Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 1–280

1-2019

Народне мистецтво у міждисциплінарних дискурсах: історія, теорія, методика, термінологія

ГЕРУС Людмила
РОЛЬ НАРОДНОГО ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА У КУЛЬТУРНІЙ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОДИ КРИЗИ

4—12

СКЛЯРЕНКО Галина
ФОЛЬКЛОРНА КУЛЬТУРА У ВІЗІЯХ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

13—19

ФЕДОРЧУК Олена, НИКОРАК Олена, КУМПІКАЙТЄ Егле, МІЛАШЕНЄ Дайва, НЕНАРТАВІЧЮТЄ Еріка
У ПОШУКАХ ЕТНОМИСТЕЦЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКІ СТУДІЇ (ЗУСТРІЧ ДРУГА)

20—28

ЧУЙКО Олег
ДВОВІР’Я В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ КУЛЬТУРІ НАСЕЛЕННЯ ПРИКАРПАТТЯ

29—34

КОЗІНЧУК Віталій
НАРОДНІ ІКОНИ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИСТАВКИ З КОЛЕКЦІЇ ОЛЕКСАНДРА ЧЕРНОВА)

35—40

ЛЕБЕДЄВА Альона
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ: МІЖ «ЕТНО» ТА «ДИЗАЙНОМ»

41—47

ВІННІКОВА Марія
ГОЛОВНІ УБОРИ З «ОПОЯСКОЮ» В ТРАДИЦІЙНОМУ ЖІНОЧОМУ КОСТЮМІ СХІДНОЇ ЧАСТИНИ БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ

48—56

ЯМБОРКО Ольга
УКРАЇНСЬКИЙ ТЕМАТИЧНИЙ КИЛИМ 1930—1960-х рр. ЯК МИСТЕЦЬКА ПРАКТИКА СОЦРЕАЛІЗМУ

57—65

Місце та роль народного мистецтва у культурному просторі ХХІ століття: осередки, майстри, художні ідеї

МОТИЛЬ Романа
ОСЕРЕДОК ГОНЧАРСТВА У ЧЕРВОНОГРАДІ — ВІДГОМІН МИНУЛОГО У СУЧАСНОМУ

66—72

КУЦИР Тетяна
ЖОВКІВСЬКА НАРОДНА ВИШИВКА ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.: ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ, АТРИБУЦІЯ, РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ

73—80

КНИШ Богдана
ГУЦУЛЬСЬКІ ЛІЖНИКИ. ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (за матеріалами Косівського району Івано-Франківської обл.)

81—91

ШЕВЧУК Василь
МАЙСТРИ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА КИЇВЩИНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

92—98

Народне мистецтво у практиках навчально-виховних закладів

СТУКАЛЕНКО Зоя
НАРОДНИЙ ОРКЕСТР ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

99—102

УРСУ Валентина
ВІДОБРАЖЕННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ НАРОДІВ В ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКАХ З ІСТОРІЇ ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЮ ОСВІТИ (ГІМНАЗІЇ) В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА

103—112

Народне і академічне мистецтво: взаємозв’язки та взаємовпливи

БІЛИЙ Віктор
ТРАДИЦІЇ КОСІВСЬКОЇ РІЗЬБИ У ТВОРЧОСТІ ПЕТРА КОРПАНЮКА (за матеріалами виставки до 60-літнього ювілею майстра)

113—119

ТРОЦЕНКО Ганна
ПЛЕНЕРНИЙ РУХ У ВІДРОДЖЕННІ КАМЕНОТЕСНОГО МИСТЕЦТВА ВІННИЧЧИНИ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.

120—129

ВІЛЬХОВЕЦЬКА Катерина
ВПЛИВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА НА ПОШУК НОВИХ РІШЕНЬ У СУЧАСНОМУ ІКОНОПИСІ ЛАВРСЬКИХ ХУДОЖНІХ МАЙСТЕРЕНЬ ІМ. І. ЇЖАКЕВИЧА

130—141

БЕРЕЗУЦЬКА Марина
ТВОРИ ВІКТОРА ВЛАСОВА У РЕПЕРТУАРІ АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ «ЧАРІВНИЦІ»

142—148

ФЕДОРНЯК Наталія
СИНТЕЗ ФОЛЬКЛОРУ І ЕСТРАДНОЇ МУЗИКИ У ЗВУКОЗАПИСАХ УКРАЇНЦІВ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

149—156

Збереження та популяризація музейних і приватних збірок народного мистецтва

СЕЛІВАЧОВ Михайло
ДЛЯ ЧОГО ДОСЛІДНИКОВІ СВОЯ МИСТЕЦЬКА ЗБІРКА?

157—167

БОЛЮК Олег
КОЛЕКЦІОНЕР VS МУЗЕЙНИК? (НА ПРИКЛАДІ ЗБИРАЛЬНИЦТВА НАРОДНОГО ВБРАННЯ)

168—178

АКЧУРІНА-МУФТІЄВА Нурія
СУЧАСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУПИ ТКАНИН З КОЛЕКЦІЇ БАХЧИСАРАЙСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА

179—184

ГАВРИЛЮК Алла
СУЧАСНІ ОФОРМЛЮВАЛЬНІ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПІДХОДИ ДО МУЗЕЄФІКАЦІЇ МИСТЕЦЬКОЇ Й АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ КИЇВЩИНИ

185—198

КОРОБЕЙНИКОВА Ярослава, ЗОРІНА Галина
РОЛЬ ТУРИЗМУ У ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА (на прикладі Івано-Франківської області)

199—207

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга
СПЕЦИФІКА ПРЕЗЕНТАЦІЙ НАРОДНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ФОЛЬКЛОРНИХ ФЕСТИВАЛЯХ УКРАЇНСЬКОГО ЗАХІДНОГО ПОГРАНИЧЧЯ

208—213

ОЛЕРЄСКУ Думітру
РОЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ У ЗБЕРЕЖЕННІ ТА ВІДРОДЖЕННІ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

214—220

Статті

КОЗАКЕВИЧ Олена
ТРАДИЦІЙНЕ В’ЯЗАНЕ І МЕРЕЖИВНЕ ДОПОВНЕННЯ ДО ОДЯГУ НА ПОКУТТІ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.: ЛОКАЛЬНІ ТИПОЛОГІЧНІ ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ

221—235

ІВАШКІВ Галина
ТИПОЛОГІЯ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗООМОРФНИХ КЕРАМІЧНИХ ВИРОБІВ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

236—252

ГОРДЄЄВ Володимир
ЛЕКСИКА НАРОДНИХ ТАНЦІВ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ У КОНТЕКСТІ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

253—258

ЮДОВА-РОМАНОВА Катерина, АЛЕНІНА Юлія
МОДЕРНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ: СУЧАСНИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ КОНТЕКСТ

259—265

БОЙКО Тетяна
АКТОРСЬКА УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ЙОСИПА ГІРНЯКА 1922—1933 рр. У СВІТЛІ ТЕОРЕТИЧНИХ МАНІФЕСТІВ ЛЕСЯ КУРБАСА

266—271

ГЕРУС Людмила
ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВУ (Пам’яті видатної вченої Раїси Володимирівни Захарчук-Чугай)

272—279

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »