2014 рік, випуск 4

4-2014

Павлюк С. Велична місія вченого. С. 639-641

У статті представлено творчий портрет українського вченого Василя Сокола. Розкрито умови формування його світогляду, наукової позиції. Ознайомлено з великим доробком фольклориста, наукового наставника, керівника відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України — одного з найпотужніших на сьогодні фахових підрозділів.
Ключові слова: вчений, фольклорист, збірник, монографія, науковий керівник.

читати »

Коваль Г., Сокіл Г. «А вже осінь прийшла у мій сад… » (Із фольклористичного доробку Василя Сокола). С. 642-668

Ювілейна стаття присвячена відомому українському фольклористові Василеві Соколу. Розкривається його життєвий і творчий шлях. Акцентується на збирацькій та дослідницькій діяльності, едиційній практиці. Розглядається організаційно-наукова робота, керівника та опонента ди­сертацій. Анонсуються плани на майбутнє.
Ключові слова: життєвий шлях, фольклористична діяльність, збірник, монографія, науковий керівник, опонент.

читати »

Сокіл В. Священича родина Реваковичів у Волосянці. С. 669-686

Йдеться про священичу династію Реваковичів, яка здійснювала свою душпастирську діяльність у Волосянці впродовж ста років (1850—1950). З іменем о. Івана пов’я­зується також заснування школи у селі, «Просвіти». Він контактував з відомими людьми — Ф. Заревичем, М. Усти­яновичем, О. Кониським та ін. Отець Михайло відзначився своєю національно-патріотичною та християнською місією, господарською діяльністю. Вони обидва залишили для нащадків добре облаштовану церкву, патріотично заангажовану парафію — одну з найпомітніших у той час на Сколівщині.
Ключові слова: парафія, родина, школа, «Просвіта», шематизм, метрична книга, консисторія.

читати »

Хай М. Скільська Волосянка — столиця бойківської традиційної музики. С. 687-697

Увага зосереджена на музично-інструментальній традиції скільської Волосянки як своєрідному музично-стильовому резерваті. З’ясований внесок Г. Дем’яна у вивчення народної інструментальної музики Сколівщини. Подається порівняльна характеристика структурно-типологічних особливостей інструментального мелосу традиції села Волосянки із подібними жанрово-інструментальними масивами в інших стильових анклавах реґіону.
Ключові слова: Волосянка, Г. Дем’ян, етностильовий резерват, варіювання строфіки, ритміка.

читати »

Дмитренко М. Фольклор: категорія жанру (Огляд дефініцій та коментарі). С. 698-703

Висвітлено актуальну методологічну проблему — розуміння суті та специфіки категорії жанру фольклорного. Здійснено огляд дефініцій термінопоняття «жанр фольклорний», прокоментовано різні підходи учених до вивчення жанру фольклорного в українській та зарубіжній фольклористиці. Наголошено на потребі при визначенні поняття «жанр фольклорний» враховувати зміст, форму, функції, середовище побутування тощо.
Ключові слова: фольклор, жанр, специфіка фольклору, поетика, класифікація, мотив, функція, система.

читати »

Мушкетик Л. Збирання та дослідження українського фольклору про угорського короля Матяша Корвіна. С. 704-712

Історичний фольклор про відомого угорського правителя часів середньовіччя — короля Матяша Корвіна в західноукраїнському фольклорі репрезентований казками, легендами та переказами. У різні періоди ці твори доволі активно збиралися та публікувалися, а також вивчалися як місцевими, так і фольклористами та істориками інших регіонів та країн. У наш час вони носять узагальнюючий характер, містять чимало міжнародних паралелей, досліджень тематики та сюжетики творів.
Ключові слова: фольклор, король Матяш, угорський, український, збірники, дослідження, жанри, твори.

читати »

Сокіл Г. Образ Джурила в українському фольклорі. С. 713-720

Проаналізовано фольклорний образ Джурила (Чурила), розкрито генезу, семантику та функції героя. На конкретних текстах різних жанрів — обрядових пісень, билин і народних балад простежено паралелі з іншими персонажами усної словесності (Ярило, Коструб, Шумило). Закцентовано увагу на билинних рудиментах в українських баладах.
Ключові слова: обрядові пісні, побажальні мотиви, джерело, варіант, фольклорний образ, одухотворення, персонаж.

читати »

Смоляк О. Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області). С. 721-725

Розглядається музично-стильова характеристика ладканкових пісень с. Липа Дубенського району Рівненської області (етнографічний район Південної Волині). Звертається увага на типологію ритмомелодичних зіставлень та способи їхньої рекультивації в сучасних умовах.
Ключові слова: весільні ладканки, Південна Волинь, ритмічна форма вірша і мелодії, спосіб виконання.

читати »

Бриняк О. Функціональна диференціація мотивів у художньо-поетичній тканині хрестинних пісень українців. С. 726-732

Визначено пріоритетні функції хрестинних пісень. Виділено художньо-поетичний інструментарій їх втілення. Здійснено структурно-типологічний аналіз ключових мотивів жанру. Встановлено й обґрунтовано функціональну своєрідність хрестинних творів в обрядовій (практичній), етичній, естетичній та розважальній сферах.
Ключові слова: хрестинна пісня, функція, мотив, величальний, гумористичний, застільно-бесідний.

читати »

Коваль Г. Колір як ознака образотворення в календарно-обрядовій поезії. С. 733-740

Розглядається епітет — засіб увиразнення фольклорного тексту. Взято до уваги лише художні означення з властивостями кольору. Представлена домінуюча палітра барв у величальних піснях, яка допомагає моделювати ідеальний фольклорний образ. Превалюють епітети зі світлою колористикою (золотий, срібний, білий, зелений, червоний), змінюючи реальний світ у поетично довершений.
Ключові слова: епітет, художнє означення, колір, фольклорний образ, величання, календарно-обрядові пісні.

читати »

Качмар М. Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект. С. 741-747

Статтю присвячено розглядові принципу перетворення в українських народних баладах. Звернено увагу на витоки метаморфози у баладних текстах, її давнє походження й зв’язок з міфологічним світоглядом. Розкрито функціональне навантаження перетворення в ліро-епічних творах, яке цілком підпорядковане художній меті: загострити увагу на трагізмі конфліктів, збільшити емоційне напруження та смислову виразність твору. Проаналізовано основні види метаморфози в народних баладах.
Ключові слова: народна балада, метаморфоза, ґенеза, художня мета, міфологічний світогляд, родинно-побутовий конфлікт.

читати »

Чікало О. Українські пісні-хроніки: колективне та індивідуальне у фольклоротворенні. С. 748-753

Розглядається проблема генезису пісень-хронік. Аналізуються колективний та індивідуальний чинники, що зумовили виникнення та побутування зазначеного ліро-епічного пласту. Акцентується на ролі окремої особистості у фольклоротворенні та авторстві у контексті народнопісенної традиції.
Ключові слова: пісня-хроніка, традиція, колективне, індивідуальне, укладач, народне середовище.

читати »

Кравцова Г. Поетичний вимір повстанських тюремних пісень. С. 754-759

Cтаття присвячена вивченню специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявленню її традиційної платформи та новаційних компонентів. Досліджено проблему своєрідності відображення та поєднання у таких піснях двох площин: історичних реалій та інтимних переживань ув’язнених. Розкривається також питання побутування та ролі української повстанської тюремної пісні у сучасному суспільстві.
Ключові слова: фольклор, повстанські тюремні пісні, мотив, тема, традиція.

читати »

Ковальчук О. Різновиди та функції повторів у поетичній тканині коломийок. С. 760-764

Предметом розгляду у статті став повтор як один із засобів стилістики коломийок. Окреслено його види і функції у творенні образної системи коротких пісень. Проаналізовано способи зображення суб’єктивних та об’єктивних реалій, передачу експресивності через дублювання звуків, звукосполучень, слів і фраз у різних комбінаціях. Досліджено вплив наповненості, кількості та розташування повторів на емоційну забарвленість образів.
Ключові слова: коломийки, повтори звуків та звукосполучень, повтори слів, повтори фраз, розташування повторів у коломийках, функції повторів.

читати »

Демедюк М. Національна своєрідність міфологічних персонажів в українських чарівних казках. С. 765-770

Окреслена національна специфіка міфологічних персонажів українських народних казок. Доведено, що своєрідною рисою казок українців є взаємозамінність героїв-злотворців. З’ясовано, що образи Змія, Кощія, Яги, Оха, чорта, не втрачаючи міфологічного наповнення, містять виразні національні прикмети. Доведено, що імена чудесних помічників репрезентують властивий українській мові спосіб словотворення.
Ключові слова: міфологічний персонаж, народна казка, чудесний помічний, національна специфіка.

читати »

Сокіл-Клепар Н. Сакральна мікротопонімія в українському ономастиконі. С. 771-777

В українському ономастиконі виділяють групу сакральних мікротопонімів, що виражають релігійні, культурно-світоглядні основи народу. Проаналізовані географічні найменування християнського походження. Досліджувані оніми протлумачені в межах опозиції: священне — профанне. Мотиваторами мікротопонімів ставали найменування на позначення божественного начала, споруд культового характеру та сакральні символи.
Ключові слова: сакральний, мікротопонім, агіонім, теонім, еклезіонім, мотив номінації.

читати »

Давидюк В. Історія «походи» в літературі та фольклорі. С. 778-783

Аналізується процес трансформації новітнього явища вокально-хореографічної творчості — «походи», яке простежується в українській культурі від початку ХХ ст. За одними припущеннями воно належить до весняного календарного фольклору, за іншими — до весільної хореографії. Автор вважає, що фольклористи власне зафіксували процес його творення, через що воно й не знайшло своєї жанрової ніші. Водночас численні пісні-пританцівки, що співалися під час танцю, а також його опис в оповіданні Лесі Українки «Одинак» дає можливість встановити основні етапи його еволюції та трансформації. В цьому й виявляється його нетривала, але доволі експресивна історія.
Ключові слова: фольклор, веснянки, танець, Леся Українка, «краков’як», «карапет».

читати »

Ярмоленко Н. Феномен міфу в творчій інтерпретації І.С. Нечуя-Левицького. С. 784-789

Здійснюється порівняльне зіставлення індуської легенди І.С. Нечуя-Левицького «Скривджені й нескривджені» та його етнографічно-фольклористичної розвідки «Світогляд українського народу. Ескіз української міфології», аналізується міфологічний сюжет художнього твору, подається характеристика образів-персонажів. Автор розвідки акцентує на ідеї повернути українців до національних джерел засобами мистецтва.
Ключові слова: І. Нечуй-Левицький, українська міфологія, легенда, казка, бог Громовик, богиня Зірниця, Індра.

читати »

Нахлік Є. Українські фольклорні джерела «Москаля-чарівника» І. Котляревського. С. 790-800

Простежуються українські фольклорні джерела мандрівного сюжету у водевілі І. Котляревського «Москаль-чарівник» (1819) — про зрадливу жінку, її коханця, обдуреного чоловіка та захожого, який часто видає себе за чарівника. На численних прикладах показано, що образ солдата-росіянина («москаля») створений на основі народних казок, оповідань, анекдотів, прислів’їв та приказок, у яких висловлено негативне ставлення до російських окупантів та зайд.
Ключові слова: водевіль, мандрівний сюжет і персонаж, образ росіянина як Іншого, літературна обробка народних казок, оповідань, анекдотів, пісень, прислів’їв та приказок.

читати »

Сокіл В., Сокіл Г. Бойківське весілля із села Довге на Дрогобиччині. С. 801-816

Представляємо бойківське весілля у нашому запису, здійс­неному 35 років тому в Довгому Дрогобицького району Львівської області (село підлягало знесенню, на його місці планували будівництво Стрийського водосховища). Матеріали охоплюють основні весільні етапи — вінкоплетини, розчісування коси, запросини на весілля, шлюб, «поїзд» від молодої до молодого, пропій, кінець весілля, подяка господарям. Міститься цінний обрядовий коментар. Пісні подаються з музичним супроводом, який будується за принципом антифону. Мелодії транскрибував М. Мишанич, відтворивши різні варіанти, висотні та темпові рівні виконання.
Ключові слова: бойківське весілля, молодий, молода, староста, свахи, боярин, вінкоплетини, шлюб, антифонний спів.

читати »

Сокіл В. Про пісню «Пливе кача по тисині». С. 817-821

Стаття стосується пісні «Пливе кача по Тисині», яка стала реквіємом-прощанням за загиблими майданівцями «Небесної сотні». Вказується на її витоки — літературне походження. Розглядаються народні варіанти та їх локалізацію. Представляється одна із обробок цього твору.
Ключові слова: вірш, пісня літературного походження, народний варіант, «Небесна сотня».

читати »

Луньо Є. Цінний науковий дарунок отчому краєві. С. 822-823
читати »

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »