Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1323—1329

УДК 39(=161.2):638.12

Надійшла 28.09.2017

БДЖОЛА ЯК ВТІЛЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ СВІТОГЛЯДНІЙ ВІЗІЇ

Мовна Уляна Василівна, кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

відділу історичної етнології

Інституту народознавства

Національної академії наук України,

проспект Свободи, 15, м. Львів, 79000, Україна

Контакти: (067)2703221; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Здійснене спеціальне дослідження одного з аспектів сакрального статусу бджоли в українській світоглядній традиції — як втілення людської душі. На формування традиційного народного сприйняття бджоли як форми посмертного існування людської душі вплинули архаїчні міфологічні вірування в тісний зв’язок цієї комахи з потойбіччям та її хтонічний статус, зокрема дотичність до просторового низу (землі) та пов’язаність зі смертю та душами померлих. Надання бджолі міфологічної конотації символу душі тісно пов’язане з вірою у провидчий дар комахи, а кульмінацією її возвеличення як істоти небесного походження стало прирівнювання бджоли до людини, що володіє душею, рівноцінною людській.

 Ключові слова: бджола, людина, душа, світогляд, українці.

Надійшла

Список використаних джерел

  1. Архів Інституту народознавства НАНУ (Далі: Архів ІН НАНУ). — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 559.
  2. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 561.
  3. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 577.
  4. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 593.
  5. Архів ІН НАНУ. — Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 600.
  6. Агапкина Т.А. Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне­летний цикл / Т.А. Агап­кина. — Москва, 2002. — 816 c.
  7.  Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края / В.А. Бабенко. — Екатеринослав, 1905. — 144 с.
  8.  Бессараба И.В. Материалы для этнографии Седлецкой губернии / И.В. Бессараба. — Санкт­Петербург, 1903. — С. 1—319.
  9.  Бидерманн Г. Энциклопедия символов / Г. Бидерманн. — Москва, 1996. — 334 с.
  10. Борисов Є. Громада у русинів / Є. Борисов // Правда. — Львів, 1869. — Вип. 8. — С. 511—512.
  11. Брояковський П. З «прахтик» сільського пасішника / П. Брояковський // Українське бджільництво. — Київ, 1908. — Чис. 7. — С. 83—84.
  12. Вакарелски Хр. Български погребални обичаи. Сравнително изучаване / Хр. Вакарелски. — София, 1990. — 224 с.
  13. Васева В. Задушницата в системата на българските народни обичаи / В. Васева // Българска етнология. — София, 2002. — Кн. 1. — С. 5—40.
  14. Георгиева И. Българска народна митология / И. Георгиева. — София, 1983. — 210 с.
  15. Говірка села Машеве Чорнобильського р­ну. Ч. 4: Матеріали до поліського етнолінгвістичного атласу. — Київ, 2005. — 704 с.
  16. Гура А.В. Символика животных в славянской народной традиции / А.В. Гура. — Москва, 1997. — 910 с.
  17. Ґеник-­Березовський Р. Похоронні вірування та звичаї в Березові Нижній Коломийського повіту / Р. Ґеник­Березовський, М. Стефаник // Наша Батьківщина. — Львів, 1937. — Чис. 12. — С. 274—278.
  18. Дем’ян Л. Похоронні обряди і вірованя / Л. Дем’ян  // Підкарпатська Русь. — Ужгород, 1926. — Чис. 5. — С. 108—112.
  19. Добровольский В.Н. Смоленский этнографический сборник / В.Н. Добровольский. — Санкт­Петербург, 1894. — Ч. 2. — 137 с.
  20. Донченко П. Повір’я, перекази та звичаї бойків с. Широкого Лугу на Мармарощині / П. Донченко // Наша культура. — Варшава, 1936. — Кн. 4. — С. 301—308.
  21. Звичаї в селі Забрідді Житомирського повіту на Волині: етнографічні матеріали, зібрані В Кравченком. — Житомир, 1920. — 160 с.
  22. Зеленин Д.К. Табу слов у народов восточной Европы и северной Азии / Д.К. Зеленин // Сборник МАЭ. — Ленинград, 1929. — Т. 8. — С. 1—144.
  23. Калита VI (Від колиски до могили) / упоряд. М.М. Марфобудінова та ін. — Дніпропетровськ, 2008. — 138 с.
  24. Київське Полісся: етнолінгвістичне дослідження. — Київ, 1989. — 268 с.
  25. Клингер В. Животное в античном и современном суеверии / В. Клингер. — Киев, 1911. — 352 с.
  26. Ковалев И.И. Живая летопись волынского пасечничества / И.И. Ковалев. — Житомир, 1916. — 40 с.
  27. Коринфский А.А. Народная Русь. Круглый год сказаний, поверий, обычаев и пословиц русского народа / А.А. Коринфский. — Москва, 1901. — 723 с.
  28. Котляревський А. О погребальных обычаях язычес­ких славян / А. Котляревский. — Москва, 1868. — 280 с.
  29. Милорадович В.П. Житье­бытье лубенского крестьянина / В.П. Милорадович // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. — Київ, 1991. — С. 170—341.
  30. Михайлицький О. Похоронні звичаї й обряди в с. Тростянці Снятинського повіту / О. Михайлицький // Етнографічний збірник. — Львів, 1912. — Т. 31/32. — С. 302—315.
  31. Мовна У. Виробнича та духовна спадщина традиційного бджільництва українців Корсунь­Шевчен­ківсь­кого і Канівського районів Черкаської області / Уляна Мовна. — Львів, 2011. — 86 с.
  32. Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX — початок XX століття) / Уляна Мовна. — Львів, 2006. — 208 с.
  33. Невская Л.Г. Погребальный обряд в Пелясе (структура и терминология) / Л.Г. Невская // Балто­славянские этноязыковые контакты. — Москва, 1980. — С. 245—254.
  34. Никольский Н.М. Дохристианские верования и куль­ты днепровских славян / Н.М. Никольский. — Москва, 1929. — 36 с.
  35. Новицкий Я.П. Духовный мир в представлении малорусского народа: сказания, суеверия и верования, соб­ранные в Екатеринославщине / Я.П. Новицкий. — Екатеринослав, 1902. — 24 с.
  36. Пасічничі забобони і досвід в Короснянщині // Наше слово. — Варшава, 1961. — № 49. — С. 5.
  37. Перейма Т. Похоронні звичаї і обряди в с. Ропиця Руська Горлицького повіту / Т. Перейма // Етнографічний збірник. — Львів, 1912. — Т. 31/32. — С. 203—209.
  38. Подольский В. Пчеловодные поверья. I. Малорусские / В. Подольский // Труды Вольного экономи­ческого общества. — Санкт­Петербург, 1882. — Т. 1. — Вып. 2. — С. 195—197.
  39. Соколова З.П. Культ животных в религиях / З.П. Соколова. — Москва, 1972. — 213 с.
  40.  Толстая С.М. Душа / С.М. Толстая // Славянские древности: этнолингвистический словарь. — Москва, 1999. — Т. 2. — С. 162—167.
  41. Тресиддер Дж. Словарь символов / Дж. Тресиддер. — Москва, 2001. — 448 с.
  42. Шульгина Л. Бджільництво в с. Старосілля на Чернігівщині / Л. Шульгина // Матеріали до етнології. — Київ, 1931. — Ч. 3. — С. 7—69.
  43. Ястребов В. К поверьям относительно пчел / В. Яс­требов // Киевская Старина. — Киев, 1897. — Т. LVII. — № 5. — С. 65—66.
  44. Bilan M. Pč Narodne pričane u Gospicú / M. Bilan // Zbornik za narodni źivot i običaje juźnih slavena. — Zagreb, 1906. — Kn. 9. — Sv. 1. — S. 145—148.
  45. Dworakowski S. Kultura spoleczna ludu wiejskiego na Mazowszu nad Narwią / S. Dworakowski. — Białystok, 1960. — Cz. 1. — 248 s.
  46. Falkowski J. Pólnocno­wschodnie pogranicze Hucul­szczyzny / J. Falkowski. — Lwów, 1938. — 111 s.
  47. Federowski M. Lud bialoruski na Rusi Litewskiej / M. Federowski. — Kraków, 1897. — T. 1. — 509 s.
  48. Gloger Z. Przesądy pszczolarskie, myśliwskie i rolnicze /  Glo­ger . — Biblioteka Warszawska. — Warsza­wa, 1876. — T. 4. — Serya V. — Zesz. 12. — S. 552—555.
  49. Kolberg O. Obraz etnograficzny / O. Kolberg.— Kraków, 1891. — T.2. — 265 s.
  50. Kolberg O. Dziela wszystkie / O. Kolberg. — Wrocław ; Poznań, 1968. — T. 52: Bialoruś­Polesie. — 571 s.
  51. Kolberg O. Tarnów­Rzeszów / O. Kolberg // Materyały antropologiczno­archeologiczne i etnograficzne. — Kraków, 1910. — T. 11. — S 116—323.
  52. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materjałów zebranych przez Z. Rokossowską we wsi Jurkowszczyźnie w pow. Zwiahelskim / I. Koper­nicki // Zbiór wiadomośći do antropologii krajowej. — Kraków, 1887. — T. 11. — S. 130—228.
  53. Majewski E. Pszczola (Apis mellifica L.) w pojęciach i praktykach ludu naszego / E. Majewski // Wisł — War­szawa, 1901. — T. 15. — S. 424—435.
  54. Moszyński K. Obrzędy, wiara i powieśći ludu z okolic Brzeżan / K. Moszyński // Materyały antropologiczno­archeologiczne i etnograficzne. — Kraków, 1914. — T. 13. — S. 152—198.
  55. Moszyński K. Polesie wschodnie / К. Moszyń — Warszawa, 1928. — 328 s.
  56. Olędzki J. Tradycyjne wierzenia o pszczolach z Kurpi­owskiej puszczy zielonej / J. Olędzki // Literatura Lu­dowa. — Warszawa, 1961. — № 4/6. — S. 39—44.
  57. Piętkewicz Cz. Kultura duchowa Polesia Rzeczyckiego / Cz. Pię — Warszawa, 1938. — 459 s.
  58. Sobisiak W. Pszczelnictwo / W. Sobisiak // Kultura ludowa Wielkopolski. — Poznań, 1964. — T. 2. — S. 215—266.
  59. twa ludowego / F. Wereńko // Materyały antropologiczno­archeologiczne i etnograficzne. — Kraków, 1896. — T. 1. — S. 99—228.
  60. Wróblewski R. Wierzenia i obyczaje pszczelarzy polskich / R. Wró — Nowy Sącz, 1997. — 147 s.
  61. ЧебанюкО. «На Теплого Олекси муй батько пчіл глядів» / О. Чебанюк // gazeta.ua/articles/holidays­newspaper/na­teplogo­oleksi­muj­batko­pchil­glydiv/332763.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »