2016 рік, випуск 6

6-2016

Сокіл Ганна Франкова візія народної пісні в національно-культурному поступі України (До 160-ліття з дня народження Івана Франка) С. 1263-1267

У своїх наукових дослідженнях Іван Франко висловив цінні міркування з приводу національного розвитку українців. Актуальною залишається його ключова сентенція «навчитися чути себе українцями». Особистим прикладом втілював цю тезу в життя. Немалу роль у згуртуванні нації відіграє народна пісня. Франко вивчав її у тісному зв’язку з мовою, історією, психологією, народним побутом. Наполегливою працею, студіями він показав неперевершену роль народної пісні в культурному розвиту України.
Ключові слова: народна пісня, мова, усна словесність, етнокультурні цінності, духовне життя.

читати »

Сокіл Василь Іван Франко і Тит Ревакович: маловідомі сторінки співпраці С. 1268-1273

Йдеться про нерозкриті досі в науковій літературі контакти між І. Франком і Т. Реваковичем. Їхні інтереси пересікалися і щодо редакторства «Зорі», і щодо теми, пов’язаної з Лук’яном Кобилицею, і в громадсько-культурному житті (товариство «Боян», курси української мови для слухачів Галичини і Східної України). Дискусійним виявилося питання цензурування «Русалки Дністрової». Введено новий матеріал Т. Реваковича про сорокалітній ювілей І. Франка та деякі його світоглядні позиції.
Ключові слова: співпраця, «Зоря», Лук’ян Кобилиця, му­зично-хорове товариство «Боян», літні курси української мови, «Русалка Дністрова», сорокалітній ювілей.

читати »

Кісь Оксана Нація як уявлена і реальна спільнота крізь призму жіночого досвіду українок-політв’язнів ГУЛАГУ С. 1274-1285

Роль національної приналежності у повсякденному житті політичних в’язнів ГУЛАГу у 1940—1950-х рр. є маловивченою сторінкою історії сталінізму. У статті на основі аналізу обсягу спогадів українських жінок — колишніх невільниць ГУЛАГу — висвітлено значення національних земляцтв як неформальних мереж взаємопідтримки, розкрито способи та форми підтримання національної ідентичності через налагодження комунікації поміж українцями всередині системи ГУЛАГу та листування з батьківщиною, показано неоднозначність міжетнічних відносин серед в’язнів.
Ключові слова: ГУЛАГ, українська жінка, етнічність, національна спільнота, солідарність.

читати »

Байдак Мар’яна Втеча і повернення: українки в лавах Січових стрільців С. 1286-1293

Участь жінок у легіоні Українських січових стрільців є темою майже недослідженою. У роки Першої світової війни служба у війську стала справою не тільки чоловіків, а й жінок. Ця публікація представляє жінок у війську з боку повсякденності, деконструюючи таким чином стереотипні судження про наперед заданий героїзм і відсутність сумнівів. Велика війна відкрила перед жінками нові можливості, давала змогу (але не гарантувала) підкреслити свою особистість. У статті йдеться про дилеми, які поставали перед жінками у війську. Для багатьох з них шлях до війська був способом втечі від традиційних суспільних устоїв, але закінчення війни часто-густо повертало жінок до старої буденності. Були потрібні роки, аби змінити уявлення (у тому числі й серед самих жінок) про суспільний статус жінки. Авторка застерігає від надмірних узагальнень і пропонує вивчати індивідуальні досвіди, акцентує на змінності життя і поглядів.
Ключові слова: жінки, українки, Українські січові стрільці, Перша світова війна, суспільні традиції.

читати »

Бежук Ольга Перша світова війна в системі бінарних опозицій жіночого та чоловічого досвідів С. 1294-1302

З піднесенням жіночих студій в історії щораз більше уваги заслуговують ґендерні аспекти війни, зокрема трансформація традиційних культурних уявлень та норм маскулінності й фемінності, особливість використання відповідних образів у воєнній пропаганді. Досвід І Cвітової війни засвідчив, що відтермінувавши конфлікт статей, визваний феміністичними рухами початку ХХ ст., дане протистояння поглибилось за рахунок демонстрації невідомого раніше феномену свідомої боротьби чоловіків і жінок за нові форми життя. Дослідження ґендерного досвіду участі у бойових діях та тилу показали неоднозначність сприйняття війни різними віковими групами, засвідчили глибокий травматизм пережитого на фронті і в тилу обох статей, підважили стереотипні уявлення про чоловіків як природжених безстрашних воїнів, а жінок як «слабку» стать.
Ключові слова: Велика війна, листування, гендерні стереотипи, емансипація, біженство, громадська праця, особистісні стосунки, емпатія, егоїзм.

читати »

Конопка Володимир Формування гендерної ролі чоловіка: дитинство, підлітковий вік (на матеріалах Поділля) С. 1303-1312

Розглядаються етапи формування статусу чоловіка від народження до підліткового віку. Детально проаналізовані етапи: зачаття і виношування, народження та немовлячий вік, хлопчик, підліток. Звернена увага на ритуальні дії, які виконувалися перед народженням і в період дитинства.
Ключові слова: чоловік, гендерна роль, народження, дитинство, хлопчик, підліток.

читати »

Гнідець Ростислав Традиція і новаторство архітектури українських церков як феномен її національної ідентичності С. 1313-1319

Розглядаються чинники традиції та новаторства в архітектурі української церкви. Вони зберігають цілісну структуру розпланувально-просторового укладу церковної будівлі і її важливої, якщо не найважливішої, особливості: вираження та ідентифікації національного символу-знака фіксації присутності сакрального у просторовому аспекті. Як рівно ж і в структурі формування архітектурного середовища присутності народу-автохтона у його національному вираженні. Вони також є підгрунтям для виявлення, усвідомлення та ідентифікації феномену національної ідентичності у формотворенні образу українського храму-церкви як взірця творчої думки і спадщини українців.
Ключові слова: традиція, новаторство, національна ідентичність, ідентифікація, образ-символ, храм-церква, спадщина, канон, формотворення, феномен.

читати »

Глушко Михайло Традиційні звичаї та обряди Свят-Вечора українців Надсяння С. 1320-1330

Залучивши широке коло польових етнографічних матеріалів, подається розгорнутий опис й аналіз звичаїв та обрядових дій, пов’язаних з відзначенням українцями Надсяння Свят-вечора 6 січня. Йдеться також про локальну специфіку основних святкових атрибутів, традиційних вірувань, народних забобонів, прикмет тощо.
Ключові слова: етнологія, Свят-вечір, Надсяння, українці, звичаї, обряди, атрибути, вірування.

читати »

Карпенко Андрій Інформаційний потенціал матеріалів про родинну обрядовість з «Гуцульщини» Володимира Шухевича (на основі аналізу карпатознавчих праць українських етнологів) С. 1331-1335

Проаналізовано використання українськими карпатознавцями другої половини ХХ — початку ХХІ ст. матеріалів про родильну, весільну та поховальну обрядовість гуцулів з праці Володимира Шухевича «Гуцульщина». Особливу увагу звернено на відповідні розділи колективних монографій «Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження» (1983) та «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат» (2006), монографію Романа Гузія «З народної танатології: карпатознавчі розсліди» (2007).
Ключові слова: Володимир Шухевич, «Гуцульщина», гуцули, родильна обрядовість, весілля, похорон.

читати »

Кілар Анастасія Традиційна великодня обрядовість покутян Городенківщини (на матеріалах польових досліджень 2015 р.) С. 1336-1344

Розглядаються особливості традиційного відзначення Великодня населенням історико-етнографічного Покуття, а саме Городенківського району. На основі власних записів, джерел та даних наукової літератури авторка висвітлює локальні особливості звичаїв та обрядів Вербної неділі, передвеликоднього тижня, власне Великодня та Великоднього тижня, аналізує наповнення великоднього кошика. Охарактеризовано структуру і символіку великодньої обрядовості.
Ключові слова: Великдень, Покуття, звичаї, повір’я, Верб­на неділя, традиційні страви, обряди, заборони.

читати »

Проців Олег Організація мисливських виставок у Львові в ХІХ — на початку ХХ ст. С. 1345-1349

Розглядається організація мисливських виставок у Львові. Висвітлено їх економічну, психологічну, пізнавальну роль в організації мисливського господарства. Проаналізовано мотиваційні аспекти органів державної влади, мисливських господарств та мисливських товариств.
Ключові слова: Галичина, мисливство, виставка, мисливські трофеї.

читати »

Бойко Ігор Скотарство та сезонне будівництво в Карпатах (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.): спроба класифікації С. 1350-1361

Розглядаються різні типології карпатського скотарства та притаманного для нього сезонного будівництва, які введенні в науковий обіг українськими, польськими, словацькими, чеськими та румунськими народознавцями. На підставі критичного аналізу зроблений висновок про те, що досліджені схеми не універсальні, а це не сприяє цілісному вивченню явищ Карпатської історико-культурної області, ускладнює застосування основного методу культурної антропології — компаративного аналізу. Тому автор запропонував компіляційні, компромісні варіанти типології. Основними компонентами типології скотарства є випасання та стійлове утримання. Перше із них розділяється на пастівництво (ділиться на: випас мандрівний і випас сезонний на пасовиськах) та господарку на полянах. Серед основних елементів сезонного будівництва виділяється будівництво на віддалених сінокосах, на полянах та на пасовиськах.
Ключові слова: Карпати, пастівництво, мандрівне пастівництво, сезонне будівництво, двір, стайня.

читати »

Радович Роман Еволюція поліського житла (формування дво- та трикамерних однохатніх споруд) С. 1362-1376

У запропонованій розвідці розглянуто найпростіші планувальні варіанти поліського житла: однокамерні (хата), двокамерні (хата + сіни) та трикамерні (хата + сіни + холодна чи тепла комора). Основну увагу приділено динаміці їх розповсюдження у різних місцевостях Поліського краю та шляхам формування дво- та трикамерних осель.
Ключові слова: Полісся, житло, хата, сіни, комора, кліть, стебка.

читати »

Гілевич Ігор Наукова діяльність Людмили Шевченко у повоєнний період: поліссєзнавчий аспект С. 1377-1387

На основі залучення значного кола архівних та опублікованих матеріалів проаналізовано наукові дослідження Людмили Шевченко 1947—1960-х рр. про традиційну та сучасну культуру поліщуків. Доведено, що саме ця проблематика перебувала у центрі її тогочасних наукових зацікавлень. Це підтверджується як ареалом збирацької роботи дослідниці під час праці в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, тематикою публікацій, так і тим, що навіть вийшовши на пенсію, вона продовжила свої поліссєзнавчі студії.
Ключові слова: етнологія, Полісся України, польові дослідження, ткацтво, промисли, ремесла, харчування, робітничий побут.

читати »

Тарас Ярослав Традиційне городництво та тютюнництво на Покутті С. 1388-1397

Розглядається городництво Покуття з давніх часів до сьогодення; з’ясовується його місце й значення для покутян; аналізуються чинники, які визначили вибір городніх культур; висвітлюється його зв’язок з християн­ськими святами, днями тижня, фазами місяця, технологія вирощування ранніх овочів та його перехід з домашніх занять селян у товарно-ринкову галузь сільськогосподарського виробництва; характеризується специфіка вирощування та збуту тютюну.
Ключові слова: Покуття, землеробство, городництво, тютюнництво, Снятинщина, Коломийщина, Товмаччина, Городенківщина.

читати »

Гавриш Лариса Роль органів влади в налагодженні збуту глиняних виробів кустарів у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття (на прикладі Полтавського губернського земства) С. 1398-1403

Окреслено основні напрямки діяльності Полтавського губернського земства, спрямовані на підтримку кустарного гончарства, зокрема налагодженню збуту виробів.
Ключові слова: Полтавське губернське земство, гончарство, гончарі, виставка, кустарний склад, кредит.

читати »

Цуркан Катерина Методика Розалії Шалленфельд. Її виникнення та застосування в навчальному процесі у жіночих фахових школах Галичини кін. ХІХ — поч. ХХ ст. С. 1404-1412

Розкривається суть та застосування методики Розалії Шалленфельд у фахових жіночих школах Галичини кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Устрій фахових шкіл Галичини багато в чому запозичувався з освітніх практик німецьких та австрійський шкіл. Зокрема, програмною була методика Р. Шалленфельд, що виникла і була підтримана владними структурами в Німеччині а, поступово, і в інших країнах Європи. Ця методика застосовувалась в програмах Галицьких жіночих фахових шкіл — відносно до навчання в’язання та шиття. В спеціальній мистецтвознавчій літературі інформації про методику не знайдено, отже існувала необхідність у дослідженні цього питання.
Ключові слова: методика Шалленфельд, рукоділля, школи, Галичина, ремесло, навчання, історія.

читати »

Зятик Богдан Реалізм у храмових поліхроміях Львова 1990—2015 років С. 1413-1422

За художніми особливостями поліхромію храмів Львова 1990—2015 рр. можна поділити на три основні групи: невізантійського напрямку, реалістичного, та поліхромії під впливом стилістик модернізму. У статті вперше комплексно розглядається поліхромія храмів Львова, виконана впродовж 1990—2015 років у реалістичній манері. Обґрунтовується значення терміна «реалізм» відносно храмових стінописів та висвітлюються стилістичні особливості таких храмових поліхромій. Охарактеризована специфіка стилістики реалістичних стінописів в контексті розвитку храмової поліхромії Львова ХХ ст. Розглядається середовище іконописців, що працювали над оздобленням храмів Львова, зокрема в реалістичній манері, а саме: Б. Балицький, І. Мікула, М. Нестерович, С. Гриньків, та Дрогобицької асоціації художників. Досліджені взаємозв’язки архітектури та поліхромії храмів. З’ясовані особливості іконографічних схем в стінописах церков Львова 1990—2015 рр., виконаних у реалістичній стилістиці. Встановлений вплив західного реалістичного релігійного малярства періоду Відродження і класицизму та українського мистецтва доби козацького бароко, а також українських і російських художників-реалістів та академістів ХІХ—ХХ ст. на митців, що розписували храми Львова 1990—2015 рр. в реалістичній манері.
Ключові слова: реалізм, поліхромія, храми Львова 1990—2015 рр.

читати »

Лотоцька Віта Сакральність мотивів рослинного світу в українському пластичному мистецтві С. 1423-1427

Розглядаються особливості втілення ідеї сакральності довкілля в образах рослинного світу на основі прикладів українських творів мистецтва. Дослідження системи флористичних мотивів з метою виявлення ключових світоглядних та художньо-естетичних основ творчості народних і професійних майстрів є одним із актуальних питань у віт­чизняному мистецтвознавстві. Акцентовано увагу на квіт­кових мотивах, які є найбільше поширеними образами рослинного світу у мистецтві. Результати дослідження підтверджують, що для українських митців художнє осмислення простору набувало сакрального значення і рослинні символи сприймалися ними як образ ідеального довкілля.
Ключові слова: сакральність довкілля, народні традиції, квітка, ікона, семантика, українське пластичне мистецтво.

читати »

Бобош Ярослав Культурні процеси у професійному малярстві Західної України 70—80-х років ХІХ століття С. 1428-1435

Розглядаються процеси у професійному малярстві Західної України в 70—80-х роках ХІХ століття. З 1870-х років на Західній Україні почали засновувати художні школи. Важливу роль відіграли вищі мистецькі навчальні заклади Європи — Краків, Відень, Мюнхен, Париж. Національне мистецтво на західних теренах України розвивається щоразу інтенсивніше, перебираючи певні здобутки новаторів Західної Європи.
Ключові слова: малярство, культурні процеси, Західна Україна, політичні протистояння, церковне малярство.

читати »

Рибалко Світлана Творчість Комада Рюші: український контекст С. 1436-1441

Подається огляд діяльності видатного японського різьбяра Комада Рюші (нар. 1934). Висвітлено розмаїття його зв’язків з українським осередком шанувальників мистецтва різьблення з кістки, особливості творчого формування різьбяра, його шлях від різьблення окімоно до мистецтва нецке. Проаналізовано твори майстра, що зберігаються в Україні, у зіставленні з іншими колекціями світу, висвітлено особливості творчої інтерпретації традиційних сюжетів. Стаття побудована на матеріалах збірки харківського колекціонера і мецената Олександра Фельдмана, матеріалах дослідницьких експедицій автора до Японії (2008—2012), родинного архіву Комада Рюші.
Ключові слова: Комада Рюші, японське мистецтво, різьблення з кістки, нецке, окімоно, колекція Олександра Фельдмана, сюжетно-тематичний репертуар.

читати »

Метельницька Дарина Сатирична графіка Анатолія Петрицького до журналу «Червоний перець» (1927—1928) С. 1442-1455

Публікація присвячується карикатурам Анатолія Петрицького 1927—1928 років. Окреслено віхи розвитку української карикатури, зокрема сатиричної графіки журналу «Червоний перець». Визначено місце, яке посідає Петрицький у становленні української карикатури 1920-х років. Розглядаються графічні зразки художника у галузі карикатури з усією різноманітністю технічних та композиційних прийомів. Шляхом мистецтвознавчого, образно-стильового аналізу та компаративістського підходу виявляються основні типи зображень, до яких тяжіє Петрицький у своїх карикатурах, композиційні особливості та характерні риси творів у цій царині; висвітлюється основне коло мотивів та образів, до яких найчастіше вдається художник, а також інші митці «Червоного перцю» в контексті розвитку української карикатури в цілому.
Ключові слова: карикатура, гіперболізація, гротеск, експресія, динамічність, умовність, контрастна кольорова гама.

читати »

Колодко Арсен Маргінальна телевізійна культура світових ЗМІ як загроза існуванню українських інформаційних проектів у вітчизняному медіа-просторі С. 1456-1463

Статтю присвячено аналізу сучасної медіа-культури на прикладі телебачення, та проблемі маргіналізації багатьох жанрів популярних телепередач. Висвітлено проблему космополітизму та мультикультуралізму в інформаційному просторі як основних аспектів, що заміняють реальні культурні цінності у суспільному середовищі. Показано вплив телебачення на світогляд аудиторії через рекламу популярних товарів та послуг у прямому ефірі. Проаналізовано телевізійну індустрію Заходу та Російської Федерації як потужний механізм контролю над свідомістю звичайних громадян крізь призму пропаганди, ідеологічної диктатури, маніпуляції найпростішими людськими бажаннями.
Ключові слова: телебачення, шоу, реклама, вплив, маргіналізація, програма.

читати »

Жеплинський Богдан, Ковальчук Дарія, Ковальчук Мирослав Відродимо яворівську забавку! С. 1464-1468

Йдеться про самобутнє і трохи призабуте на сьогодні явище  — яворівську забавку, майстрів їх виготовлення, давній музей яворівської іграшки в с. Наконечне І біля Яворова, єдиний у Європі, який діяв до Другої світової війни, спеціальну забавкарську школу на початку ХХ ст. в Яворові, де навчали робити дерев’яні іграшки, а також шляхи відродження призабутого мистецтва творення народної яворівської іграшки: проведення І етнофестивалю «Яворівські забавки — 2016»; науково-практичної конференції «Яворівські забавки — традиційне і нове»; заохочення батьків, щоб придбали дітям такі забавки і навчали їх бавитися ними.
Ключові слова: українська народна дерев’яна іграшка, розпис забавок фарбами, символічне значення барви розпису.

читати »

Гощіцький Артем Наскельні зображення Тустані (нові знахідки) С. 1469-1477

Підсумовуються результати інвентаризації зображень на скелях у межах ДІКЗ «Тустань», проведеної у червні 2015 р. У процесі дослідження було здійснено фіксацію вже відомих пам’яток та виявлено низку нових зображень (зокрема групу різноманітних хрестів). Вперше було приділено увагу не тільки давнім петрогліфам та графіті, але й тим, що створені, наприклад, у ХІХ—ХХ ст. (пам’яткам епіграфічного характеру, численним геральдичним знакам).
Ключові слова: наскельні зображення, петрогліфи Карпат, наскельне мистецтво.

читати »

Зубань Вікторія Слабоалкогольні напої домашнього приготування до святкового застілля С. 1478-1481

Описуються слабоалкогольні та безалкогольні напої, якими частували гостей під час весілля або іншого святкового застілля, та типи глиняного посуду, в якому вони подавались. Наголошується, що це є елементи призабутої культури побуту українців, до чого потрібно повернутися.
Ключові слова: «варененька», медуха, квасний мед, сита, наливки, глиняний посуд.

читати »

Радович Роман Історія народної культури українців С. 1482-1485

читати »

Мочернюк Наталія Універсалізм Оленки Ґердан-Заклинської: мистецтвознавчий паспорт С. 1486-1488

читати »

Горбаль Марія Рідна моя Україно. Болять мене болі твої С. 1489-1493

читати »

Мовна Уляна Нове видання з народного харчування С. 1494-1495

читати »

Ковальчук Ольга Родинне село у пісні та слові С. 1496-1497

читати »

Захарчук Оксана Від серця і до серця С. 1498-1499

читати »

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »