« 2020. № 2 (152)

Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 251—259

УДК [80+94](=163.42=161.2)-057.4:378.4(497.5-21)]”195/202″Є.Пащенко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.02.251

ЄВГЕН ПАЩЕНКО І УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМ У ХОРВАТСЬКІЙ СЛАВІСТИЦІ

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099

доктор історичних наук, професор,

академік НАН України, директор,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Метою статті є висвітлення наукової та громадсько-політичної діяльності славіста, філолога, фольклориста, етнолога і педагога Вищої школи, доктора історичних наук, професора кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету Євгена Миколайовича Пащенка, який ус  е своє життя присвятив служінню українській науці і культурі. Зокрема виокремити і проаналізувати його внесок в розвиток українознавчого напряму у хорватській славістиці.

Актуальність теми. Стаття присвячена ювілейній даті вченого — 70-річчю від дня народження.

Об’єкт дослідження — найважливіші віхи наукової та громадсько-політичної діяльності вченого.

Предмет дослідження — наукова спадщина вченого в дослідженнях українсько-хорватських взаємин, традиційної культури українців і хорватів та науково-організаційна діяльність Є. Пащенка на посаді професора кафедри української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету.

У висновках вказується на заслужене пошанування багатогранного вченого почесним дипломом Хорватського парламенту, Почесними грамотами, медалями і дипломами Верховної Ради України та Президії Академії наук України, Грамотами Посольства України в Республіці Хорватія та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, низкою інших відзнак у Хорватії — за багаторічну дослідницьку співпрацю, популяризацію української культури, поглиблення наукових і культурних взаємин між Хорватію та Україною.

Ключові слова: Євген Пащенко, філологія, славістика, україністика, хорватистика, Інститут народознавства НАН України, Загребський університет.

Надійшла 7.04.2020

Список використаних джерел

  1. Пащенко Є.В. Назор и фольклоризм в хорватской литературе. Київ: Наукова думка, 1983.
  2. Українське бароко: у 2-х т. Харків: Акта, 2004.
  3. Paљиenko Evgen. Etnogeneza i mitologija Hrvata u kon­tekstu Ukrajine. Zagreb, 1999.
  4. Paљиenko Jevgenij. Juraj Kriћaniж i Ukrajina. Graditelji europske krљжanske unije. Zagreb: Matica hrvatska. 500 s.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »