2014 рік, випуск 4

4-2014

Павлюк С. Велична місія вченого. С. 639-641

У статті представлено творчий портрет українського вченого Василя Сокола. Розкрито умови формування його світогляду, наукової позиції. Ознайомлено з великим доробком фольклориста, наукового наставника, керівника відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України — одного з найпотужніших на сьогодні фахових підрозділів.
Ключові слова: вчений, фольклорист, збірник, монографія, науковий керівник.

читати »

Коваль Г., Сокіл Г. «А вже осінь прийшла у мій сад… » (Із фольклористичного доробку Василя Сокола). С. 642-668

Ювілейна стаття присвячена відомому українському фольклористові Василеві Соколу. Розкривається його життєвий і творчий шлях. Акцентується на збирацькій та дослідницькій діяльності, едиційній практиці. Розглядається організаційно-наукова робота, керівника та опонента ди­сертацій. Анонсуються плани на майбутнє.
Ключові слова: життєвий шлях, фольклористична діяльність, збірник, монографія, науковий керівник, опонент.

читати »

Сокіл В. Священича родина Реваковичів у Волосянці. С. 669-686

Йдеться про священичу династію Реваковичів, яка здійснювала свою душпастирську діяльність у Волосянці впродовж ста років (1850—1950). З іменем о. Івана пов’я­зується також заснування школи у селі, «Просвіти». Він контактував з відомими людьми — Ф. Заревичем, М. Усти­яновичем, О. Кониським та ін. Отець Михайло відзначився своєю національно-патріотичною та християнською місією, господарською діяльністю. Вони обидва залишили для нащадків добре облаштовану церкву, патріотично заангажовану парафію — одну з найпомітніших у той час на Сколівщині.
Ключові слова: парафія, родина, школа, «Просвіта», шематизм, метрична книга, консисторія.

читати »

Хай М. Скільська Волосянка — столиця бойківської традиційної музики. С. 687-697

Увага зосереджена на музично-інструментальній традиції скільської Волосянки як своєрідному музично-стильовому резерваті. З’ясований внесок Г. Дем’яна у вивчення народної інструментальної музики Сколівщини. Подається порівняльна характеристика структурно-типологічних особливостей інструментального мелосу традиції села Волосянки із подібними жанрово-інструментальними масивами в інших стильових анклавах реґіону.
Ключові слова: Волосянка, Г. Дем’ян, етностильовий резерват, варіювання строфіки, ритміка.

читати »

Дмитренко М. Фольклор: категорія жанру (Огляд дефініцій та коментарі). С. 698-703

Висвітлено актуальну методологічну проблему — розуміння суті та специфіки категорії жанру фольклорного. Здійснено огляд дефініцій термінопоняття «жанр фольклорний», прокоментовано різні підходи учених до вивчення жанру фольклорного в українській та зарубіжній фольклористиці. Наголошено на потребі при визначенні поняття «жанр фольклорний» враховувати зміст, форму, функції, середовище побутування тощо.
Ключові слова: фольклор, жанр, специфіка фольклору, поетика, класифікація, мотив, функція, система.

читати »

Мушкетик Л. Збирання та дослідження українського фольклору про угорського короля Матяша Корвіна. С. 704-712

Історичний фольклор про відомого угорського правителя часів середньовіччя — короля Матяша Корвіна в західноукраїнському фольклорі репрезентований казками, легендами та переказами. У різні періоди ці твори доволі активно збиралися та публікувалися, а також вивчалися як місцевими, так і фольклористами та істориками інших регіонів та країн. У наш час вони носять узагальнюючий характер, містять чимало міжнародних паралелей, досліджень тематики та сюжетики творів.
Ключові слова: фольклор, король Матяш, угорський, український, збірники, дослідження, жанри, твори.

читати »

Сокіл Г. Образ Джурила в українському фольклорі. С. 713-720

Проаналізовано фольклорний образ Джурила (Чурила), розкрито генезу, семантику та функції героя. На конкретних текстах різних жанрів — обрядових пісень, билин і народних балад простежено паралелі з іншими персонажами усної словесності (Ярило, Коструб, Шумило). Закцентовано увагу на билинних рудиментах в українських баладах.
Ключові слова: обрядові пісні, побажальні мотиви, джерело, варіант, фольклорний образ, одухотворення, персонаж.

читати »

Смоляк О. Ладканкові типи весільних пісень Південної Волині (на матеріалі с. Липа Дубенського району Рівненської області). С. 721-725

Розглядається музично-стильова характеристика ладканкових пісень с. Липа Дубенського району Рівненської області (етнографічний район Південної Волині). Звертається увага на типологію ритмомелодичних зіставлень та способи їхньої рекультивації в сучасних умовах.
Ключові слова: весільні ладканки, Південна Волинь, ритмічна форма вірша і мелодії, спосіб виконання.

читати »

Бриняк О. Функціональна диференціація мотивів у художньо-поетичній тканині хрестинних пісень українців. С. 726-732

Визначено пріоритетні функції хрестинних пісень. Виділено художньо-поетичний інструментарій їх втілення. Здійснено структурно-типологічний аналіз ключових мотивів жанру. Встановлено й обґрунтовано функціональну своєрідність хрестинних творів в обрядовій (практичній), етичній, естетичній та розважальній сферах.
Ключові слова: хрестинна пісня, функція, мотив, величальний, гумористичний, застільно-бесідний.

читати »

Коваль Г. Колір як ознака образотворення в календарно-обрядовій поезії. С. 733-740

Розглядається епітет — засіб увиразнення фольклорного тексту. Взято до уваги лише художні означення з властивостями кольору. Представлена домінуюча палітра барв у величальних піснях, яка допомагає моделювати ідеальний фольклорний образ. Превалюють епітети зі світлою колористикою (золотий, срібний, білий, зелений, червоний), змінюючи реальний світ у поетично довершений.
Ключові слова: епітет, художнє означення, колір, фольклорний образ, величання, календарно-обрядові пісні.

читати »

Качмар М. Метаморфоза в українських народних баладах: ґенетично-функціональний аспект. С. 741-747

Статтю присвячено розглядові принципу перетворення в українських народних баладах. Звернено увагу на витоки метаморфози у баладних текстах, її давнє походження й зв’язок з міфологічним світоглядом. Розкрито функціональне навантаження перетворення в ліро-епічних творах, яке цілком підпорядковане художній меті: загострити увагу на трагізмі конфліктів, збільшити емоційне напруження та смислову виразність твору. Проаналізовано основні види метаморфози в народних баладах.
Ключові слова: народна балада, метаморфоза, ґенеза, художня мета, міфологічний світогляд, родинно-побутовий конфлікт.

читати »

Чікало О. Українські пісні-хроніки: колективне та індивідуальне у фольклоротворенні. С. 748-753

Розглядається проблема генезису пісень-хронік. Аналізуються колективний та індивідуальний чинники, що зумовили виникнення та побутування зазначеного ліро-епічного пласту. Акцентується на ролі окремої особистості у фольклоротворенні та авторстві у контексті народнопісенної традиції.
Ключові слова: пісня-хроніка, традиція, колективне, індивідуальне, укладач, народне середовище.

читати »

Кравцова Г. Поетичний вимір повстанських тюремних пісень. С. 754-759

Cтаття присвячена вивченню специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявленню її традиційної платформи та новаційних компонентів. Досліджено проблему своєрідності відображення та поєднання у таких піснях двох площин: історичних реалій та інтимних переживань ув’язнених. Розкривається також питання побутування та ролі української повстанської тюремної пісні у сучасному суспільстві.
Ключові слова: фольклор, повстанські тюремні пісні, мотив, тема, традиція.

читати »

Ковальчук О. Різновиди та функції повторів у поетичній тканині коломийок. С. 760-764

Предметом розгляду у статті став повтор як один із засобів стилістики коломийок. Окреслено його види і функції у творенні образної системи коротких пісень. Проаналізовано способи зображення суб’єктивних та об’єктивних реалій, передачу експресивності через дублювання звуків, звукосполучень, слів і фраз у різних комбінаціях. Досліджено вплив наповненості, кількості та розташування повторів на емоційну забарвленість образів.
Ключові слова: коломийки, повтори звуків та звукосполучень, повтори слів, повтори фраз, розташування повторів у коломийках, функції повторів.

читати »

Демедюк М. Національна своєрідність міфологічних персонажів в українських чарівних казках. С. 765-770

Окреслена національна специфіка міфологічних персонажів українських народних казок. Доведено, що своєрідною рисою казок українців є взаємозамінність героїв-злотворців. З’ясовано, що образи Змія, Кощія, Яги, Оха, чорта, не втрачаючи міфологічного наповнення, містять виразні національні прикмети. Доведено, що імена чудесних помічників репрезентують властивий українській мові спосіб словотворення.
Ключові слова: міфологічний персонаж, народна казка, чудесний помічний, національна специфіка.

читати »

Сокіл-Клепар Н. Сакральна мікротопонімія в українському ономастиконі. С. 771-777

В українському ономастиконі виділяють групу сакральних мікротопонімів, що виражають релігійні, культурно-світоглядні основи народу. Проаналізовані географічні найменування християнського походження. Досліджувані оніми протлумачені в межах опозиції: священне — профанне. Мотиваторами мікротопонімів ставали найменування на позначення божественного начала, споруд культового характеру та сакральні символи.
Ключові слова: сакральний, мікротопонім, агіонім, теонім, еклезіонім, мотив номінації.

читати »

Давидюк В. Історія «походи» в літературі та фольклорі. С. 778-783

Аналізується процес трансформації новітнього явища вокально-хореографічної творчості — «походи», яке простежується в українській культурі від початку ХХ ст. За одними припущеннями воно належить до весняного календарного фольклору, за іншими — до весільної хореографії. Автор вважає, що фольклористи власне зафіксували процес його творення, через що воно й не знайшло своєї жанрової ніші. Водночас численні пісні-пританцівки, що співалися під час танцю, а також його опис в оповіданні Лесі Українки «Одинак» дає можливість встановити основні етапи його еволюції та трансформації. В цьому й виявляється його нетривала, але доволі експресивна історія.
Ключові слова: фольклор, веснянки, танець, Леся Українка, «краков’як», «карапет».

читати »

Ярмоленко Н. Феномен міфу в творчій інтерпретації І.С. Нечуя-Левицького. С. 784-789

Здійснюється порівняльне зіставлення індуської легенди І.С. Нечуя-Левицького «Скривджені й нескривджені» та його етнографічно-фольклористичної розвідки «Світогляд українського народу. Ескіз української міфології», аналізується міфологічний сюжет художнього твору, подається характеристика образів-персонажів. Автор розвідки акцентує на ідеї повернути українців до національних джерел засобами мистецтва.
Ключові слова: І. Нечуй-Левицький, українська міфологія, легенда, казка, бог Громовик, богиня Зірниця, Індра.

читати »

Нахлік Є. Українські фольклорні джерела «Москаля-чарівника» І. Котляревського. С. 790-800

Простежуються українські фольклорні джерела мандрівного сюжету у водевілі І. Котляревського «Москаль-чарівник» (1819) — про зрадливу жінку, її коханця, обдуреного чоловіка та захожого, який часто видає себе за чарівника. На численних прикладах показано, що образ солдата-росіянина («москаля») створений на основі народних казок, оповідань, анекдотів, прислів’їв та приказок, у яких висловлено негативне ставлення до російських окупантів та зайд.
Ключові слова: водевіль, мандрівний сюжет і персонаж, образ росіянина як Іншого, літературна обробка народних казок, оповідань, анекдотів, пісень, прислів’їв та приказок.

читати »

Сокіл В., Сокіл Г. Бойківське весілля із села Довге на Дрогобиччині. С. 801-816

Представляємо бойківське весілля у нашому запису, здійс­неному 35 років тому в Довгому Дрогобицького району Львівської області (село підлягало знесенню, на його місці планували будівництво Стрийського водосховища). Матеріали охоплюють основні весільні етапи — вінкоплетини, розчісування коси, запросини на весілля, шлюб, «поїзд» від молодої до молодого, пропій, кінець весілля, подяка господарям. Міститься цінний обрядовий коментар. Пісні подаються з музичним супроводом, який будується за принципом антифону. Мелодії транскрибував М. Мишанич, відтворивши різні варіанти, висотні та темпові рівні виконання.
Ключові слова: бойківське весілля, молодий, молода, староста, свахи, боярин, вінкоплетини, шлюб, антифонний спів.

читати »

Сокіл В. Про пісню «Пливе кача по тисині». С. 817-821

Стаття стосується пісні «Пливе кача по Тисині», яка стала реквіємом-прощанням за загиблими майданівцями «Небесної сотні». Вказується на її витоки — літературне походження. Розглядаються народні варіанти та їх локалізацію. Представляється одна із обробок цього твору.
Ключові слова: вірш, пісня літературного походження, народний варіант, «Небесна сотня».

читати »

Луньо Є. Цінний науковий дарунок отчому краєві. С. 822-823
читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »