« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 651–655

УДК. 7.021.7:271.2-523.47(477.84-22):75.055:7.04

ІКОНОСТАС ЦЕРКВИ ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ С. РЕКШИН БЕРЕЖАНСЬКОГО Р-НУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.: ХУДОЖНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ

Бакович Олена, кандидат мистецтвознавства, викладач
Львівська національна академії мистецтв,
кафедра сакрального мистецтва
вул. Кубійовича, 38, 79011 м. Львів, Україна
Контакти: e-mail: olenka.bakovych@gmail.com

Анотація. Розглянуто іконостас, який є прикладом поєднання різночасових і різних по стилю різьби та живопису. Охарактеризовано іконографічні та художні особливості пам’ятки з точки зору традицій та новацій у контексті сакрального мистецтва другої половини XVIIІ — останньої третини ХІХ ст.

Ключові слова: ікона, іконографія, композиція іконостаса, різьба.

Надійшла 12.12.2017

Список використаних джерел

1. Каталог видань Почаївського та Унівського монастирів XVIII—XX ст. з колекції Музею книги і друкарства України / В.Г. Бочковська, Л.В. Хауха, В.А. Адамович. — Київ : Києво-Могилянська академія, 2008.  359 с.
2. Чуйко О. Роль чину св. Василія Великого у розвитку культурно-мистецького життя Західної України XVIII століття / О.Д. Чуйко // Вісник ХДАДМ. — 2006. — № 12. — С. 149—158.
3. Janocha M. Wpływ brzeskiej unii kościelnej na refl eksję o sztuce oraz ikonografi ę malarstwa cerkiewnego w XVII i XVIII wieku / M. Janocha // Polska — Ukraina. 1000 lat sąsiedztwa / pod red. St. Stępnia.  T. 5: Miejsce i rola kościoła grekokatolickiego w kościele powszechnym.  Przemyśl, 2000.  366 s.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »