2017 рік, випуск 2

2-2017

Олійник Ольга Народне ткацтво Покуття: традиція і сучасність C. 251-274

Подається розгорнутий огляд народного ткацтва Покуття кінця ХІХ — початку ХХІ ст., із зазначенням історичних відомостей, типологічних відмін та локальних художніх особливостей. Система оздоблення покутських одягових та інтер’єрних тканин виокремлює їх на загальноукраїнському тлі у неповторне художнє явище. Сучасні естетичні запити суспільства спрямовують розвиток покутського ткацтва у руслі інтерпретування традиційної художньої основи народними майстрами та художниками текстилю.
Ключові слова: тканина, традиційне ткацтво, осередок, забір, візерунок, орнамент.

читати »

Никорак Олена Художньо-естетичні особливості покутських наміток кінця ХІХ — початку ХХ століття C. 275-293

Досліджено мистецьку самобутність узорнотканих наміток Покуття, визначено найважливіші типи композицій та окреслено основні мікроареали.
Ключові слова: покутські намітки, схеми композицій, мотиви, колорит.

читати »

Болюк Олег Архітектурний декор дерев’яних церков Покуття C. 294-304

На основі зібраних автором експедиційних матеріалів аналізується дерев’яна церковна архітектура етнографічного Покуття. Звертається увага на оздоблення профілями та різьбою зрубних випустів, порталів, віконного обрамлення, верхів храму в екстер’єрі. Розглянуто художнє оформлення арок-вирізів, парапету та опор хорів в інтер’єрі споруд.
Ключові слова: профіль, різьба, декор, мистецтво, церква, Покуття, Україна.

читати »

Пуківський Юрій Весняні скотарські звичаї та обряди українців Покуття (за матеріалами із Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.) C. 305-310

Описуються традиційні звичаї та обряди весняного циклу народного календаря українців Покуття, які стосуються однієї з найважливіших сфер господарської діяльності — скотарства. З’ясовано, що скотарська тематика в обрядовості весняних свят проявлялася в намаганні захистити домашню худобу від шкідливих дій чарівниць та забезпечити її здоров’я, молочність, успішний розвиток та приплід. Найбільша кількість відповідних ритуалів пов’язана з днем св. Юрія. Завдяки залученню польових етнографічних матеріалів також визначено локальні особливості досліджуваних явищ.
Ключові слова: народний календар, весняна обрядовість, скотарство, звичаї, обряди, Покуття.

читати »

Тарас Ярослав Плетіння на Покутті (лозоплетіння, кошикарство, щіткарство) C. 311-318

Розглядається історія лозоплетіння на Покутті, його використання в народному будівництві, огорожі; виготовленні побутових та сакральних предметів, меблів, рибальських снастей; особлива увага приділяється кошикарству, майстрам лозоплетіння, чинникам, які сприяли його поширенню — кошикарським школам. Висвітлюється плетіння з соломи, осоки, розглядаються технологія, вироби з них, та щіткарство.
Ключові слова: Покуття, лозоплетіння, кошикарство, щіткарство.

читати »

Радович Роман Огорожа в будівельній культурі Покуття: конструктивні типи та варіанти C. 319-326

Розглядаються основні типи огорож («плоти» горизонтального та вертикального плетіння, дерев’яні «паркани», «вориння», живоплоти, кам’яні «мури» та різні їх комбінації), які використовували для обгороджування садиб, дворів тощо на теренах Покуття. Виявлено їх конструктивні варіанти, специфіку будівельних матеріалів та технології спорудження. Окрема увага звернена на влаштування в’їзних «воріт», «брам», хвірток та ін.
Ключові слова: Покуття, садиба, двір, огорожа, ворота, хвіртка.

читати »

Сапеляк Оксана Обробка шкіри та вироби з неї на Покутті C. 327-340

Йдеться про одну з найдревніших галузей людської діяльності — шкіряне виробництво. Приділено увагу розвитку народних промислів вичинки шкур, технології обробки шкіри та особливостям виробів зі шкіри та їх оздоблення на Покутті.
Ключові слова: вичинка шкур, дублення, гарбування, шевство, кушнірство, хутряні вироби.

читати »

Галайчук Володимир Традиційні уявлення про домашніх духів на Покутті (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.) C. 341-354

На основі головно польових етнографічних матеріалів проілюстровано традиційні вірування покутян у домашніх духів. Засвідчено, що основним на обстежених теренах є тип домовика як набутого зі зноска чи в інший спосіб духа-збагачувача, який виразно тяжіє до образу чорта.
Ключові слова: Покуття, демонологія, вірування, домашні духи, дух-збагачувач, домовик, ласка, вуж.

читати »

Серебрякова Олена «Нині Мелані, завтра Василі…» (фрагмент зимової обрядовості покутян) C. 355-367

На основі опублікованих джерел та власних польових матеріалів розглянуто новорічний обряд «Маланки» на теренах Покуття. Звернуто увагу на його структурні елементи, архаїчні вірування, магію (шлюбну, господарську, оберегову), показано ступінь збереження та локальні особливості досліджуваного явища.
Ключові слова: «Маланка», ряджені, пісні, бешкети, віншування, винагорода, Покуття.

читати »

Глушко Михайло Історіографія народознавчого дослідження Надсяння C. 368-379

Досліджується процес вивчення етнографічного району Надсяння з 30-х років XIX ст. до сьогодення включно. Простежується нагромадження етнографічних, фольклорних і мистецтвознавчих матеріалів про традиційну культуру цього краю, з’ясовуються предметні прогалини й аспекти, які потребують нового наукового осмислення й опрацювання, загальноукраїнський контекст і локальна специфіка.
Ключові слова: етнографічний район Надсяння, етнологія, фольклористика, мистецтвознавство, історіографія, традиційна культура і побут.

читати »

Черленяк Іванна Атрибути та обрядодії весільного циклу на Закарпатті: семантика, семіотика та символіка C. 380-390

Розглядається весільна обрядовість українців Закарпаття кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. Простежується символіка весільних атрибутів, подається семантичний та семіотичний аналіз деяких компонентів обряду. Наголошується на з’ясуванні відмінностей і дотичних рис весільної обрядовості Закарпаття з іншими етнографічними районами України та сусідніми народами.
Ключові слова: весілля, обряд, ритуал, атрибут, звичай, семантика, символіка, вінок, хліб, обручка, молода, молодий.

читати »

Щербань Олена Українсько-середньоазійські паралелі щодо використання глиняного посуду в народній культурі харчування C. 391-394

Вперше проаналізовані паралелі щодо використання глиняного посуду в культурі харчування українців та народів Середньої Азії. Звертається увага на подібності окремих його видів, спільних та відмінних рисах у формах, висвітлені подібні уявлення стосовно символіки окремих елементів декору.
Ключові слова: Азія, Пещерева Олена, Україна, глиняний посуд, культура харчування, гончарство, піч.

читати »

Проців Олег Історія організації мисливської освіти у Галичині кінця ХІХ — початку ХХ століття C. 395-399

Висвітлюється державне регулювання, правозастосування мисливської освіти Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століття. Проведено аналіз методики викладання навчальних предметів, правила вступу у навчальні заклади, поведінки студентів під час навчання. Виявлено гуманітарні, політичні, економічні чинники, які впливали на форму та якість освіти.
Ключові слова: Галичина, мисливство, навчання, освіта.

читати »

Горбаль Марія Залюдненість села Селисько на Львівщині C. 400-415

На фоні історії залюдненості Східної Галичини XVII ст. (після турецько-татарської навали) виводиться історія залюдненості одного села — Селисько Львівської області Пустомитівського району. Матеріал опрацьований на базі шематизмів, польових досліджень та наукових матеріалів.
Ключові слова: с. Селисько, прадавні часи, турецько-татарська навала, міграційний рух, колоністи.

читати »

Склярська Оксана Етнодемографічні та етнополітичні процеси в українсько-угорському прикордонні на початку ХХІ ст. C. 416-421

Розкриваються особливості сучасних демографічних процесів в адміністративних районах українсько-угорського прикордоння. Зазначаються головні наслідки впливу етнодемографічних і етносоціальних змін на політичні процеси в етноконтактній зоні. Зіставлено параметри демографічної ситуації по обидва боки кордону. Виявлено ключові особливості електоральної поведінки населення прикордоння в етнонаціональному розрізі, проаналізовано мережу та діяльність громадських організацій етнонаціональних спільнот. Зазначено, що головною ідеєю реалізації державної етнополітики в українсько-угорському прикордонні має бути ідея інтеграції населення прикордонної смуги в загальноукраїнське мовно-культурне та суспільно-полі­тич­не середовище.
Ключові слова: прикордоння, етнонаціональна меншина, етнополітичний процес, консолідація, демографічні зміни.

читати »

Корнєв Андрій Перший український мистецький пленер у м. Нінбо (Китай) C. 422-426

Висвітлюється концепція, реалізація та результати першого в історії м. Нінбо (Китай) українського мистецького пленеру живопису та графіки. Подаються короткі характеристики художників та кураторів проекту, охарактеризовано сприйняття китайськими глядачами та професіоналами виставки «Нінбо очима українських митців».
Ключові слова: мистецький пленер, сучасні українські митці, Китай, мистецтво Харкова.

читати »

Рибалко Світлана Японські сеннінбарі: нотатки до етнографії війни C. 427-432

Розглядаються японські речі-обереги, т. зв. сеннінбарі у контексті історії повсякдення Другої світової війни. Висвітлено історію походження та семантику сеннінбарі, відбиття традиції виготовлення захисних поясів в образотворчому мистецтві. Стаття побудована на матеріалах польових розвідок 2005—2013 рр., сімейних архівів, музейних і приватних колекцій Японії, Європи, США.
Ключові слова: Друга світова війна, японсько-китайська війна, етнографія війни, сеннінбарі, мистецтво Японії.

читати »

Усенко Наталя Соціальна та політична проблематика в арт-практиках харківських художників (2004—2016 рр.) C. 434-440

Висвітлюються основні аспекти розвитку соціальної та політичної проблематики в арт-практиках сучасних харківських митців на початку ХХІ століття. Розкриваються окремі епізоди з творчої діяльності харківських груп та митців, розглядаються фактори, що вплинули на розвиток соціального та політичного напрямків в мистецтві Харкова, простежується діяльність харківських художників у всеукраїнських та міжнародних виставках і арт-проектах. Автор проаналізувала найбільш «знакові» роботи, створені харківськими художниками у досліджуваний час, визначила їх роль у розвитку художнього життя Харкова початку ХХІ століття.
Ключові слова: мистецтво, сучасність, Україна, художнє життя Харкова, національна ідентичність, візуальність, українська культура, ХХІ століття.

читати »

Бистрякова Валентина, Осадча Алла, Пільгук Олеся Інновації та технології в сучасному мистецтві C. 441-447

Здійснюється спроба системного аналізу інноваційних підходів та інноваційних технологій у сучасному мистецтві. Запропоновані різні наукові та правові підходи до трактування терміна «інновація». Досліджено розуміння сутності інновацій у культурі. Розглянуто особливості застосування інноваційних технологій у різних сферах культури, зокрема образотворчому мистецтві. Виявлена роль інноваційних технологій у мистецтві постмодернізму.
Ключові слова: інновації, технології, сучасне мистецтво, культура, культуроніка, цінності, традиція, постмодерн, концепція.

читати »

Юдов Михайло, Юдова-Романова Катерина Публічна смертна кара в середньовічній Європі як театралізоване дійство C. 448-459

Досліджуються публічні страти періоду середньовіччя в Європі як різновид театралізованого дійства, в якому є певний сценарій, виконавці і глядачі. Автор аналізує су­спільно-культурні функції страт, систематизує основні ти­пи публічних страт з огляду на їх сценарно-режисерську і театрально-видовищну складову.
Ключові слова: публічна смертна кара середньовіччя, театралізоване видовище.

читати »

Глібова Тетяна Ігрова скульптура: у пошуках дефініції та особливостей жанру C. 460-465

Проаналізовані умови виникнення ігрової скульптури, розглянуті термінологічні та смислові особливості понять «playground sculpture», «ігрова скульптура», досліджений зв’язок між playground sculpture, ігровою скульптурою і public art, сформульоване визначення ігрової скульптури як одного з жанрів сучасної скульптури, розглянуті естетичні та функціональні зміни в морфології жанру ігрової скульптури. Охарактеризовані основні естетичні особливості ігрової скульптури. Розглянуті особливості вбудовування ігрової скульптури в міське архітектурне середовище, що дає змогу індивідуалізувати міське середовище, надаючи особливої знаковості місцю. Виявлено, що ігрова скульптура, створена за допомогою сценарного проектування, може містити багато варіантів реалізації ігрової дії.
Ключові слова: ігрова скульптура, мистецтво, public art, гра, сценарій.

читати »

Пиж’янова Наталія Еволюція виконавської манери Охматівського хору C. 466-471

Досліджується виконавська манера Охматівського хору. Розглянуто специфіку виконання народних пісень Охматівським хором. Охарактеризовано еволюцію становлення виконавського стилю колективу. Розкрито особливості виконавської манери, що грунтувалася на поєднанні народної та академічної манери співу.
Ключові слова: Охматівський хор, П. Демуцький, хоровий спів.

читати »

Колодко Арсен Цикл романів американського письменника-фантаста Френка Герберта «Дюна» як самобутнє явище в художній літературі, науковій думці та кінематографі другої половини ХХ — початку ХХІ C. століть 472-480

Охарактеризовано творчість американського письменника-фантаста Френка Герберта та його науково-фантастичні романи під загальною назвою «Дюна». Висвітлено наукову та філософську складові романів, у порівнянні з творами інших письменників у жанрі фантастики. Прослідковано вплив циклу книг «Дюна» на творчість видатних кіно-режисерів та сценаристів. Розглянуто найбільш відомі кіно версії романів Ф. Герберта відзняті з 1984 по 2003 рік.
Ключові слова: письменник, режисер, актор, фантастика, футурологія, роман, сценарій.

читати »

Яців Роман Зоя Лісовська: джерела пристрасті C. 481-487

Стаття присвячена творчому шляху української художниці Зої Лісовської, яка після Другої світової війни і дотепер живе і працює в Женеві (Швейцарія). Головна увага звертається на родинно-побутові чинники формування її творчої індивідуальності, як доньки відомих митців — графіка і педагога Роберта Лісовського та композиторки Стефанії Туркевич. Розглядається загальна структура творчості З. Лісовської як живописця, графіка, здійснюється спроба наукової інтерпретації найбільш значимих її творів.
Ключові слова: Зоя Лісовська, малярство, графіка, методологія творчості, модернізм, жанрово-видова структура, портрет, пейзаж, художній образ, колір, емоція.

читати »

Мотиль Романа Олег Кошовий. Пам’яті науковця C. 488-490
читати »

Никорак Олена Життя, віддане науці C. 491-497
читати »

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »