2017 рік, випуск 3

3-2017

Павлюк Степан Чверть століття боротьби за своє грядуще! C. 503-530

Висвітлюються етапи становлення Інституту народознавства НАН України та Музею етнографії та художнього промислу (при Інституті). Пошановуються імена творців науки Галичини, починаючи від діячів «Руської трійці», імена директорів наукових установ, що стали фундаментом нинішнього Інституту. Висвітлюється діяльність учених-науковців установи та їхній вклад як в українську, так і світову науку. Акцентується, зокрема, на досягненнях Інституту в обстеженні зони Полісся після аварії на ЧАЕС на території нинішніх 1—3-ї зон радіоактивного забруднен­ня. Показані дослі­дження Інституту в галузі урбаністичної етнології в ділянці етнополітики, мовного будівництва, деко­лонізації міської культурно-цивілізаційної сфери та ін.; зорієнтованість на виявлення і теоретичне осмислення сучасних змін соціокультурної динаміки, зокрема міжетнічної комунікації, глобалізації, проблем трудової міграції тощо. Підкреслюється видавнича діяльність Інституту.
Ключові слова: Інститут народознавства НАН України, Музей етнографії та художнього промислу, учені, науковці, професор Ю. Гошко, академік С. Павлюк, видавнича діяльність.

читати »

Глушко Михайло Маловідоме дослідження Марка Грушевського C. 531-540

Йдеться про маловідому етнографічну розвідку Марка Грушевського «З життя селян на Чигиринщині», яка стосується народних звичаїв, обрядів, вірувань, повір’їв та ворожінь, пов’язаних із зведенням нового житла і вселенням до нього. Оцінюється наукове значення та місце цієї праці у загальній системі українського народознавства кінця XIX — початку XX ст., аналізуються наявні у ній рідкісні з дослідницького погляду етнографічні відомості, зокрема і такі, як визначення на основі сновидінь «чистого» місця під новобудову, зведення зусиллями жінок старшого віку традиційної для української хати глинобитної печі тощо.
Ключові слова: етнологія, Марко Грушевський, Середнє Подніпров’я, народне будівництво, звичаї, обряди, вірування, повір’я.

читати »

Тарасюк Ірина «Релігійні вокативи» (окличні звороти релігійного змісту) як вияв емоційної культури народу C. 541-554

Стаття присвячена етнолінгвістичному дослідженню окличних зворотів з релігійною семантикою, що супроводжують різні емоційні стани людини. Розглянуто доволі розвинений комплекс «релігійних вокативів» у паремійному жанрі українського фольклору. Автор доходить висновку, що у порівнянні з іншими європейськими мовами, українська і польська мови значно багатші на вигукові вислови релігійного змісту. Аналізовані апелятивні формули відображують релігійні уявлення народу, особливості його етнопсихологічного укладу та емоційної культури.
Ключові слова: окличний зворот, вигукова формула, «релігійний вокатив», вислів, звертання, апеляція, семантика, народне мовлення, народні уявлення, релігійний світогляд, почуття, емоційна реакція, паремія, приповідка.

читати »

Кісь Оксана Жіноче тіло і сексуальність у неволі: досвід українок-політв’язнів ГУЛАГу C. 555-565

У середині ХХ ст. десятки тисяч українських жінок було засуджено до довготривалих термінів ув’язнення в таборах ГУЛАГу за політичними звинуваченнями. Специфіка жіночого досвіду неволі значною мірою пов’язана з особливостями жіночого тіла, однак саме ця тема є найбільш замовчуваною у жіночих наративах про ГУЛАГ. У цій статті (на основі аналізу особистих спогадів жінок колишніх політв’язнів) висвітлено, що відбувалося з жіночим тілом у неволі і як жінки намагалися зберегти фізичну форму. Показано, що жіноча сексуальність могла стати для невільниць додатковим ресурсом виживання (у формі вимушеної проституції, квазі-сімейних форм співжиття тощо), а також проаналізовано поширені практики гендерно-обумовленого сексуалізованого і сексуального насильства над невільницями (примусового оголення, порушення недоторканості тіла, згвалтування тощо).
Ключові слова: ГУЛАГ, політв’язні, українські жінки, сексуальне насильство, жіноча тілесність.

читати »

Федорчук Олена Концепція етнічної мистецької традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (Частина 1) C. 566-578

Викладені вступні положення концепції етномистецької традиції бісерного оздоблення народної ноші українців. Ключовим є бачення традиції як еволюційної системи, у якій діють закони та відбуваються високо прогнозовані художні процеси. Наукову новизну дослідження становлять авторські логіко-інтуїтивні міркування, оперті на результати польових досліджень 2001—2016 років.
Ключові слова: етнічна мистецька традиція, пасіонарно-креативний потенціал, закони традиції, фази етномистецької традиції, бісерне оздоблення народної ноші українців.

читати »

Герус Людмила Шопка в українській християнській традиції: генеза, історія, символіка C. 579-595

На основі вивчення наукових джерел, документальних матеріалів та унікальних пам’яток простежено ґенезис та еволюцію шопки в українській християнській традиції, обґрунтовано соціокультурні чинники її розвитку, з’ясовано символіку, розкрито національну специфіку, виявлено мистецьку вартість.
Ключові слова: Різдво Христове, християнство, Україна, шопка, вертеп, презепе, традиція, мистецтво, образ.

читати »

Пастух Надія, Гузій Роман Із бойківських весільних традицій: барвінкові обряди на Старосамбірщині C. 596-603

За етнографічними джерелами кінця ХІХ — початку ХХ ст. і матеріалами сучасних польових досліджень охарактеризовано локальні бойківські звичаї, ритуали, повір’я, пов’язані зі збиранням барвінку та виготовленням шлюбних вінків для наречених, відтворено фольклорне тло традиційного барвінкового обряду жителів Старосамбірщини.
Ключові слова: бойки, Старосамбірщина, барвінкові обряди, вінкоплетини, ладканки.

читати »

Мовна Уляна Традиційне весілля українців Середньої Наддніпрянщини: обрядова функціональність воскової свічки C. 604-624

Здійснене спеціальне дослідження обрядової функціональності воскової свічки у весільному обрядовому комплексі українців Середньої Наддніпрянщини. Виявлене її поліфункціональне семантичне навантаження як символу людського буття, ритуального еквівалента самої людини, каталізатора еротичної енергії, знаку універсальної ідеї достатку, прокреації, магічного захисту та очищення, кодове призначення медіатора між Чоловічим та Жіночим, засобу санкціонування шлюбного договору та об’єднання молодих у спільне родинне вогнище.
Ключові слова: воскова свічка, весілля, обрядовість, семантика, Середня Наддніпрянщина, українці.

читати »

Радович Роман Формування двохатніх споруд та ускладнених планувальних варіантів поліського житла C. 615-631

У запропонованій розвідці розглядаються процеси розвитку планування поліського житла. Основна увага зосереджена на формуванні осель із двома житловими приміщеннями та з ускладненим плануванням, яке відбувалось внаслідок прибудови додаткових камер чи поділу вже існуючих тощо. Проведено просторову локалізацію окремих планувальних різновидів житлових споруд.
Ключові слова: Полісся, житло, хата, сіни, комора, стебка, колешня.

читати »

Сивак Василь Облаштування інтер’єру народного житла Українських Карпат: стан на укової розробки проблеми C. 632-645

Стаття присвячена аналізу основних здобутків дослідників у вивченні облаштування інтер’єру народного житла українців Карпат. Публікації з даної тематики хронологічно розділено на чотири періоди: ХІХ – поч. ХХ ст. (до 1918 р.), міжвоєнний (1921–1930-ті рр.), повоєнний – радянський (1940–1980-ті рр.), сучасний (від 1991 р.).
Ключові слова: історіографія, інтер’єр, облаштування жит­ла, Українські Карпати.

читати »

Івашків Галина Гончарство Покуття: осередки, майстри, типологія та художні особливості виробів C. 646-676

Проаналізована діяльність гончарних центрів Покуття, які функціонували у краї з кінця ХІХ століття. Серед них не лише Коломия та Кути, а й Войнилів, Ганнусівка, Кулачківці, Снятин, Тисмениця та інші, майстри яких зробили вагомий внесок у розвиток українського декоративно-ужиткового мистецтва. Розглянуті зразки продукції й деяких сучасних підприємств з виробництва кахель та посуду. На основі архівних джерел, музейних збірок, приватних колекцій та експедиційних матеріалів визначена типологія глиняних виробів, схарактеризовані їхні художні особливості, введені в науковий обіг імена гончарів та низка унікальних пам’яток.
Ключові слова: Покуття, гончарні центри, майстри, глиняні вироби, типологія, художні особливості.

читати »

Щербань Олена Народна технологія приготування поживи у глиняному посуді (ХІХ—ХХ століття) C. 677-684

Про особливості конструкції варистих печей мешканців Наддніпрянщини та їх вплив на способи приготування в них страв та напоїв.
Ключові слова: глиняний посуд, культура харчування, вариста піч, Наддніпрянщина.

читати »

Сокіл Василь Церква напередодні закриття: о. Іван Дьорка у Волосянці C. 685-689

Йдеться про один з найважчих періодів у життєдіяльності о. І. Дьорки, який майже дев’ять років був настоятелем церкви у Волосянці, що на Сколівщині. Він намагався добросовісно виконувати свої парохіальні обов’язки не тільки в цьому селі, а й у Хащовані (де він мешкав), Ялинкуватому. Проте зазнавав утисків з боку влади, був заарештований з присудженням йому виправних робіт в каменоломні.
Ключові слова: парохія, священик, «автобіографія», «послужний список».

читати »

Сокіл Василь Матеріали до Фольклористичної енциклопедії. Випуск 4 C. 690-730

У черговій добірці матеріалів до «Фольклористичної енциклопедії України» представлено статті з різних аспектів: персоналії, здебільшого маловідомі, фольклорні персонажі (міфологічні, історичні, казкові). Репрезентовано жанри усної словесності, теоретичні розробки, художні засоби народних творів. Містяться відомості про окремі збірники, часописи, а також науково-освітні установи, що займаються дослідженням фольклористики.
Ключові слова: фольклористична енциклопедія, персоналія, персонаж, жанр, збірник.

читати »

Конопка Володимир З народної духовної культури українців Буковинської Гуцульщини: ма теріали польових етнографічних досліджень C. 731-736

Висвітлені окремі ділянки духовної культури (календарної обрядовості, демонології) українського населення Буковинської Гуцульщини, зокрема сіл Гробище та Мариничі Путильського району Чернівецької області.
Ключові слова: Гуцульщина, духовна культура, традиції, вірування.

читати »

Кузьменко Оксана Автобіографічний наратив як цінне джерело усної історії та жанрів оповідного фольклору C. 737-741
читати »

Конопка Володимир Формування та розвиток народознавчих наукових шкіл у Львівському університеті в першій половині ХХ ст. C. 742-744
читати »

Зюбровський Андрій Нове дослідження української народної демонології C. 745-747
читати »

Конопка Володимир, Сивак Василь Публікація результатiв дослідження підсекції «Народна архітектура» Карпато-Балканської комісії (1976—1992) C. 748-749
читати »

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »