2016 рік, випуск 3

3-2016

Коваль Галина, Сокіл-Клепар Наталія Високе покликання педагога, фольклориста (До ювілею Ганни Сокіл) С. 503-517

Висвітлюється життєвий і творчий шлях доктора філологічних наук Ганни Сокіл (Дронишинець). Увагу сфокусовано на її формуванні як людини-патріота, педагога, науковця. Як наслідок — чимало успішних студентів, аспірантів та наукових працівників. Вона ж автор низки статей, фольклорних збірників, монографій, що становить помітний вклад в українську народознавчу науку.
Ключові слова: фольклористична діяльність, монографія, збірник, наукові розвідки, навчально-методична робота.

читати »

Сокіл Василь Народнопісенний ужинок з припорошеного атомом поля С. 518-533

Подано народні пісні, які записав автор у 1996 році під час експедиції на Київщину та Житомирщину в села, що перебували в Чорнобильській зоні. Публікуються різні фольклорні жанри — колядки, щедрівки, веснянки, купальські та петрівчані пісні, родинно-обрядові (хрестинні, весільні, похоронні) — у першій частині публікації (№ 2 нашого журналу), та родинно-побутові (про кохання, родинно-побутове життя, колискові, жартівливі пісні), а також станові (чумацькі, солдатські) та ін. — у другій частині публікації (№ 3 нашого журналу). Тексти зафіксовані на магнітну стрічку, відтворене їхнє автентичне звучання. Їх супроводжують мелодії, які транскрибували А. Черноус (10 початкових колядок та щедрівок), О. Серко (всі решта). Комп’ютерний набір нот здійснила Л. Добрянська.
Ключові слова: Чорнобильська зона, народні пісні, жанри, мелодія, текст.

читати »

Іваннікова Людмила Перші наукові публікації фольклору Півдня України в 60-х роках ХІХ століття С. 534-541

Йдеться про перші наукові публікації фольклору Півдня України, здійснені в 60-х роках ХІХ ст. на сторінках журналу «Основа» (історичні пісні та проза), а також у збірнику М. Номиса. Автор розглядає текстологію записів, едиційні принципи того часу, проблему класифікації та творення фольклору.
Ключові слова: історія української фольклористики, фоль­клор Півдня України, народна пареміологія.

читати »

Шалак Оксана Дослідження Каленика Шейковського: тематика, методика, едиція С. 542-548

Уперше в українській фольклористиці акцентовано увагу на прогресивних текстологічних та едиційних тенденціях Каленика Шейковського на прикладі публікації фольклору в «Быте подолян» (Київ, 1859—1860). Авторка дійшла висновку про прагнення К. Шейковського фіксувати варіанти з фонетичною точністю, паспортизувати зібраний матеріал, коментувати контекст виконання, подавати назви зразків — як їх записано від виконавця.
Ключові слова: Каленик Шейковський, гаївка, казка, паспортизація, контекст виконання, варіант.

читати »

Кирчів Роман Харківський осередок української фольклористики (перша половина XIX ст.) С. 549-565

Подаються матеріали, які мали увійти до запланованої кількатомної «Історії української фольклористики», яка готувалась до видання в ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, загальну концепцію, схему структури дослідження та опрацювання плану-проспекту першого тому якої, а саме: доромантичні та романтичні зацікавлення українською усно-словесною народною творчістю — було доручено автору цієї статті. Написані початкові розділи цієї праці опубліковані у журналі «Народна творчість та етнографія».
Ключові слова: український фольклор, романтична фольклористика, українське національно-культурне відродження.

читати »

Яремко Лілія Жанрова класифікація і систематизація фольклорних матеріалів І половини ХІХ століття (М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський) С. 566-573

Розглядається класифікація і систематизація народнопісенного матеріалу у збірниках М. Цертелєва, М. Максимовича (1827, 1834), І. Срезневського. Подаються роздуми ученого стосовно дефініції дум, веснянок, троїцьких, купальських пісень, колядок і щедрівок. Простежена структура фольклорних записів у «Запорожскій старині» І. Срезневського. Проаналізовані цікаві міркування стосовно класифікації матеріалів у статті І. Срезневського «Погляд на пам’ятки української народної словесності» (1834). Подана «програма» записів текстів пісенності, що її висловив М. Максимович у «Передмові» до збірника 1834 р.
Ключові слова: дума, класифікація, колядка, систематизація, щедрівка.

читати »

Гунчик Ігор «Результати розмірковувань і практики допитливого розуму»: М. Крушевський про замовляння, молитви та психологію народної творчості С. 574-581

Систематизовано погляди М. Крушевського на особливості народних молитов і замовлянь. На основі аналізу фольклорних текстів зі збірника Л. Майкова вчений стверджував, що більшість із них не є молитвами, бо не передбачають божество, до якого апелює виконавець фольклору. Через відсутність у них теоцентричної ідеї вони належать до іншого типу текстів — замовлянь, ключовим елементом яких учений вважав побажання, яке має здійснитися. Відзначено також, що погляди на замовляння та народні молитви сформувалися у М. Крушевського під впливом філософії первісного мислення й асоціативної психології. У його дослідженні також використано методологію порівняльної міфології, яку розробив О. Афанасьєв та інші представники міфологічної школи.
Ключові слова: замовляння, народна молитва, побажання, психологія, текст, творчість, віра.

читати »

Михащук Вікторія Колядки і щедрівки у збирацькому доробку Богдана Заклинського С. 582-588

Проаналізовані колядки і щедрівки у фольклорних записах Б. Заклинського, які виокремлені з друкованої літератури та рукописних архівних джерел. Звернена увага на географічні межі записів, специфіку їх впорядкування, окреслений сюжетно-тематичний фонд, виділені домінуючі мотиви у межах функціональних груп обрядових творів зимового календаря.
Ключові слова: Богдан Заклинський, Станіславщина, календарно-обрядовий фольклор, колядки, щедрівки, сюжет, мотив.

читати »

Сокіл Василь Матеріали до фольклористичної енциклопедії. Випуск 3 С. 589-630

Представлено чергову добірку статей до «Фольклористичної енциклопедії України». Включено гасла, які репрезентують доробок різних дослідників та збирачів усної словесності, огляд фахових часописів, збірників, уведено фольклорні персонажі. Поміщено міні-розвідки з теорії фольклору — архетип, синкретизм, традиція, пам’ять, образ, персонаж та ін.
Ключові слова: фольклор, дослідник, збирач, збірник, архетип, синкретизм, традиція, образ.

читати »

Ярмоленко Наталія Нитка життя, роду, народу С. 631-635

Дослідження присвячене проблемі міфологічного потрактування ремесла прядіння та ткацтва. Акцентується увага на магічному значенні процесу прядіння, снування, ткання. Проаналізована символіка пасма, нитки, вузла, веретена. Автор розглядає трансформацію язичницької богині Мокоші в епоху двовір’я.
Ключові слова: прядіння, ткацтво, нитка, вузол, веретено, Мокоша, Лада, Параскева-П’ятниця, Богородиця.

читати »

Сокіл Ганна З історії читальні «Просвіти» у Верхній Рожанці С. 636-639

Йдеться про заснування читальні «Просвіти» у Верхній Рожанці на Сколівщині. Окреслено основні етапи та напрями її діяльності, показано внесок духовних пастирів села, які співпрацювали з читальнею в різні періоди (Дмитро Шуль, Юліан Галькевич, Микола Андрушко). Розкрито роль окремих мешканців у культурно-просвітницькій роботі. Стаття ґрунтується на архівних матеріалах (листи, звіти, протоколи).
Ключові слова: «Просвіта», читальня, часопис, бібліотека, звідомлення.

читати »

Коваль Галина Фольклорна онтологія поетичного простору в календарному тексті С. 640-645

Розглядається поетика простору як форма буття людини. Представлено основні локуси, що набули символічного маркування: дім, двір, їхній мікрорівень (просторові деталі) та макрорівень (розширюється до масштабів Всесвіту). Увага зосереджена на аспекті функціонування моделі: людина (соціум) — природа у координатах «свого» домашнього простору, який асоціюється зі спокоєм, упорядкованістю та є опозиційним до хаотичного, стихійного.
Ключові слова: поетика, простір, буття, календарний текст, образи, символи.

читати »

Сокіл-Клепар Наталія Соматична лексика в номінації географічного простору Карпат С. 646-652

Проаналізовано мікротопоніми, мотивовані соматичною лексикою. Географічні назви невеликих територіальних об’єктів найчастіше мотивують соматономени голова, око, нога, ребро, а також антропоморфні апелятиви вухатий, лисий, сліпий, глухий. Окрім візуальної схожості, такі мікротопоніми внутрішньо відображають ментальні характеристики простору — необжитість, нерівність поверхні, небезпечність, важкопрохідність.
Ключові слова: мікротопонім, об’єкт, соматичний, ментальність.

читати »

Бриняк Оксана Величальна естетика хрестинної поезії українців С. 653-660

Стаття присвячена одному з основних художньо-поетичних прийомів українських хрестинних пісень — величанню головних персонажів. Проаналізовано специфіку ідеалізації образів баби-повитухи, породіллі, батька новонародженого, немовляти та кумів. Розглянуто найяскравіші величальні мотиви жанру.
Ключові слова: хрестинна пісня, величання, ідеалізація, образ, величальний мотив.

читати »

Чікало Оксана Семантичні особливості мотивного фонду пісень-хронік про родинне життя С. 661-668

Проаналізовані пісні-хроніки про трагічні випадки родинного життя. Вони виникали внаслідок конфліктів, спричинених соціально-економічними умовами життя українців, непорозуміннями між подружжям, безправним становищем жінки в патріархальній родині, а також нерозривністю шлюбів.
Ключові слова: пісні-хроніки, мотив, семантика, шлюб, патріархальна сім’я.

читати »

Кравцова Галина Фольклорна поетика у творах зв’язкової УПА Марії Потикевич-Заболотної С. 669-674

Стаття присвячена дослідженню фольклорного підґрунтя у поетичній спадщині зв’язкової УПА Марії Потикевич-Заболотної. Основна увага звернена на образно-мотивну складову творів. Розглянуто питання своєрідності поєднання у них двох площин: традиційного й авторсько-оригінального.
Ключові слова: поезія, автор, фольклор, повстанські тюремні пісні, мотив, тема, традиція.

читати »

Ковальчук Ольга Стилістика коломийок: роль афіксації у створенні коломийкової експресивності С. 675-681

Розглядається афіксація як стилістичний засіб у системі коломийкової поетики. Зосереджено увагу на художній функції цих елементів. Матеріал проаналізовано на фонетичному, композиційному та семантичному рівнях. Вказано на лексичні групи слів, які найчастіше афіксовані. Розкрито взаємозалежність образу та підібраних до нього художньо-стилістичних засобів.
Ключові слова: демінутив, суфікс згрубілості, образ, експресивність.

читати »

Бокало Ірина Еталон дівочої краси у народних піснях про кохання С. 682-685

Викладено народнопоетичне сприйняття дівочої краси: зовнішності, одягу, вінка, прикрас. Досліджено образ коси у народних піснях про кохання. Проаналізовано низку художніх засобів, завдяки яким ідеалізується образ красивої дівчини в українських народних піснях про кохання.
Ключові слова: народна пісня про кохання, образ дівчини, етноестетика, сталі епітети, символи.

читати »

Мушкетик Леся Жіночі персонажі української чарівної казки С. 686-695

Розглядаються жіночі образи-персонажі української чарівної казки. Це, передусім, героїня, яка за казковими канонами є втіленням жіночого ідеалу. Розлого описано героїнь — помічниць героя, жінок-чарівниць, царівен та ін., рідше трапляються жінки-богатирки. Проаналізовано і таку категорію, як «сирітки» (знедолені), основними рисами яких є сумирність і працьовитість. Менше уваги приділено негативним персонажам, які є другорядними і вводяться задля протиставлення протагоністу. Розкриваються імена героїнь, їх атрибути, основні риси, міфологічне підґрунтя образів.
Ключові слова: українська чарівна казка, жіночі персонажі, героїня, сирітка, імена, атрибути, якості.

читати »

Качмар Марія Патронажна функція метаморфози в українських чарівних казках С. 696-703

Звернено увагу на метаморфозу, яка виконує охоронну функцію, в українських чарівних казках. Виділено основні групи таких творів: уникнення смерті під час переслідування, інцесту, боротьба учня та вчителя-злотворця, перетворення нечистої сили. Проаналізовано вхідні та вихідні образи, способи та інвертори переміни, роль метаморфози у казковому сюжеті.
Ключові слова: метаморфоза, казка, охоронна функція, сюжет.

читати »

Демедюк Марина Християнські мотиви в українських народних казках С. 704-709

Окреслено специфіку християнських образів в українській народній казці. З’ясовано, що в казковому епосі знайшли відображення релігійні погляду народу. Доведено, що синкретизм язичницьких та християнських уявлень свідчить про глибинну адаптацію міжнародних сюжетів національною казковою традицією.
Ключові слова: народна казка, християнські мотиви, чудесний помічник, етнокультурна специфіка.

читати »

Янковська Жанна Відображення концепту «дім — поле — храм» в оповіданні Ганни Барвінок «Домонтар» С. 710-717

Творчість Ганни Барвінок недостатньо оцінена в нашій науці. Разом з тим, оповідання письменниці є цікавими не лише з погляду літературознавчого. Аналізуючи її твори на рівні інтердисциплінарної методологї, чітко простежуємо у них відображення концепту «Дім — Поле — Храм», введеного відомим філософом С. Кримським для системного студіювання явищ української культури, що свідчить про глибокий фольклоризм її авторської прози.
Ключові слова: фольклоризм літератури, оповідання Ганни Барвінок «Домонтар», інтердисциплінарний концепт «Дім — Поле — Храм».

читати »

Сокіл Василь Нелегкий шлях душпастиря Миколи Дичковського С. 718-723

Уперше з’ясовано життєвий і душпастирський шлях М. Дичковського — племінника Й. Сліпого. Акцент зроб­лено на початковому етапі, пов’язаному з Волосянкою, що на Сколівщині. Це складний період радянської та німецької окупації, який завершився для пароха арештом. Виклад підтверджується багатьма архівними документами, які ще не були представлені читацькій аудиторії.
Ключові слова: душпастир, парафія, архієрейське благословення, візитація, анкета.

читати »

Павлюк Степан Візуальна подача величі традиційної культури українців С. 724-727

читати »

Сокіл Ганна Поверніться, матусю, у пісні С. 728-741

Подано репертуар народних пісень від моєї матері Дронишинець Ганни, записаних у 1980-х роках у селі Верхня Рожанка Сколівського р-ну Львівської обл. За жанровою приналежністю це балади, родинно-побутова лірика, жовнірські й колискові пісні, коломийки. Огляд добірки здійснено через емоційне сприйняття народних текстів та вражень, викликаних ними.
Ключові слова: народна пісня, балада, колискові, коломийки.

читати »

Коваль Галина Про що «заговорила» глина С. 742-743

читати »

Павлюк Степан Унікальний осередок українськості в Словаччині С. 744-749

читати »

Бриняк Оксана Резонанс С. 750-751

читати »

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »