« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 719–725

УДК 792.82:78.085.5(477)”1950/1999″

БАЛЕТНА МУЗИКА УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В ХОРЕОГРАФІЇ (ІІ ПОЛОВИНА XX СТ.)

Хоцяновська Людмила Францівна, доцент
Київський національний університет культури і мистецтв,
кафедра народної та класичної хореографії,
вул. Є. Коновальця, 36, 01601, м. Київ, Україна
Заслужена артистка України.
Контакти: Моб (097)-903-27-67, e-mail: khotsya@ukr.net.

Анотація. У статті здійснена спроба системного аналізу відомостей про балетну музику українських композиторів у другій половині ХХ століття. Розглянуті неокласичні й постмодерні концепції розвитку балету впродовж другої половини минулого сторіччя. Здійснене теоретичне обґрунтування нерозривного зв’язку музики із танцем у балеті. Доведене, що органічний синтез музики й хореографії у балеті стає можливим завдяки спорідненню образної природи цих мистецтв. Досліджено творчість таких українських композиторів балетної музики як М. Вериківський, М. Скорульський, К. Данькевич, В. Гомоляка, А. Кос-Анатольський, Є. Станкович. Доведено, що упродовж другої половини ХХ ст. був сформований музичний конгломерат композиторів, які були причетні до формування новітньої мистецької історії балету. Характерними рисами їхньої творчості стали особистісний характер (індивідуальність), чуттєвість, витонченість й емоційна складність. Українським композиторам вдалося талановито поєднати у своїй музиці класику та сучасність, збагатити балетні композиції енергією вільної пластики та естетики. Оскільки музика композиторів тісно пов’язана з українським фольклором, то їх творам властиві героїчний пафос, ліричність, яскравість та емоційна безпосередність, а також поєднання витонченої техніки й детальної поліфонічної фактури зі співучою ліричністю та експресію.
Вказано, що у другій половині ХХ століття в Україні формується така форма театрального мистецтва як народно-героїчна драма, яка характеризувалася яскравим національним забарвленням, епічною драматургією, а також поєднанням музичного й хореографічного фольклору. Для музичного супроводження було прикметним сполучення симфонічних номерів із багато оркестрованими й винахідливо аранжованими цитатами з українських народних пісень. Загалом народно-героїчній драмі притаманні розуміння національного характеру, мелодична пластика, яскрава образність, відчуття поетичної інтонації та самобутній стиль. Ряду творів притаманні поєднання героїчних сторінок української історії із сучасністю. Багато українських композиторів у пошуку фольклорних мотивів для своїх творів зверталися до музичної спадщини найбільш самобутніх і архаїчних історико-географічних районів нашої країни, зокрема Прикарпаття.

Ключові слова: балет, балетна музика, хореографія, хореографічне мистецтво, драматургія, композитор, мистецтво, танець, сценарій, дансологія, історія, класика, постмодерн, еклектика.

Надійшла 21.02.2018

Список використаних джерел

1. Байтальська С.С. Музичне виховання та основи хореографії з методикою викладання / С.С. Байтальська. — Луцьк : Вежа, 2009. — 70 с.
2. Давидова О. Михайло Вериківський: становлення творчої особистості (1923—1941 роки) / О. Давидова // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського: Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1923—1941 роках. — Вип. 113. — С. 100—108.
3. Зав’ялова О.К. Історія балетного мистецтва: від витоків — до початку XX ст. / О.К. Зав’ялова. — Суми : Мрія, 2014. — 114 с.
4. Загайкевич М.П. Драматургія балету / М.П. Загайкевич. — Київ : Наукова думка, 1978. — 258 с.
5. Загайкевич М.П. Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів / М.П. Загайкевич // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. — 2009. — № 4. — С. 68—73.
6. Історія української музики, 1941—1958 рр. — Т. 5 / відп. ред. А.І. Муха та ін. — Київ : НАН України ; ІМФЕ ім. М. Рильського, 2004. — 504 с.
7. Коваленко Є. Балет «Лілея» К. Данькевича як взірець хореографічної інтерпретації Шевченкової творчості / Є. Коваленко // Культурологічна думка: Щорічник наук. праць. — Київ : Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2014. — № 7. — С. 19—27.
8. Станішевський Ю.О. Балетний театр України: 225 р. історії /
Ю.О. Станішевський. — Київ : Музична Україна, 2003. — 438 с.
9. Станішевський Ю.О. Національна опера України / Ю.О. Станішевський. — Київ : Музична Україна, 2002. — 736 с.
10. Фриз П.І. Мистецтво балетмейстера / П.І. Фриз. — Дрогобич : Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка, 2008. — 106 с.
11. Чекан Ю. І. Євген Станкович: три штрихи до портрета / Ю.І. Чекан // З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П.І. Чайковського. До 100-річчя НМАУ ім. П.І. Чайковського. — С. 153—161.
12. Чепалов О.І. Хореографічний театр Західної Європи ХХ ст. / О.І. Чепалов. — Харків : ХДАК, 2007. — 344 с.
13. Шабаліна О.М. Від танцю експресивного до танцю інтелектуального / О.М. Шабаліна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. — 2010. — № 1. — С. 242—246.
14. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії: напрями, стилі, види / Д.І. Шариков. — Київ : Видавець Вадим Карпенко, 2008. — 168 c.
15. Борис Ейфман: Я проповідую тотальний театр [Електронний ресурс] — Режим доступу: www/ ria.ru/interview. — Заголовок з екрана.
16. Кармазин А. Михаил Вериковский — новый контекст [Электронный ресурс] / А. Кармазин : Режим доступа — day.kyiv.ua.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »