2015 рік, випуск 2

2-2015

Кузьменко О. Фольклорний концепт «молитва» в усній народній творчості про велику війну: український досвід С. 283-289

Автор розглядає фольклорний концепт «молитва» як елемент фольклорно-мовної картини світу українців, що відображена у ліро-епічних та епічних творах, які стосуються теми Першої світової війни. До розгляду залучені уснословесні тексти різних жанрів (оповідання-спогади, перекази, пісні-хроніки). Висвітлено форми і засоби реалізації концепту (як мотив, формула, імпліцитний образ).
Ключові слова: Перша світова війна, фольклорний концепт «молитва», образ, мотив, сюжет, релігійність, ментальність.

читати »

Пиж’янова Н. Діяльність Порфирія Демуцького в Києві у 1917—1927 роках С. 290-295

Досліджується діяльність Порфирія Демуцького в Києві у 1917—1927 роках. Автором детально проаналізовано архівні джерела, що вказують на співпрацю з провідними хоровими колективами, а також музичними спілками того часу. Виокремлено географію розповсюдження фольклористичної спадщини Порфирія Демуцького, визначено його вплив на виконавський стиль окремих колективів.
Ключові слова: Порфирій Демуцький, фольклористичні матеріали, творча співпраця.

читати »

Голик Р. Між розвагою, наукою та ідеологією: мандрівництво й історичне краєзнавство в радянській та пострадянській Галичині С. 296-305

Автор розглядає шляхи еволюції краєзнавчих студій та туристичних проектів в Західній Україні у радянський і пост­радянський час. Аналізує, як і якою мірою радянські ідеологеми впливали на розвиток етнологічних пошуків та різних видів туризму у регіоні. Водночас досліджує зміни у цій сфері впродовж перших десятиліть української незалежності. Акцентує також роль і функції книговидання й читання у цих процесах.
Ключові слова: Галичина, Західна Україна, радянський період, пострадянський період, історія, етнологія, туризм, путівники, читання, ідеологія, міф.

читати »

Глушко М. «Етнографічна» тематика українських мовознавців на шпальтах збірника «Діалектологічні студії» С. 306-320

В оглядовій статті йдеться про «етнографічну» тематику сучасних українських лінгвістів на сторінках збірника «Діалектологічні студії». З’ясовано, що найчастіше вони вивчають склад, походження, семантику і поширення народної лексики таких ділянок традиційної культури і побуту українців, як головні й допоміжні види занять (скотарство, мисливство, рибальство, бджільництво, народні ремесла і промисли), матеріальна (житло, одяг, їжа) і духовна (сімейна й календарна обрядовість, деякі види народних знань — медицина, ветеринарія) культура. Велика увага приділяються ареальній характеристиці, картографуванню мовних явищ, їх просторовому поширенню і часовим етапам еволюції, а заодно і виявленню наявних чи прихованих за ними культурних реалій. Мовні явища та культурно-побутові реалії репрезентують населення Надсяння, Бойківщини, Гуцульщини, Східного Поділля, Середнього Полісся, Східної Слобожанщини, частково Лемківщини, низинних районів Закарпаття, Опілля, Північної Буковини, Волині, Середнього Подніпров’я та інших етнографічних районів України.
Ключові слова: етнологія, «Діалектологічні студії», «етнографічна» тематика, діалекти української мови, лексика народної культури, семантика слова, історія слова, фольклор.

читати »

Дяків В. Багатовекторність вченого-гуманітарія Романа Кирчіва (Слово про Вчителя) С. 321-326

читати »

Кирчів Р. Фольклорист Іван Бірецький. До 200-ліття від дня народження С. 327-339

На основі архівних і друкованих джерел досліджується маловідома постать Івана Бірецького (1815—1883) — одного з учасників і сподвижників гуртка Маркіяна Шашкевича, що започаткував у 30—40-х рр. XIX ст. рух за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях. Особлива увага приділена народознавчій діяльності І. Бірецького, який був, зокрема, першим збирачем і дослідником лемківського фольклору, великою мірою прислужився для фіксації цінних текстів народних колядок, веснянок та інших зразків усної народної словесності. Його записи були відомі і викликали високу оцінку І. Срезневського, М. Костомарова, значною мірою поповнили фольклорні видання Я. Головацького. І. Бірецький підтримував ділові зв’язки з І. Вагилевичем, чехами К. Запом і Ф. Яхімом, був діяльним учасником подій революційного 1848 року.
Ключові слова: народознавство, обрядові пісні, колядки, обхідний фольклор, творчі зв’язки, вплив, міжслов’янські взаємини.

читати »

Кирчів Р. Системне осмислення цілості Франкового фольклористичного доробку С. 340-343

читати »

Никорак О. Її життєве кредо С. 344-348

читати »

Виноградська Г. У творчій співпраці С. 349-352

читати »

Сапеляк О. «Якби ти знав, як много важить слово…» С. 353-360

читати »

Годованська О. 200-літній ювілей отця Боско С. 361-363

читати »

Пастух Н. Маркери пограничної специфіки фольклору: тематичні пріоритети усної словесності українців Півночі Молдови С. 364-369

Проаналізовані пріоритетні теми українського фольклору півночі Молдови, постання яких пов’язане із актуалізацією в умовах міжетнічних контактів важливого бінарного протиставлення «свій / чужий простір». Охарактеризовані, зокрема, такі тематичні вузли: 1) полишення своєї землі та обживання нових теренів; 2) недоля на чужині та туга за рідною землею.
Ключові слова: тема, фольклор пограниччя, переказ.

читати »

Харчишин О. З історії дослідження фольклору українців Молдови (1870—1930-ті рр.) С. 370-375

Висвітлено сторінки історії дослідження фольклору українців Молдови з оцінкою досвіду попередників із точки зору сучасного прочитання. Звернено увагу на період 1870—1930-х рр. — від перших фіксацій цього фольклору до передрадянського часу.
Ключові слова: фольклор, українці Молдови, Бессарабія, записи, дослідження.

читати »

Мовна У. Амбівалентність постаті українського пасічника: між божественним та «нечистим» С. 376-387

Досліджуються традиційні світоглядні підходи українського соціуму щодо пасічника, які носять виразний амбівалентний характер. Постать пасічника сприймалась як наділена рисами морального авторитета для сільської спільноти, так і функціями своєрідного посередника між людьми та надприродними істотами, представника водночас Божої та «нечистої» сили, носія сакрального знання, закритого для невтаємничених.
Ключові слова: пасічник, амбівалентність, сакральний, український.

читати »

Пуківський Ю. «Роди, Боже, на всякого долю»: весняні аграрні звичаї та обряди українців історико-етнографічної Волині С. 388-395

Висвітлюється трудова обрядовість українців історико-етнографічної Волині, пов’язана з проведенням весняних польових робіт. Різноманітні звичаї та обряди, які в минулому були невід’ємною частиною процесу оранки, сівби та садіння сільськогосподарських культур і спрямовувались на забезпечення багатого майбутнього урожаю, становили цілісну систему в межах народного календаря волинських селян. З’ясовано, що аграрна обрядовість волинян на загальноукраїнському тлі характеризувалась певними особливостями, деякими архаїчними реаліями і помітною варіативністю на регіональному рівні, однак нині цей пласт традиційної культури майже повністю втрачений.
Ключові слова: сівба, оранка, звичаї, обряди, повір’я, заборона, історико-етнографічна Волинь.

читати »

Біляковський П. Народні уявлення про вплив метеорологічних явищ на родинне та громадське життя (за польовими матеріалами з Українських Карпат) С. 396-401

Описані уявлення українців Карпат про прояви погоди як передвісники майбутнього. Визначено основні групи повір’їв, які приурочувались до обрядів родинного циклу та окремих дат сільськогосподарського календаря. Висвітлено окремі повір’я, пов’язані з появою комети.
Ключові слова: погода, весілля, похорон, комета.

читати »

Коцан В. Традиційне весільне вбрання Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. С. 402-413

Стаття присвячена дослідженню особливостей традиційного весільного вбрання Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. На основі польових, архівних і літературних джерел, музейних колекцій проаналізовано основні складові вбрання наречених на традиційному народному весіллі краю. Поряд із характеристикою крою та елементів оздоблення чимала увага зверталась на обрядовій ролі окремих елементів весільних строїв. Важливим було виявлення особливих та відмінних рис у виготовленні та декоруванні одного й того ж весільного атрибуту в різних районах краю. Зберігаючи загальноукраїнську основу традиційне народне весілля на Закарпатті мало велику кількість локальних варіантів.
Ключові слова: весільне вбрання, сорочка, блузка, спідниця, фартух, пояс, хутряна безрукавка, зачіски та головні убори, вінок, прикраси з бісеру, штани, капелюх, чоботи, весільні топірці.

читати »

Нємєц В. Структурні елементи дівич-вечора у традиційному весіллі Волині та Полісся (друга пол. ХІХ — пер. пол. ХХ ст.) С. 414-418

На основі польових етнографічних матеріалів і опублікованих джерел та історіографії здійснюється аналіз складових компонентів дівич-вечора у традиційному весіллі Волині та Полісся. Автор розглядає дану весільну стадію в контексті її змістового наповнення, атрибутів, обрядових актів та їх виконавців.
Ключові слова: дівич-вечір, деревце, вінок, свічка, коса.

читати »

Радович Р. Еволюція поліського вікна С. 419-434

Розглядається процес виникнення та формування світлових отворів у поліському житлі. Проаналізовано конструктивні різновиди вікон, особливості їх вирішення. Зроблена спроба з’ясувати часові параметри проникнення у житлобудівництво поліщуків окремих конструктивних варіантів вікон, периметральної віконної обв’язки, скла, віконниць тощо.
Ключові слова: Полісся, житло, вікно, віконна коробка, віконниці.

читати »

Щербань А., Щербань О. Форми та призначення українського глиняного посуду другої половини ХІХ ?— першої третини ХХ століття С. 435-444

Охарактеризовані основні групи українського глиняного посуду другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття. Звернена увага на особливості їх формотворення та декорування. Зроблений висновок про те, що особливості виробів кожної групи пов’язані з їхнім функціональним призначенням. 
Ключові слова: глиняний посуд, форма, декор, горщик, глечик, макітра, культура харчування, українці.

читати »

Гощіцька Т. Монастир в урочищі «Колодка» в Карпатах С. 445-449

Метою цієї розвідки є локалізувати місцезнаходження пізньосередньовічного монастиря в урочищі «Колодка» поблизу с. Дубина Сколівського району Львівської області за наявністю кам’яного хреста на цьому місці, про який повідомляв Корнило Устиянович. Етнографічна розвідка автора, історичні та фольклорні джерела стверджують про існування на цьому місці монастиря/церкви та цвинтаря. Разом з археологічними джерелами є усі підстави припускати, вслід за К. Устияновичем та І. Крип’якевичем, існування раніше на цьому місці літописного монастиря святої Богородиці, що може бути підтверджено або спростовано подальшими археологічними дослідженнями.
Ключові слова: Корнило Устиянович, кам’яний хрест, цвинтар, монастир, церква, середньовіччя.

читати »

Серебрякова О. Обрядова символіка та функції купальських вінків на Черкащині: мантично-магічний аспект С. 450-456

На основі польового матеріалу проаналізовані традиційні ворожіння з купальськими вінками. З’ясовані символіка, функції цих рослинних атрибутів, а також локальні особливості побутування і стан збереження таких мантичних дій у сучасну пору.
Ключові слова: ворожіння (дивінації, мантичні дії), вінки, вода, свічка, вогонь, шлюб, дівування, життя, смерть.

читати »

Войтович Н. Етюди з народної демонології: «безпірні» («нечисті») покійники (на польових матеріалах з Бойківщини) С. 457-462

Досліджуються особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих «нечистих» («безпірних») мерців; проаналізовані основні ознаки та особливості, які, власне, допомагають розпізнати «нечистих» покійників з-поміж усіх інших представників демонологічної системи Бойківщини.
Ключові слова: «безпірні», «нечисті» покійники, народна демонологія, демонологічні уявлення, бойки.

читати »

Кривенко А. Образ відьми у купальських повір’ях волинян С. 463-475

Проаналізовано наявні у купальській традиції жителів історико-етнографічної Волині демонологічні повір’я та обрядові дії, які розкривають усталені уявлення волинян про прикметні властивості й функції відьом і способи їх магічної нейтралізації.
Ключові слова: демонологія, відьма, Івана Купала, повір’я, уявлення.

читати »

Пошивайло М. Гончар і упир в українських биличках С. 476-479

Проаналізовані мотиви зустрічі гончаря з упирем на основі записів биличок ХІХ—ХХ століть, здійснених відомими українськими фольклористами й етнографами. Акцентовано увагу на утаємниченому образі гончаря та міфологізації його діяльності, як передумовах виникнення сюжетів про причетність ремісника до демонічних персонажів.
Ключові слова: гончар, упир, український фольклор, билички, демонічні істоти.

читати »

Луньо Є. Кобзар версус диктатор: постать і мотиви Тараса Шевченка у народнопісенній сатирі на Микиту Хрущова С. 480-491

Проаналізовані мотиви зустрічі гончаря з упирем на основі записів биличок ХІХ—ХХ століть, здійснених відомими українськими фольклористами й етнографами. Акцентовано увагу на утаємниченому образі гончаря та міфологізації його діяльності, як передумовах виникнення сюжетів про причетність ремісника до демонічних персонажів.
Ключові слова: гончар, упир, український фольклор, билички, демонічні істоти.

читати »

Мартинова А. Віктор Святішін — «співець» Виборзькoї землі (1877—1942) С. 492-500

Повертається із забуття ім’я Віктора Святішіна, вмілого рисувальника та доброго живописця, автора акварельних робіт, замальовок, фотографій із зображеннями історичних будівель рідного Виборга, природи Карельського перешийка. Ім’я художника добре відоме у Фінляндії, однак у самому Виборзі про нього практично нічого не знають.
Ключові слова: Віктор Святішин, Виборг, художник, акварель, туш, фотографія, учитель, музей, мистецтво, Карельський перешийок, Атенеум, Лахті, Салми.

читати »

Бабій С. Архітектурний комплекс Міжнародних східних торгів у Львові: історія, проблеми збереження С. 501-515

Розглядається історія забудови верхньої тераси Стрийського парку в контексті формування архітектурного комплексу «Східних торгів». Проаналізований поточний стан будівель комплексу, запропоновані першочергові заходи щодо подальшого їх збереження, експлуатації, розвитку.
Ключові слова: Львів, архітектурний комплекс, міжнародний ярмарок «Східні торги», Стрийський парк, міжвоєнний період.

читати »

Павлюк С., Пащенко Є. Українські науковці хорватською мовою С. 516-519

читати »

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »