Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 618–629

УДК 39(477.86-11):728.94(1-22)

ГОСПОДАРСЬКІ СПОРУДИ СЕЛЯНСЬКОГО ДВОРУ НА ПОКУТТІ: СТОДОЛА ТА ОБОРІГ

Радович Роман Богданович, кандидат історичних наук, докторант
Інститут народознавства Національної академії наук України,
відділ історичної етнології,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
Контакти: (067)2703221; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Розглядаються споруди двору покутян, призначені для зберігання та обмолоту збіжжя — стодоли, стіжки та обороги. З’ясовані їх конструктивні особливості та специфічні риси. Зроблена спроба прослідкувати еволюційні процеси, пов’язані з виникненням та становленням цих будівель.

Ключові слова: Покуття, господарські будівлі, стодола, оборіг, стіжок

Надійшла 29.03.2018

Список використаних джерел

1. Архів Львівського музею народної архітектури та побуту (далі — Архів ЛМНАП). — Ф. Матеріали експедицій. — Спр. ЗВ-15.
2. Архів ЛМНАП. — Ф. Матеріали експедицій. — Спр. ЗВ-16.
3. Архів ЛМНАП. — Ф. Матеріали експедицій. — Спр. ЗВ-17. — 41 арк.
4. Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края / В. Бабенко. — Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2013. — 152 с.
5. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. / Е. Бломквист. — Москва : Изд-во АН СССР, 1956. — С. 3—458.
6. Данилюк А.Г. Музей народної архітектури та побуту у Львові: путівник / А. Данилюк, І. Красовський, Б. Рибак та ін. — Львів : Каменяр, 1980. — 182 с.
7. Залізняк Л.Л. Население Полесья в мозолите / Л. Залізняк. — Киев : Наукова думка, 1991. — 160 с.
8. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження / Т.В. Косміна. — Київ : Наукова думка, 1980. — 190 с.
9. Радович Р. Тимчасове житло українців. Вісник Львівського університету. Серія історична / Р. Радович. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — Вип. 39—40. — С. 486—526.
10. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-господарський комплекс) / Р. Радович. — Київ : Видавець Олег Філюк, 2015. — 352 с.
11. Радович Р. Господарські будівлі для зберігання продуктів хліборобства. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові / Р. Радович. — Львів, 1998. — Вип. І. — С. 21—33.
12. Русов М. Типи сїльських селищ в полудневій частинї Галичини. Збірник природничо-технїчної секції Українського Наукового Товариства в Київі / М. Русов. — Київ : Друкарня Другої Друкарської Артїли, Велика Володимирська 43, 1915. — Кн. 3. — С. 77—221.
13. Стельмах Г.Ю. Поселення, двір, житло. Українці: історико-етнографічна монографія: Макет / Г. Стельмах ; за ред. К. Гуслистого // Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. —Т. 1. — С. 290—346.
14. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть / П. Федака. — Ужгород : Ґражда, 2005. — 350 с.
15. Франко І. Моя вітцівська хата / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. — Київ : Наукова думка, 1985. — Т. 39. — С. 243—244.
16. Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. — Київ : Наукова думка, 1982. — Т. 36. — С. 68—99.
17. Франко І. Під оборогом / Франко І. // Франко І. Зібрання творів : у 50-ти т. / І. Франко. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 22. — С. 35—52.
18. Я[ців] Р. Графічна документалістика Петра Мегика / Р. Я[ців] // Народознавчі зошити.— 1995. — № 4. — С. 228—229.
19. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy / Jan Falkowski. — Lwów, 1937. — 170 s. — (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie / pod red. A. Fiszera. — № 3).
20. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny / Jan Falkowski. — Lwów, 1938. — 107 s. — (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie / pod red. A. Fiszera. — № 4).
21. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny / Kolberg O. — Kraków : W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. — Т. 1. — 360 s.
22. Moszyński K. Kultura ludowa słowian / Moszyński K. — Kraków, 1929. — Cz. 1: Kultura materjalna. — 710 s.
23. Ossendowski F.A. Polesie / Ossendowski F.A. — Poznań : Wydawnictwo polskie R. Wegnera, 1935. — 206 s.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »