Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 4—12

УДК 7.011.26(=161.2)]:745/749(477-054.65)]”191/201″

РОЛЬ НАРОДНОГО ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА У КУЛЬТУРНІЙ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОДИ КРИЗИ

ГЕРУС Людмила

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу народного мистецтва,

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м.~Львів, Україна

Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. У статті наголошено на особливостях народного деко­ративно-прикладного мистецтва, з’ясовано його вплив на формування національної свідомості та патріотичної громадянської позиції українців в періоди кризи у різні історичні періоди (Перша світова війна, Революція Гідності та війна на сході України), у яких мистецькі практики набрали виняткової актуальності, — на прикладах діяльності «Української кооперативної кустарної спілки» у таборі ув’язнених військовополонених Раштат (Німеччина), мистецьких практик, ініційованих на Східній Галичині та Буковині відділом по наданню трудової допомоги населенню Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Земського союзу у період Першої світової війни; творчості митців 2014—2018 рр. у зв’язку з Революцією Гідності та вій­ни на cході України.

Ключові слова: Україна, декоративно-прикладне мистецтво, криза, мистецька практика, художня спадщина, консолідація.

Надійшла 2.02.2019

Список використаних джерел

  1. Герус Л. Шопка в українській християнській традиції: генеза, історія, символіка. Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 579—595.
  2. Герус Л.М. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38.
  3. Декоративна тарілка з гончарної майстерні-школи Михайла Паращука. 1918 р. Раштат (з колекції М. і М. Лабуньків). Нотатки з мистецтва. Філа­дельфія: накладом відділу Об’єднання мистців-українців в Америці. 1989. Ч. 29. С. 34.
  4. Народне мистецтво Галичини й Буковини. Народное искусство Галиции и Буковины и Земский Союз в 1916—1917 г.г. войны. Київ: Тип. Худож.-ремесел. шк.-мастерской печ. дела, 1919. 65 с.
  5. Прибыльская Е. Жизнеописание. Студії мистецтво­знавчі. 2015. Ч. 2. С. 111—124.
  6. Срібняк І. Мистецькі осередки полонених українців у таборі Раштат (друга половина 1915—1916 рр.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». 2014. Вип. 5 (123). С. 59—62.
  7. Срібняк І. Створення та діяльність Комітету культурної помочі українцям у Німеччині у таборі Раштат (друга половина 1918 р.). Київські історичні студії. 2017. № 1 (4). С. 3—8.
  8. Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук: життя і творчість. Едмонтон; Торонто; Київ, 1994. 227 с.
  9. Брик А. Мистецтво війни: тернополяни розмальовують армійські шоломи. Режим доступу: https://nday.te.ua/mystetstvo-vijny-ternopolyany-rozmalovuyut-armijski-sholomy/.
  10. Буланова-Дувалко Л. «Ridicule»: Уроки праці від українських художників. Режим доступу: http://artukraine.com.ua/a/ridicule–uroki-truda-ot-ukra­ins­kikh-khudozhnic/#.WwWBWO6FPIW.
  11. Качур К. Випеченими птахами з тіста фольклористи вшанували загиблих на Майдані. Режим доступу: https://honchar.org.ua/p/vypechenymy-ptahamy-z-tista-folklorysty-vshanuvaly-zahyblyh-na-majda­ni/?nggpage=2.
  12. Метельський Р. «Тиша» та «Мамаєва сорочка» від Ярослави Ткачук та Олі Кравченко. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/tysha-ta-mamajeva-sorochka-vid-yaroslavy-tkachuk-ta-oli-kravchenko/.
  13. Солонець О. Євромайдан на витинанках. Черкаський митець Микола Теліженко створює цикл робіт, присвячених останнім подіям в Україні. Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/ievromaydan-na-vitinankah.
  14. Шот М. Аура розмальованих касок. Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/aura-rozmalovanih-kasok/.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »