2014 рік, випуск 5

5-2014-2

Покотило Г. Культурою має утверджуватися нова Україна (з культурологічних поглядів). С. 827-831

Вшановуючи 80-ліття з дня смерті Михайла Грушевського, величної постаті української культури, усвідомлюємо, що універсалізм його особистості, продуктивність його наукових досліджень, діяльність на ниві державотворення вражає: історик, культуролог, літературознавець, мистецтвознавець, етнолог, белетрист, критик, організатор науки, державний діяч. Воістину, людина ренесансного типу. Поставивши національну ідею домінантою своєї творчості, він переконливо довів, що українство має давні витоки своєї історії, мови, традицій, тисячолітню тяглість безперервності свого буття. Був упевненим у тому, що історія народу і його культура — нерозривні: історія — це і є процес культурної самореалізації народу з його неповторними психо-фізичними та духовними особливостями. Наголошував, що світова культура реалізується лише в національних культурах, позаяк загальнолюдське виражається через національне. Концентрований вираз такої єдності національного та загальнолюдського вбачав у творчості Лесі Українки, Олександра Олеся. Тенденція національного культурного розвитку визначалася ним як природне інтегрування в неї досягнень загальнолюдської культурної еволюції. В реалізації цих ідей велика роль належить освіті рідною мовою. Такий підхід приведе не тільки до «культури краси», а й до «культури життя».
Ключові слова: Михайло Грушевський, народ, історія, культура, державність, національна ідея, національна свідомість, мистецтво.

читати »

Левицька М. Дерево як символ в образотворчості Тараса Шевченка. С. 832-836

Аналізується зображення дерева як символу в живописних і графічних творах Т. Шевченка. Це спроба узагальнення семантики візуального образу «дерева» в контексті міфологічних та фольклорно-поетичних уявлень поета. Об’єктом аналізу були вибрані твори Т. Шевченка, в яких дерево із краєвидного елементу перетворюється у глибокий символ.
Ключові слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, образна домінанта.

читати »

Юрченко Н. Графічна Шевченкіана Ірини Гуртовенко. С. 837-839

Аналізується шевченкіана молодої художниці з м. Суми Ірини Гуртовенко, створена під керівництвом художника-графіка О.Д. Кузьменка. Збірки зберігаються в Сумському художньому музеї імені Никанора Онацького, та в Національному заповіднику Тараса Шевченка в Каневі.
Ключові слова: талановита мисткиня, лінорити, малюнки, шевченкіана.

читати »

Метка Л. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, майстер декоративної глиняної скульптури Василь Омеляненко. Дитячі та юнацькі роки. С. 840-848

Висвітлюються витоки творчості Василя Омеляненка, видатного майстра глиняної декоративної скульптури, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка із селища Опішне Полтавської області. Систематизовано відомості про його дитячі та юнацькі роки. За основу статті взято спогади майстра 2010—2014 років.
Ключові слова: Василь Омеляненко, Опішне, дитинство, юність, глиняна іграшка.

читати »

Чечель Ж. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Іван Білик. С. 849-851

На основі документальних фільмів про видатного гончаря з Опішного Івана Білика проаналізовано перші роки становлення майстра. Вперше оприлюднено спогади майстра, про які не було зазначено в офіційних біографічних даних.
Ключові слова: Білик Іван Архипович, Тарас Шевченко, премія, лауреат, гончарство, кераміка, Опішне.

читати »

Ликова О. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Китриш. С. 852-856

Розглядається становлення особистості Михайла Китриша. Описується його творчий шлях від пересічного гончаря до лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Зроблено загальну характеристику персональної колекції кераміки Михайла Китриша у фондах Національного му¬зею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Ключові слова: Михайло Китриш, гончар, кераміка, Опіш¬не, Україна, завод «Художній керамік», Державна пре¬мія України імені Тараса Шевченка.

читати »

Одрехівський В Шевченкіана в монументальній скульптурі Василя Одрехівського (1921—1996). С. 857-866

Розглядаються монументальні твори скульптора Василя Павловича Одрехівського, в яких втілений образ Т.Г. Шев¬ченка. Аналізується еволюція образно-змістовних та композиційно-пластичних принципів творів митця в контексті тенденцій розвитку української монументальної скульптури кін. ХХ ст. — поч. ХХІ ст.
Ключові слова: скульптура, Шевченко, образ, фігура, монументальність, пам’ятник.

читати »

Ходак І. Лизавета Левитська (з історії українського мистецтвознавства 1920-х — початку 1930-х років). С. 867-883

Зроблена спроба реконструкції життєвого й наукового шляху історика мистецтва Лизавети Левитської (1899—1933), яка по закінченні Київського художнього інституту навчалася в аспірантурі Науково-дослідної кафедри мистецтвознавства. Суттєва увага приділяється встановленню факторів, що спонукали Л. Левитську звернутися до дослідження хатніх стінописів, дерев’яних синагог і портретного малярства. З цією метою проаналізовано її участь у роботі семінару з українського народного мистецтва (керівник — Д. Щербаківський) та нового українського мистецтва (керівник — Ф. Ернст) у Київському археологічному інституті та на Науково-дослідній кафедрі мистецтвознавства.
Ключові слова: семінар, кафедра мистецтвознавства, аспірантура, хатні стінописи, синагога, портрет.

читати »

Котляр Є. Данило Щербаківський: наукові розвідки та відкриття єврейського мистецтва. С. 884-913

Стаття присвячена дослідженням в галузі єврейського мистецтва українського мистецтвознавця Данила Щербаківського (1877—1927); Тема розглядається крізь призму біографії та професійної діяльності вченого в контексті розвитку українського мистецтвознавства. Аналізуються світлини, малюнки, щоденники експедицій та чернетки статей Д. Щербаківського 1906—1926 рр. з його авторського фонду та інших зібрань Інституту археології НАН України. На значному корпусі матеріалів демонструється систематичний інтерес вченого до пам’яток єврейського мистецтва як невід’ємної частини українського мистецтва, бажання зрозуміти художню культуру єврейських містечок колишньої «смуги осілості», особливості архітектури та розписів синагог, ритуальної атрибутики, типологію надгробків і єврейську символіку. Показується величезна цінність збережених візуальних та теоретичних розробок вченого для історіографії та сучасної науки з урахуванням подальшого зникнення цього пласта єврейської культури.
Ключові слова: єврейське мистецтво, Данила Щербаківський, архіви, щоденники, смуга осілості, синагоги, розпис, надгробки, іконографія, символіка.

читати »

Рибалко С. Образи селян в японському мистецтві кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.: естетика, етнографія, колоніальна політика. С. 914-920

Розглядаються причини поширення та особливості трактування образів селян у японському мистецтві кінця ХІХ — першій третині ХХ століття. Виявляється зв’язок між розробкою сільської тематики та розвитком етнографії і політики колоніалізму. До кола досліджуваних матеріалів залучені взірці живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва.
Ключові слова: японське мистецтво, модернізація, етнографія, колоніалізм, сільські мотиви, образи селян.

читати »

Пасічник Л. Кримськотатарське ювелірне мистецтво: традиції та сучасний стан. С. 921-928

Досліджується кримськотатарське ювелірне мистецтво, виокремлюється творчість сучасних художників, які відроджують традиційний для культури кримських татар вид декоративно-прикладного мистецтва після повернення з депортації.
Ключові слова: кримськотатарський народ, традиційне ювелірне мистецтво, сучасний стан розвитку.

читати »

М’якота І. М. Казас і драматургія М. Метерлінка: досвід інтермедіального аналізу. С. 929-935

Досліджується специфіка художньої інтерпретації драматургічних творів бельгійського письменника-символіста М. Метерлінка в ілюстративних циклах севастопольського художника Михайла Казаса (1889—1918). У зв’язку із цим розглядаються особливості сприйняття поезії та драматургії М. Метерлінка у контексті російської культури Срібного віку, аналізується традиція графічного осмислення творів письменника та її роль у розвитку ілюстративних серій М. Казаса, досліджуються образно-стильові особливості ілюстрацій М. Казаса до п’єс «Пелеас та Мелісандра», «Сестра Беатріса», «Принцеса Мален» (?), виявляються основні типи взаємодії мови драматургії та графіки в образотворчому тексті.
Ключові слова: графіка, ілюстрація, стилізація, декоративізм, інтермедіальність.

читати »

Колпакова Н. Образ св. Георгія у мистецтві Візантії. С. 936-945

Проаналізовано три основні образи св. Георгія: мученика, патрона, рятівника. Обґрунтовано зміну іконографічних типів (мученика, пішого воїна, вершника) під впливом релігійних, політичних та соціальних факторів. Розглянуто смислове навантаження образу св. Георгія на різних етапах еволюції культу. Проведено аналіз вираження цих смислів у пам’ятках мистецтва Візантії.
Ключові слова: мистецтвознавство, іконографія, св. Георгій, Візантія.

читати »

Міняйло Н. Одяг весталки у давньоримському суспільстві. С. 946-950

Проаналізовано одяг представниць колегії весталок — жриць богині вогню Вести у Давньому Римі. Особливий наголос зроблено на спробу на прикладі одягу та окремих його елементів пояснити лімінальне, тобто проміжне становище весталок у давньоримському суспільстві. Окрему увагу також присвячено кольоровій гамі вбрання весталок.
Ключові слова: весталки, Давній Рим, лімінальне (перехідне) становище, матрони, наречені, білий (колір), чистота (castitas).

читати »

Козакевич О. Українські народні мереживні та в’язані вироби кінця ХІХ — початку ХХІ століття: історіографія питання. С. 951-966

Розглянуто історіографію українського народного мережива та в’язання кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Аналіз літератури подано тематичними блоками та за хронологією. В’язані та мереживні вироби спорадично фіксували переважно у контексті традиційного декоративного мистецтва та вбрання, як про такий самостійний вид мистецтва виявлено лише декілька праць.
Ключові слова: історіографія, в’язання, мереживо, народне мистецтво, українське народне вбрання, локальні особливості, типологія.

читати »

Бакович О. Маляр іконостасів церков Різдва Пресвятої Богородиці с. Новосілка Підгаєцького р-ну, св. Миколая с. Кальне Козівського р-ну та Воскресіння Христового с. Кальне Зборівського р-ну Тернопільської обл.. С. 967-976

Розглядається живописне виконання іконостасів церков Різдва Пресвятої Богородиці с. Новосілка Підгаєцького р-ну, св. Миколая с. Кальне Козівського р-ну та Воскресіння Христового с. Кальне Зборівського р-ну Тернопільської обл.; виявлено характерні риси творчості та іконографії майстра-маляра іконостасів, західноєвропейські мистецькі впливи та національні тенденції у виконанні цих творів сакрального образотворчого мистецтва .
Ключові слова: ікона, іконографія, іконостас, стиль.

читати »

Якимова О. Поліхромії Угнівської церкви Різдва Богородиці у контексті формотворчих пошуків першої третини ХХ століття. С. 975-979

У статті проаналізовані стінописи церкви Різдва Богородиці у містечку Угневі. Розглядаються художні формотворчі засади Дам’яна Горняткевича на прикладі фігуративних та орнаментальних поліхромій храму. Простежено вияви пізньосецесійної художньої стилістики та так званого українського стилю.
Ключові слова: церква Різдва Богородиці м. Угнів, формотворення, стінописи, Дам’ян Горняткевич, історичні персоналії

читати »

Палумбо де Віво І. Традиційна весільна обрядовість Гуцульщини у серії полотен М. Варенні-старшого. С. 980-983

Стаття висвітлює творчий і дослідницький доробок Заслуженого художника України М. Варенні періоду 70—90-х рр. ХХ ст., присвячений глибокому вивченню традиційної весільної обрядовості Гуцульщини та створенню тематичної серії полотен. Проаналізована спадщина художника є унікальним творчим та етнографічним джерелом, що має особливу мистецько-документальну цінність для мистецтвознавства, етнографії, краєзнавства та історії України.
Ключові слова: митець-дослідник, Гуцульщина, етнос, весільна обрядовість, гуцульська «вбиря», серія полотен, документальність дійств.

читати »

Федорчук О. Бісерний декор народного одягу Буковини першої половини XX ст.. С. 984-997

Досліджено бісерний декор буковинського народного одягу першої половини ХХ століття. Визначені локальні художньо-композиційні прикмети буковинських творів.
Ключові слова: бісер, прикраса, бісерний декор, одяг.

читати »

Мотиль Р. Загальнонаціональні та локальні особливості української теракоти ХІХ— ХХ століть. С. 998-1011

Розглянуті самобутні загальнонаціональні та локальні особливості української теракотової кераміки ХІХ—ХХ століть. Виявлені основні форми, схеми декору і орнаментальні композиції, колорит, засоби та методи художньої виразності теракотових гончарних виробів із різних регіонів України.
Ключові слова: теракота, локальні особливості, форми, декор, орнаментальні композиції, художня виразність, гончарні вироби, Україна.

читати »

Дещук А. Художнє дерево Яворівщини: технологічні аспекти різьби. С. 1012-1015

Розглядаються передумови формування та розвиток художнього дерева Яворівщини у контексті технологічного аспекту виконання різьби. Проаналізовано ключові прийоми, що їх застосовували майстри другої половини ХХ ст., та вплив зміни технології на стилістику. Важливим елементом стало становлення різновидів плоского різьблення у традиціях художнього дерева Яворівщини.
Ключові слова: плоска різьба, художнє дерево, технологічний аспект, ключові прийоми, традиції.

читати »

Янковська Д. Передумови та еволюція східних впливів у європейській моді XVIІI — початку ХХ ст.. С. 1016-1020

Аналізуються східні впливи у європейській моді XVIІI — на початку ХХ ст., висвітлюються їх історично-культурні передумови, визначаються основні чинники еволюції східних впливів. Охарактеризовані явища шинуазрі, орієнталізму і японізму, простежені їх прояви у європейській художній культурі означеного періоду.
Ключові слова: східні впливи, мода XVIІI — початку ХХ ст., шинуазрі, орієнталізм, японізм, художня культура Сходу.

читати »

Юрченко І. Методика використання мотивів архітектурного декору львівської сецесії в сучасному дизайні меблевих виробів. С. 1021-1026

Розглянуто методику використання елементів архітектурного декору львівської сецесії в сучасному дизайні меблевих виробів. Концепція формотворчого процесу була розроблена на основі співвідношення понять «традиція» і «новація», де «традиція» розумілась як орнаментальний декор, а «новація» як сучасні стильові тенденції формотворення. Апробацію концепції проведено в навчальному процесі на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр» на кафедрі дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка».
Ключові слова: стиль львівська сецесія, архітектурний декор, орнаментальний мотив, традиція, новація, формотворення, мінімалізм, дизайн меблевих виробів, навчальний процес.

читати »

Колодко А. Українська мультиплікація як самобутній вид образотворчого мистецтва. С. 1027-1034

Досліджено українську мультиплікацію як самобутній жанр у сфері образотворчого та акторського мистецтва. Показано процес формування вітчизняної анімаційної школи в часи СРСР та періоду Незалежності України. Розглянуто внесок українських акторів театру і кіно, художників, сценаристів та режисерів у розвиток українського мальованого та лялькового кіно.
Ключові слова: театр, мультфільм, студія, режисер, фестиваль.

читати »

Кай Г. Художнє скло Ханчжоу: роль творчої особистості у мистецтві та художній освіті КНР на сучасному етапі розвитку. С. 1035-1040

Стаття присвячена проблемам сучасного художнього скла Китаю у контексті розвитку професійного мистецтва та вищої художньої освіти. Автор, який добре обізнаний зі специфікою діяльності Академії мистецтв у Ханчжоу, аналізує найбільш вдалі прояви синтезування традиційного китайського мистецтва і зарубіжних новацій у творчості провідних митців-педагогів у галузі художнього скла, що є одним з важиливих аспектів його дисертаційного дослідження. Основна увага звернена на ролі творчих особистостей у розвитку мистецького й освітнього процесів КНР на сучасному етапі.
Ключові слова: КНР, Ханчжоу, художнє скло, мистецтво, освіта, творча особистість.

читати »

Білан І. Юрій Магалевський: авангардова критика і непоступливість художника. С. 1041-1050

На фактологічному матеріалі висвітлюється ранній період творчості художника Юрія Магалевського та становлення його у майстерні І.Ю. Рєпіна. Аналізується конфлікт художника із мистецькою критикою першої третини ХХ ст.
Ключові слова: школа Рєпіна, академізм, історичний живопис, критика.

читати »

Костельна М. Творчий пошук у дизайні костюмів представників Львівського будинку моделей 1950—1970-х рр.: конструктивні та декоративні особливості. С. 1051-1055

Проаналізовані магістральні напрямки реалізації творчого пошуку в дизайні костюма на прикладі діяльності представників Львівського будинку моделей 1950—1970 рр. Прослідковується еволюція конструктивних та декоративних особливостей жіночих та чоловічих костюмів, спроектованих львівськими модельєрами вказаного періоду. Наголошується на ролі національної стилістики при формуванні засад декорування костюмів, характері стилізації та переосмисленні української «лінії» у моделюванні костюма. Важливим аспектом у процесі пропонованої статті стало встановлення особливостей впливу тогочасної європейської моди на формування стилістики оздоблення, лінії силуету та конструкторсько-технологічних рішень.
Ключові слова: Львівський будинок моделей, декорування, лінія силуету, конструктивні особливості.

читати »

Приймак Х. Особливості традиційної сорочки Сокальщини кінця ХІХ — початку ХХ ст.. С. 1056-1061

Висвітлюються художні особливості народної сорочки Сокальщини: принципи її формотворення (крій), способи декорування та символіка орнаментики і колористичного вирішення. Досліджуються також причини зміни зовнішнього вигляду сокальської сорочки, що відбувалися впродовж її еволюції, та глибина впливу сусідніх культурних традицій.
Ключові слова: cорочка, Сокальщина, натільний одяг, вишивка, орнамент, декорування.

читати »

Іваневич Л. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: особливості класифікації. С. 1062-1072

Внаслідок аналізу відомих і маловідомих праць та музейних фондових колекцій у статті висвітлюється проблема дослідження предметів народної ноші українців Західного Поділля ХІХ — першої половини ХХ ст. Вперше подається спроба створення розширеної класифікації традиційного вбрання західних подолян з урахуванням відмінних ознак їх комплексів.
Ключові слова: народна ноша, традиційне вбрання, українці Західного Поділля, фондові колекції музеїв, класифікація, костюм, натільний, поясний, плечовий і верхній одяг, головні убори, взуття, прикраси, пояси, доповнення до одягу.

читати »

Луць С. Особливості традиційних та інноваційних технологій та методів у творчості класичного ювелірного дому «Лобортас». С. 1073-1079

Аналізується значення принципів та методів роботи Класичного ювелірного Дому «Лобортас», в основі яких покладено: рукотворність, експериментальність та ексклюзивність. Творчий поступ «лобортасівців» характеризується опрацюванням традиційних технологічних процесів з поєднанням новаторських креативних підходів у вирішенні форм і конструкцій та гармонійним використанням великої кількості коштовного каміння і дорогих металів, а також інших різноманітних матеріалів. Вироби вирізняються віртуозним органічним синтезом технічних прийомів та яскравою виразністю художньо-образної ідеї. Єднання всіх складових творчого процесу породжують високі результати, які вибудовують міцний фундамент для формування національної школи ювелірного мистецтва.
Ключові слова: «лобортасівці», ювелірство, рукотворність, технологічно-технічні процеси, традиції, інновації, коштовні матеріали.

читати »

Костенко Д. Образні домінанти візуалізації фасадних композицій архітектурного середовища сучасного міста. С. 1080-1084

Розглядаються образні домінанти (світлова, кольорова, текстурна, пластична візуалізація) архітектурного середовища сучасного міста.
Ключові слова: візуалізація, елемент, образ, фасад, композиція.

читати »

Горбаль М. Андрій Петрович Сухорський. До 85-ліття від дня народження. С. 1085-1087
читати »

Мушинка М. Степан Кищак та його енциклопедія «Лемківські різьбярі». С. 1088-1090
читати »

Яців Р. Український Нардний дім у Перемишлі. С. 1091-1091
читати »

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »