Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1459—1467

УДК 7. 046; 7.041.6

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1202-1488

Надійшла 7.11.2017

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ З ДИТЯМ ІСУСОМ ТА ЇХ РЕПЛІКИ У ТВОРЧОСТІ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ (1680—1720-­ті рр.)

Косів Роксолана Романівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий працівник

відділу давньоукраїнського мистецтва

Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького,

доцент кафедри сакрального мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Стаття присвячена огляду чудотворних ікон, намальованих у стилістиці майстрів риботицького осередку. Серед них виділено ікону Богородиці Ліської, простежено особливості її іконографії та віднайдено інші твори, що намальовані тим самим майстром. На підставі датованої ікони цього автора уточнено датування Богородиці Ліської на 1680­ті  — поч. 1690­х рр. Розглянуто репліку чудотворної ікони Богородиці Теребовельської, у виконанні риботицького майстра Івана Середиського та уточнено датування цієї копії на 1710—1717-­й р. Зауважено вплив іконографії чудотворних ікон Перемиської єпархії, зокрема Богородиці Лоп’янської, Верхратської та Хлопчицької на окремі взірці Богородиці Елеуси у виконанні риботицьких малярів. У контексті чудотворних ікон риботицьких майстрів розглянуто ікону Богородиці Одигітрії кін. XVII ст. з церкви Покрову Богородиці у Бучачі.

 Ключові слова: чудотворні ікони Богородиці, риботицький малярський осередок (1680—1720-­й рр.), іконографія, художні особливості.

Список використаних джерел

  1. Вуйцик В. Монастир Св. Миколи ЧСВВ у Крехові / В.Вуйцик // Володимир Вуйцик: вибрані праці. До 70-­річчя від дня народження. Вісник Укрзахідпроектреставрація. — Львів, 2004. — №14. — С. 194—227.
  2. Ґрешлик В. Церква Стрітення Господнього в селі Козяни (Koћany) поблизу Бардієва (декілька приміток до її ікон, іконостаса та настінного розпису й гравюр) / В. Ґрешлик // Zachodnioukrainska sztuka cerkiewna. V.II. Materialy z miedzynarodowej konferencji naukowej 10—11 kwietnia 2004 roku Lancut — Kotaс — lancut: Muzeum-­Zamek w Lancucie, 2004. — C. 316—325.
  3. Косів Р. Ікони «Покров Богородиці» та «Богородиця Замилування» 1680—1691 років з церкви в Лопушанці Лехновій на Львівщині / Р. Косів // Літопис Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. — Львів, 2011. — № 8 (13). — С. 107—118.
  4. КосівР. Малярська спадщина майстра Івана Середиського з Риботич / Р. Косів // Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Богословський збірник Львівської духовної семінарії. — Львів, 2012. — № 32—33. — C. 112—120.
  5. Міляєва Л. Чудотворні ікони Богородиці в Києві XVII століття та образ Любецької Богоматері пензля Івана Щирського / Л. Міляєва // Записки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Праці Секції мистецтвознавства — Львів : НТШ, 1994. — Т. ССХХVII. — С. 124—140.
  6. Пушкаш Б. Марія Повчанська і чудотворні образи карпатського регіону / Б. Пушкаш // Zachodnio­ukra­inska sztuka cerkiewna. Dzieіa­ tworcy ­osrodki ­techniki. Materialy z miedzynarodowej konferencji naukowej 10—11 maja 2003 roku. — Lancut : Muzeum-­Zamek w Lancucie, 2003. — C. 253—271.
  7. Український іконопис ХІІ—ХІХ ст. з колекції НХМУ. Альбом. — Київ : Галерея, 2004. — 254с.
  8. Biskupski R. O dwu wariantach przedstawiania Matki Boskiej Eleusy w sztuce ukrainskiej XVII—XIX wieku / R. Biskupski // Zachodnioukrainska sztuka cerkiewna. Dzieіa­ tworcy ­osrodki ­techniki. Materialy z miedzynarodowej konferencji naukowej 10—11 maja 2003 roku. — Lancut : Muzeum-­Zamek w Lancucie, 2003. — S. 272—287.
  9. Fridrich A. Historye cudownych obrazow Najswietszej Maryi Panny w Polsce / А. Fridrich. — Krakow, 1904. — T. II. — 504 s.
  10. Giemza J. Dwustronna ikona procesyjna Bogurodzicy Hodigitrii i Swietego Mikolaja z 1500 roku, z cerkwi p. w. Narodzenia Bogurodzicy w Lesku (Posadzie Leskiej) / J. Giemza // Materialy Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. — Sanok, 2013. — № 38. — S. 220—230.
  11. Ikona Karpacka. Album wystawy w Parku Etnograficznym w Sanoku / tekst Czajkowski J., Grzadziela R., Szczep­kowski A. — Sanok, 1998. — 191 s.
  12. Janocha M. Ikony w Polsce od Sredniowiecza do wspol­cze­snosci / М. Janocha. — Warszawa : Arkady, 2008. — 451 s.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »