Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 441–447

УДК 39(=161.2):746.1(477.86-11)”18/192”

Надійшла 26.02.2018

ТКАЦТВО ПОКУТТЯ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТРАДИЦІЯ ТА ОБРАЗНО-СТИЛЬОВІ ІНСПІРАЦІЇ

Олійник Ольга Володимирівна, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oliao-m@i.ua

 Анотація. Традиційна художня тканина — один з важливих маркерів етнокультури, а на зламі тисячоліть це мистецьке надбання стає потужним джерелом натхнення, отримує нову духовну якість. Сучасні естетичні запити суспільства спрямовують розвиток покутського ткацтва у руслі інтерпретації традиційної художньої основи, створення образних асоціацій майстрами та дизайнерами текстилю.

Ключові слова: тканина, традиція, народний майстер, візерунок, орнамент.

Список використаних джерел

  1. Ганна Вінтоняк. Альбом / автор вступ. ст., упоряд. О. Никорак. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 208 с. : іл.
  2. Михайлова Марина. Етнокультура та національна свідомість: соціально-філософський аналіз / Марина Михайлова // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». — Острог : Острозька академія. — Вип. 8. — 2011. — С. 19—27.
  3. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Е. Сміт ; пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала. — Київ : Ніка-Центр, 2009. — 320 с. — (2-ге вид., стереотип.).
  4. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/).
  5. Наталія Грицак. «ТекСТИЛЬ. Динаміка традиції». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhibi­tions/ 2013/Tekstul-dynamika-tradu­ciya/.
  6. Ярослава Ткачук. Мистецтво Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/.
  7. «Покутське ткацтво» родини Костюків. — Режим доступу : http://www.ifportal.net/news/full/11690.html.
  8. Ткацтво Марії Стефак. — Режим доступу : https://tkactvo.webnode.com.ua/.
  9. Оля Полюк, Наталія Грицак «Дороги, що переплелися». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhi­biti­ons/2014/lytvyn-sachro-tekstyl/.
  10. Оксана ЛИТВИН: «По життю веде Бог, і від нас нічого не залежить». — Режим доступу : http://kuryer-if.info/oksana-litvin-po-zhittyu-ve­de-bog-i-vid-nas-nichogo-ne-zalezhit/.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »