Т. 50. С. 1—64.
  • 8. Франко І. Дневник В. Навроцького. Житє і слово. Т. ІІ. 1894. Кн. 6. С. 340—445.
  • 9. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 на підставі споминів. Львів, 1936. 736 c.
  • 10. Шашкевич В. Лист до В. Навроцького. Житє і слово. 1894. Т. 1/2. Кн. 1. С. 123.
  • 11. Драгоманов М. Австро-руські спомини (1867—1877). Т. 2. Київ: Наукова думка, 1970. С. 151—288.
  • 12. Брик І. Історія Товариства «Просвіта» у Львові. Львів, 1932. 39 с.
  • 13. Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Ф. 362. Оп. 1. Спр. 172. Арк. 1.
  • 14. Горак Р. Львів — місто Івана Франка. Львів: Центр Європи, 2010. 287 с.
  • 15. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976. Т. 2. С. 334—335.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »