2017 рік, випуск 4

4-2017

Павлюк Степан Шлях у чверть століття на пізнання величі української традиційності C. 755-758

читати »

Балагутрак Микола, Тарас Ярослав Відділ етнології сучасності Інституту народознавства НАН України C. 759-777

Висвітлюється народознавча діяльність учених відділу етнології сучасності НАН України — від часу його заснування як відділу етнографії Львівського відділення Інституту українського фольклору (НТШ, 1939) до 2017 року  — масштабної діяльності відділу у структурі Інституту народознавства НАН України. Представлені найважливіші здобутки відомих учених відділу етнографії 1939—2001 рр. та відділу етнології сучасності 2001—2017 років, а також їх основна дослідницька тематика: етногенез українців Карпат, етнопсихологія українців, трансформація традиційної етнічної культури в умовах урбанізованого та глобалізованого суспільства, проблеми ідентичності українців, міжетнічні взаємини, гендерні аспекти, історіографія української народознавчої науки, персоналії тощо.
Ключові слова: етнографія, матеріальна і духовна культура українців, відділ етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, вчені-етнографи, етнографічні праці.

читати »

Кирчів Роман Візія українського етнокультурного простору в народознавчих вивченнях першої половини XIX ст. C. 778-783

Йдеться про час, коли властиві українські народознавчі вивчення, зокрема такі його складові, як етнографія, фольклористика, досліди народної мови, історії були на етапі свого зародження і становлення. Як і в інших країнах Європи, особливо її слов’янської частини, в Україні цей процес відбувався під сильним впливом ідеології романтизму  — нового напрямку в суспільному мисленні, літературі, мистецтві, науці, що в той час потужно стимулював зміну всієї системи світоглядних орієнтацій і цінностей.
Ключові слова: ідеологія романтизму, українознавча дослідницька увага, жива історична пам’ять, духовна єдність простих галичан, козацька традиція.

читати »

Сіреджук Петро Карпатська Україна і її вплив на політичну ситуацію в Галицькій Гуцульщині (до 80-річчя проголошення Карпатської України) C. 784-791

Розглядається перебіг політичних подій, пов’язаних з Карпатською Україною від 11 жовтня 1938 р. до середини квітня 1939 р. Автор висвітлює різноманітні факти всебічної підтримки українського населення Галицької Гуцульщини становлення державності закарпатських українців. Окрім того, розкриває репресивні заходи польської держави проти галицьких гуцулів по недопущенню радикалізації їх настроїв та росту національного руху опору за автономію і появи нової української державності на території Західної України, і в тому числі на галицьких гуцульських теренах.
Ключові слова: Карпатська Україна, галицькі гуцули, греко-католицьке духовенство, польська влада, таємні агенти, репресії.

читати »

Радович Роман Деякі особливості облаштування поліського житла: зовнішня обробка стін, спорудження присьби та долівки C. 792-804

Розглядається специфіка окремих компонентів поліської хати (долівки, присьби). Проаналізовано їх конструктивні різновиди, технологічні процеси, а також відповідні пристрої та інструменти, пов’язані з улаштуванням. Окрему увагу зосереджено на особливостях оздоблення зовнішніх стін житла.
Ключові слова: Полісся, житло, зруб, долівка, присьби, стіни, побілка.

читати »

Ципишев Сергій Поліське хлібопекарське приладдя із рослинної сировини C. 805-810

Аналізується поширене на теренах Полісся хлібопекарське приладдя, при виготовленні якого використовували матеріали рослинного походження. Присутній огляд процесів, в яких використовували такі предмети, особливу увагу зак­центовано на їх важливості. Окремо описані вірування, обряди та звичаї, що безпосередньо чи опосередковано стосуються хлібопекарського приладдя із рослинної сировини, а також ті звичаєві чини, де таке приладдя відіграє ключову роль, творить нове культурне явище.
Ключові слова: хлібопекарське приладдя, рослинна сировина, хлібна діжка, хлібна лопата, помело, коцюба, традиційна культура, вірування, обряди, звичаї.

читати »

Зюбровський Андрій Традиційні способи пластифікаційної обробки (замішування) тіста в народному повсякденному хлібопеченні населення історико-етнографічної Волині на початку ХХ — ХХІ століть C. 811-819

Стаття присвячена дослідженню одного із найважливіших етапів традиційного повсякденного хлібопечення волинян  — процесові пластифікаційної обробки тіста. На основі аналізу літератури, опублікованих джерел та власних польових матеріалів автор досліджує часові параметри процесу замішування тіста. Також встановлює основні ознаки готовності тіста за критеріями його густоти та однорідності консистенції, тривалості та інтенсивності місіння, а також інших фізичних чи біохімічних властивостей тіста (відновлення бродіння, формування стабільної нелипкої клейковини тощо). Автор доходить висновку, що переважна більшість народних уявлень стосовно необхідної тривалості чи інтенсивності мішення тіста ґрунтується на глибоких емпіричних, хоча й ненаукових знаннях про органолептичні та біохімічні властивості хлібного тіста. Певна кількість приписів не відображала реальну тривалість замішування (місити до появи поту тощо), а радше носила педагогічне смислове навантаження, вказуючи на трудоємкість та важливість цієї роботи. Порівняно з іншими українськими етнічними землями, на території етнографічної Волині побутувала значно більша кількість критеріїв тривалості мішення тіста. Це свідчить про давні хліборобські та хлібопекарські традиції цієї частини України.
Ключові слова: хліб, тісто, бродіння, замішування, жінка-господиня, пікна діжа, дріжджі, критерії тривалості мішення.

читати »

Филипчук Андрій Слов’янські міграції V—VІІ ст. та їхній вплив на етнокультурну ситуацію у верхів’ях Західного Бугу, Верхньому та Середньому Подністров’ї C. 820-827

Висвітлюється проблема слов’янських міграцій V—VІІ ст. у верхів’ях Західного Бугу, верхній та середній течіях Дністра. Розглядається їхній вплив на етнокультурну ситуацію в зазначеному регіоні. Зокрема висловлено думку про те, що носії празької археологічної культури (склавини) не мали генетичних попередників римської доби на території Подністров’я й Західного Побужжя. На цій основі висунута версія двох «хвиль» міграції вказаними теренами у V ст.
Ключові слова: слов’яни, міграції, ранньослов’янський період, празька археологічна культура, пеньківська археологічна культура, Подністров’я, Західний Буг.

читати »

Козак Ігор, Козак Ганна Аналіз поселень ґміни Тісна від II пол. XVIII до II пол. ХХ ст. із застосуванням GIS C. 828-834

Дослідження проведене в актуальних межах ґміни Тісна (Cisna), розташованій у Ліському повіті Підкарпатського воєводства (powiat Leski, województwо Podkarpackie) у південно-східній Польщі. Представлена динаміка поселень у ґміні від другої пол. XVIII ст. до другої пол. ХХ ст. Для цього застосовані карти та опубліковані історичні дані, які проаналізовані у програмі ArcGIS 10.3. Територія ґміни досліджена з точки зору змін поселень. До аналізу змін структури поселень використана серія карт (із бази «WIG» та із сервера «WMS»). Показані зміни кількості сіл та чисельності господарств. Проаналізована динаміка чисельності греко-католиків, латинників, іудеїв станом на 1785 р., а також українців, поляків та євреїв станом на 1939 р.
Ключові слова: динаміка, поселення, ГІС, ґміна Тісна.

читати »

Олійник Наталія Гуртова хода в календарній обрядовості українців Слобожанщини як культурна практика C. 835-842

Гуртова хода розглядається як елемент традиційної обрядовості. Проаналізовано види ходи: по прямій, по колу та довільно, за конкретною траєкторією. Під час виконання будь-якої ходи обрядова дія набувала сакрально-магічного значення. Для підсилення дії використовувалася декламація, спів, атрибути (сакральні; спеціально виготовлені до свята; конкретні предмети чи речі, що набували сакральності під час обрядодії). Із плином часу гуртова хода видозмінилася, на противагу традиційній, і набула нової форми та іншого значення: чіткого шикування в колони і шеренги, урочистого проходження вулицями. У сучасних культурних практиках хода також є складовою масових заходів, але позбавлена сакрально-магічного значення.
Ключові слова: гуртова хода, календарна обрядовість, сакрально-магічні дії, видозміна, культурні практики.

читати »

Щербань Олена Горщики «на оказію» в українській традиційній культурі харчування C. 843-845

Висвітлюються способи використання глиняних горщиків у традиційній культурі харчування. З’ясовано, що їх виготовлення і широке застосування припало на піковий період історії українського традиційного гончарства — час виготовлення і використання широкого асортименту гончарної продукції.
Ключові слова: глиняний посуд, традиційна культура харчування, золільник.

читати »

Іванна Черленяк (Керечанин) Пологи та звичаєво-обрядовий супровід народження дитини в українців Закарпаття кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст. C. 846-858

Розглядаються обряди, звичаї та вірування, пов’язані з пологами і народженням дитини в українців Закарпаття кін. ХІХ — першої пол. ХХ ст. Основна увага звернена на статус головних персонажів обрядового комплексу народин — породіллю та повитуху. Описано перші обрядодії, що проводилися з новонародженим, а саме відрізування пуповини, перше купання та сповивання. Розглянуто традиційні передбачення дитячої долі, а також локальні пестливі, зневажливі та жалісливі назви малих дітей.
Ключові слова: пологи, породілля, баба-повитуха, родопоміч, плацетна, дитина, немовля, пуповина, «перша купіль», колиска, «шестинедільська постіль».

читати »

Кривенко Анастасія Мотив розпізнавання відьом у календарно-обрядовій традиції волинян C. 859-866

На основі опублікованих джерел та матеріалів польових досліджень розкрито міфоритуальне вираження в календарній традиції волинян демонологічного мотиву розпізнавання відьом, показано поширення, збереження, етнолокальні особливості народних повір’їв і магічних практик, пов’язаних із традиційними уявленнями про способи виявлення і знешкодження носіїв відьмацтва та їхніх чарів.
Ключові слова: Волинь, демонологія, відьма, розпізнавання, народний календар, повір’я.

читати »

Проців Олег Діяльність громадських мисливських організацій у Снятинському повіті C. 867-874

Розглянуто діяльність громадських мисливських організацій у Снятинському повіті кінця ХІХ — початку ХХ століття. Досліджено їхній вплив на організацію мисливського господарства на території Снятинського повіту. Описано статут Снятинського мисливського товариства та його діяльність при організації мисливського господарства на території повіту. Висвітлено роль Краківського крайового рибальського товариства на розвиток рибного господарства Снятинщини.
Ключові слова: Снятин, Галичина, мисливство, полювання, законодавство, рибальство.

читати »

Тарас Вікторія Історико-культурний нарис Сколівської Бойківщини C. 875-895

Проаналізовано процес виникнення та становлення бойківського міста Сколе. Наведено характеристику індивідуаль­них якостей кожного з власників міста. Визначено рівень їх впливу на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релі­гійну, культурно-освітню, обслуговуючу, рекреаційну та ту­ристичну функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувались на Сколівщині. Досліджено аспекти розвитку бойківського міста Сколе та Сколівщини за умов становлення ринкової економіки другої половини XIX — початку XX ст.
Ключові слова: Сколе; планувальна структура; оборонна, торговельна, реміснича, адміністративна, духовно-релігій­на, туристична функції.

читати »

Стельмащук Галина Вбрання на Волині у ХІV—ХVІІІ століттях і побутування окремих його компонентів у селян до середини ХХ ст. C. 896-913

На основі протоколів скарг купців, судових спорів, реєстрів майна, архівних і польових матеріалів розглянуто вбрання мешканців міст і містечок Волині, відзначені широкі торговельні контакти волинян, вказується, з яких тканин виготовляли окремі предмети одягу, проаналізовані виражальні художні засоби оздоблення вбрання. Простежений народний одяг та його назви від ХІV до середини ХХ ст.
Ключові слова: торгівля, тканина, вбрання, оздоблення.

читати »

Гула Євген Пластика в мистецтві України C. 914-919

На прикладі історичного розвитку та сучасного стану віт­чизняних пластичних мистецтв проаналізована еволюція пластики від наскельного живопису до фундаменту будь-якої мистецької творчості.
Ключові слова: живопис, скульптура, графіка, пластика, мистецтво, пластична анатомія, академічний малюнок.

читати »

Дьерке Гейза Формування концептуальних засад крайового неофольклоризму у закарпатському живописі 1920-х — поч. 1940-х рр. C. 920-927

Досліджуються соціомистецьке підґрунтя, зміст та динаміка формування концептуальних засад неофольклоризму в закарпатському образотворчому мистецтві 1920-х — початку 1940-х рр. Виявлено основні типи рецепції етнокультурних традицій, міру їх репрезентованості в різних жанрах живопису, проаналізовано формотворчі аспекти синтезу народно-мистецьких та модерністичних засобів образної виразності у творах провідних майстрів, розглянуто синестезію словесних та візуальних джерел етноінспірацій, виокремлено «лінії» спадкоємності між досвідом засновників художньої школи та творчістю наступних поколінь закарпатських митців.
Ключові слова: неофольклоризм, діалогічний тип сприйняття етнокультурних традицій, народно-мистецькі джерела інспірацій, модерністичні джерела інспірацій, образно-пластичний синтез, інтермедіальність, індивідуальна образно-пластична концепція.

читати »

Федак Марта Іконографічні та художньо-стильові особливості ікони «Христос у гробі» («Людина болю») другої третини XVI ст. зі старого Самбора C. 928-934

Розглядається ікона «Христос у гробі» другої третини XVI ст. з церкви cв. Миколая у м. Старий Самбір Львівської області, що належить до колекції НМЛ. Аналізуються художньо-стильові особливості твору, а також іконографія його сюжету у контексті світового та українського мистецтва. Вперше здійснюється атрибуція пам’ятки, яку за рядом характеристик відносимо до творчої спадщини «майстра з Багнуватого».
Ключові слова: ікона, іконографія, майстер, «Христос у гробі».

читати »

Сидор Віталій Сакральне і мистецьке як основні категорії пізнання і вираження сутності ландшафтної культової скульптури C. 935-940

Розкривається сутність ландшафтної культової скульптури як виразної складової духовної культури українського народу та характерного компонента його релігійного середовища. Визначено статус і місце сакрального та мистецького як ключових категорій у сфері пізнання і вираження сутнісного начала ландшафтної культової скульптури. З’ясовано формат і ступінь взаємодії таких категорій, еквівалент їх синтезу та дієвості. Підкреслено, що функціональна, образно-видова, іконографічна, виконавська програми досліджуваних об’єктів тісно взаємозв’язані між собою, тому кожна із них у своїй основі принципово відкидає будь-яку самодостатність чи диференціацію.
Ключові слова: ландшафтна культова скульптура, сакральне, мистецьке, сутність, суспільство, соціум, пізнання, вираження, розвиток, культура, духовність.

читати »

Метельницька Дарина Монументальні панно Анатолія Петрицького (1915—1920-ті роки) C. 941-947

Стаття присвячується монументальним розписам Анатолія Петрицького 1915—1920-х років. У публікації робиться спроба аналізу ситуації, яка характеризує розвиток монументального мистецтва України у складний перехідний час — напередодні становлення радянської влади, у період громадянської війни, та у перші післяреволюційні роки. Завдяки розгляду ключових збережених ескізів монументальних розписів визначені особливості та специфіка ранніх творів А. Петрицького, а також ступінь впливу на творчість майстра тогочасних мистецьких течій, які формували своєрідну образотворчу магістраль, виявлені причини та першовитоки звернення художника до народних фольклорних сюжетів, а також особливості їхньої образотворчої інтерпретації.
Ключові слова: монументальний живопис, декоративні панно, локальні кольори, неопримітивізм, народна картинка, розкута композиція, гротеск, декоративність, традиція модерну, станкові форми, монументальні форми.

читати »

Юдов Михайло, Вічна Анастасія Творчо-організаційна політика Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» C. 948-953

Досліджуються творчо-організаційні аспекти діяльності одного з найстаріших фестивалів в Україні — Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії». Коротко розглядається поняття фестивалю як організаційно-художньої форми, яка є серією демонстраційних публічних показів рівня майстерності (досягнень), підпорядкованих наскрізній художній ідеї або концепції, локалізованим в обмежений календарний період в певному географічному і культурному просторі; його соціокультурна функція. Аналітичному вивченню піддається статистика географії учасників, організація роботи журі, результати визначення переможців конкурсу. Головна увага авторів прикута до аналізу номінаційної політики «Мельпомени Таврії».
Ключові слова: фестиваль-конкурс, Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», номінаційна політика.

читати »

Руденко-Краєвська Наталія Виховання сценографів в Україні. Професіоналізм «всупереч» чи «завдяки» C. 954-960

На фоні традицій української школи сценографії ХХ ст. аналізуються методи виховання сценографів у театральних колективах, впливи інформаційного поля та комунікативних територій на формування нового покоління сценографів у світлі нових викликів у театральному та образотворчому мистецтві України.
Ключові слова: сценографія, сценографічна школа, сценографічні лабораторії.

читати »

Фурдичко Андрій Музичний фольклор і фольклоризм на сучасному українському телебаченні C. 961-970

Аналізуються кількісні і якісні показники взаємовпливу телебачення і фольклору, розглядається стан використання музичного фольклору на телебаченні, та творів, які мають певну складову фольклоризму.
Ключові слова: телебачення, фольклор, фольклоризм, телеканал, телепрограма.

читати »

Сапак Наталія Деякі аспекти формування дизайну на прикладі архітектури Миколаєва C. 971-976

Досліджено витоки архітектурного дизайну в Миколаєві в ХІХ — на початку ХХ століття на прикладі художнього металу, художнього різьблення та цегляного будівництва. Визначено підстави розвитку цих видів мистецтва, їх стильові та технологічні особливості. Підкреслено зв’язок ремісничої діяльності майстрів із становленням професійної підготовки фахівців у галузі художньої освіти та дизайну.
Ключові слова: металева пластика, різьблення, цегляне будівництво, художня освіта, дизайн.

читати »

Смоляр Олена Концептуальний аналіз творів монументально-декоративного мистецтва в дизайні інтер’єрів готелів Києва 1950—1980-х років C. 977-982

Досліджується концептуальний аналіз творів мону­мен­тально-декоративного мистецтва в дизайні інтер’єрів готелів Києва 1950-х — 1980-х років. Описуючи настінне мистецтво окресленого періоду, головним завданням було донесення піднесених ідей, які чітко та зрозуміло мали діалог з народом. Художники прагнули наповнити громадські ін­тер’є­ри закликом дружності, гармонії в суспільстві, патріотичністю до своєї країни, шануванням природи, досягаючи бажаного результату талановитістю творчих задумів. Композиційна розповідь засобами монументального декорування впродовж десятиліть плинно зростає, чаруючи своєю оригінальністю тематичного вирішення. На основі вивчення монументально-декоративних творів окресленого періоду, таке мистецтво з його поглибленим змістом та концепціями стає прикладом для формування нових інтер’єрних об’єктів готельних споруд м. Києва. Цим можуть бути вирішені питання для реконструкцій та збереження архітектурних пам’яток нашої Батьківщини та створення нових інтер’єрних проектів готелів з концепціями нашого періоду 2000-х рр., що є надзвичайно актуальними, демонструючи мотиви, які лишаються в історії України.
Ключові слова: монументально-декоративне мистецтво, твір, дизайн, інтер’єр готелів, композиція, концепція.

читати »

Солонець Ірина Сектор Інституту Народознавства «Івано-Франківський науково-дослідний народознавчий центр» C. 983-987

Проаналізована історія виникнення та діяльності Сектора Інституту народознавства НАН України «Івано-Фран­ківський науково-дослідний народознавчий центр». Значна увага приділена аналізу основних напрямків діяльності Сектора, його заснуванню, керівництву та науковим здобуткам протягом 1992—2016 рр.
Ключові слова: Сектор Інституту народознавства «Івано-Франківський науково-дослідний народознавчий центр», етнографія, місцеве самоврядування, матеріальна і духовна культура, Прикарпаття.

читати »

Кос Ганна, Харамбура Соломія Думки з приводу нової історико-архітектурної праці: Замість рецензії C. 988-994

читати »

Федорчук Олена Ще одне цінне науково-популярне альбомне видання C. 995-996

читати »

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »