Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1013–1244

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05

Статті

МИХАЙЛЯК Тамара
«ПРОЗОРІ» КОРДОНИ НАУКИ: ПЕРЕГУК ЕТНОГРАФІЧНИХ ПРАКТИК ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. В УКРАЇНІ ТА ІТАЛІЇ

1015—1021

ЛЕСЮК Вікторія
АНТРОПОЛОГІЯ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНЦІВ ЛЕМКІВЩИНИ І НАДСЯННЯ ПРО ДЕПОРТАЦІЮ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

1022—1029

НАКОНЕЧНИЙ Володимир
«НАЙСТРАШНІШИЙ ВОРОГ НАШОГО НАРОДУ»: ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ «НАШОГО ЛЕМКА»

1030—1036

МОВНА Уляна
ТРАДИЦІЙНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО ГУЦУЛІВ: СПЕЦИФІКА ВИРОБНИЧОЇ КУЛЬТУРИ

1037—1050

ІВАНЧУК Василь
ВЛАСТИВОСТІ МЕРТВОГО ТІЛА ЛЮДИНИ В ГУЦУЛЬСЬКИХ МАГІЧНИХ ПРАКТИКАХ

1051—1063

МОВНА Маріанна
ПУТІВНИКИ ДОЛИНОЮ ПРУТУ У ДЗЕРКАЛІ ЧАСУ (кінець ХIХ — початок ХХ ст.)

1064—1070

КОРОБЕЙНИКОВА Ярослава, НИКОДЮК Ольга
РОЛЬ ТУРИЗМУ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ БОЙКІВЩИНИ

1071—1080

КОСIВ Роксолана
ІКОНИ XVII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII ст. З ЦЕРКОВ ВОЙНИЛОВА НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ В КОНТЕКСТІ ВІЗИТАЦІЙНИХ ОПИСІВ, РЕКОНСТРУКЦІЇ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ТА АТРИБУЦІЇ

1081—1096

ШИРОКА Оксана
ОСОБЛИВОСТІ ЗОБРАЖЕННЯ ТРЬОХ МУДРЕЦІВ-ВОЛХВІВ У ІКОНОГРАФІЇ РІЗДВА ХРИСТОВОГО ТА ЦИКЛАХ АКАФІСТІВ ДО БОГОРОДИЦІ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVI—XVIII cт.

1097—1107

ІВАШКІВ Галина
ГОНЧАРСТВО СТАРОСАМБІРЩИНИ (майстри, особливості ремесла, збут виробів, традиції)

1108—1127

БУЛГАКОВА-СИТНИК Людмила
ЛИКОВЕ ВЗУТТЯ ПОЛІЩУКІВ У ЗОНІ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО ПОГРАНИЧЧЯ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

1128—1143

МАТКОВСЬКА Іванна
ФОРМАЛЬНІ ПОШУКИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТИ У ЖИВОПИСІ З. ФЛІНТИ 1960-х рр. ПІД ВПЛИВОМЄВРОПЕЙСЬКОГО І УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ 1910—1930-х рр.: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАПРЯМКІВ

1144—1157

ІВАНИЦЬКА Тетяна
ЖІНОЧИЙ ПОРТРЕТ У ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ КОЦКИ 1930—1980 рр.

1158—1168

ЧИРВА Анна
ХУДОЖНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ В МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

1169—1174

ГАВРИЛЮК Алла
ПРОБЛЕМАТИКА ВІРИ, РЕЛІГІЇ Й АТЕЇЗМУ В ПРАЦЯХ ОЛЕКСІЯ СЕЛІВАЧОВА (1887—1919)

1175—1188

СЕЛІВАЧОВ Михайло
НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО КАРПАТ ОЧИМА СЕРГІЯ МАКОВСЬКОГО (1877—1962)

1189—1201

ГОРБАЛЬ Марія
ТРАГЕДІЯ НА ХУТОРІ ТАРАСОВО В ЛІСІ МІЖ СЕЛАМИ РАКІВЕЦЬ І СЕЛИСЬКО ПУСТОМИТІВСЬКОГО РАЙОНУ НА ЛЬВІВЩИНІ 21 БЕРЕЗНЯ 1944 РОКУ

1202—1212

ТАРАС Ярослав
ХТО МИ? ЧИЇ ДІТИ? ЯКИХ БАТЬКІВ? (ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ с. ДУЛІБИ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ)

1213—1225

Публікації

Мушинка Микола
Листи Володимира та Олени Гнатюків до дітей та зятя (1919—1928)

1226—1233

Рецензії

Мовна Маріанна
Стежками предків

1234—1235

Кілар Анастасія
Проблема маскулінності від французької революції до Першої світової війни

1236—1241

Інформації

Дудар-Дидина Віра
Нова виставка в музею «Ткацтво на Лемківщині» і коронавірус

1242—1242

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »