2014 рік, випуск 2

2-2014

Сапеляк О. На сторожі українства. С. 187-192

Піднімається питання ролі Тараса Шевченка як одного з головних ресурсів самозбереження національної ідентичності українських імміґрантів у Параґваї та Арґентині, як гаранта утвердження окремішності української етнічної групи в цих країнах.
Ключові слова: імміґранти, етнічна група, консолідація, самозбереження, самоідентифікація.

читати »

Макарчук С. Тарас Шевченко — натхненник визвольної боротьби волинських українців у роки німецької окупації. С.  193-198

Йдеться про відображення у періодичній пресі Волині першої половини 1940-х років відзначення Шевченківських днів. Охарактеризовано головні тематичні блоки статей, присвячених Т. Шевченку, у тогочасних газетах Рівного («Волинь» та «Орленя»), Луцька («Український Голос», «Радянська Волинь»), Житомира («Голос Волині») та Сокаля («Сокальське Слово»). Наголошено на формах відзначення роковин Т. Шевченка, зокрема церковних панахидах за душу поета.
Ключові слова: Тарас Шевченко, Волинь, періодична преса, окупація, роковини.

читати »

Жеплинський Б. Шевченківські вечори на Лемківщині. С.  199-200

Автор, заслужений діяч культури України, дипломант премії ім. Андрея Шептицького, член НТШ подає дитячі спогади про вшанування Тараса Шевченка в тій місцевості на Лемківщині, де священиком був його батько о. Михайло Жеплинський.
Ключові слова: Тарас Шевченко, Шевченківські вечори, Лемківщина, школа, плебанія.

читати »

Вовканич С. Суспільні трансформації в умовах глобалізації: соціогуманістичні імперативи, неекономічні чинники та євроінтеграційні пріоритети. С.  201-220

На основі аксіологічного (ціннісного) підходу до вибору вектора прориву України на передові цивілізаційні позиції вперше зроблена спроба комплексно окреслити соціогуманістичні імперативи, неекономічні чинники та євроінтеграційні пріоритети в контексті суспільних трансформацій та глобалізаційних викликів.
Ключові слова: модернізація та структурна політика, соціогуманістична концепція розвитку та соборність України, неекономічні чинники, українська національна ідея, джерела і рушійні сили суспільних трансформацій.

читати »

Чмелик Р. Поняття «пограниччя» в контексті українських і польських досліджень етнічних територій. С.  221-228

Здійснюється аналіз функціонування поняття «пограниччя» в українській та польській довідковій та науковій літературі. Також розглядаються питання використання в етнологічній науці суміжних термінів «кордон», «прикордонна смуга» і «прикордонна зона» в контексті дослідження пограниччя як суспільного явища на стику етнічних територій.
Ключові слова: пограниччя, кордон, прикордонна зона, прикордонна смуга, етнічна територія.

читати »

Глушко М. Допоміжні господарські заняття населення Старосамбірщини. С.  229-235

На основі польових етнографічних матеріалів розглядаються способи праці і технічні засоби традиційних допоміжних занять — рибальства та мисливства. Дослідження охоп­лює сучасний Старосамбірський район Львівської області, південні терени якого належать до етнографічної Бойківщини, а північна смуга — до Надсяння.
Ключові слова: етнологія, традиційне рибальство, мисливство, способи і засоби праці, Бойківщина, Надсяння.

читати »

Мовна У. Український різдвяно-водохресний обрядовий текст: воскова свічка. С.  236-249

Вперше у вітчизняній етнології здійснено спеціальне дослідження знакової функціональності воскової свічки в контексті українського різдвяно-водохресного обрядового тексту (обрядовості Святого вечора, Нового року, Щедрого вечора та Водохреща). Встановлено надзвичайно високий семіотичний статус воскової свічки — як проекції сонця, медіатора між земним та потойбічним, символічного аналога людської екзистенції, апотропея, культурного символа, що оновлював межі освоєного людиною простору.
Ключові слова: воскова свічка, Різдво, Водохрестя, обрядовий текст, український.

читати »

Зюбровський А. Випікання повсякденного хліба українців південно-західного історико- етнографічного регіону в кінці ХІХ — на початку ХХІ століть. С.  250-263

Аналізуються приписи, прикмети, звичаї, методи та прийоми відбору, заготівлі та певні аспекти застосування допоміжних засобів хлібопечення — води, дров, листя. Продемонстрована залежність критеріїв добору допоміжних засобів від традиційних харчових стандартів та світоглядних стереотипів населення, а також від факторів соціально-економічного, природно-географічного характеру і особливостей матеріальної культури регіону.
Ключові слова: вода, ворожіння, дрова, вихор, грім, поховання, піч, листя овочів та дерев, хліб.

читати »

Пуківський Ю. Навський Великдень — «свято мерців»: традиційні звичаї та обряди (за матеріалами з історико-етнографічної Волині). С.  264-269

Розглянуто традиції відзначення у волинян архаїчного свята народного календаря Навського Великодня. Проведено аналіз поминальних звичаїв та обрядів, які стосуються цього дня (відвідання місць поховань своїх родичів, принесення на могили освячених харчів, ритуальна трапеза вдома, що символізувала розговіння померлих). Також охарактеризовано традиції дотримання низки табу та їх мотивацію. Наголошено на своєрідних локальних особливостях відзначення свята на теренах історико-етнографічної Волині попри його загальноукраїнський характер.
Ключові слова: Навський Великдень, поминання, померлі предки, звичаї, повір’я, заборони, історико-етнографічна Волинь.

читати »

Радович Р. Поліська піч: специфіка формування опіччя. С.  270-291

Розглядається одна із важливих проблем, пов’язаних із системою опалення поліського житла — формування опічка традиційної печі. Зосереджена увага на його конструктивних особливостях, техніці й технології спорудження, основних будівельних матеріалах, виборі оптимальних розмірів окремих елементів (висоти, ширини запічка, припічка), структурі основної робочої поверхні — черіня тощо.
Ключові слова: поліське житло, традиційна піч, опічок, запічок, припічок, черінь.

читати »

Горбаль М. Витоки різдвяної обрядовості Лемківщини. С.  292-298

Доводиться, що витоки різдвяної обрядовості Лемківщини закладені у площині духовності народу, його культурній основі. На численних прикладах показується тяглість духовної традиції від прадавніх часів до наших днів.
Ключові слова: язичництво, християнство, Старий Завіт, Новий Завіт.

читати »

Макарчук С. Етнографи українського державного Музею етнографії та художнього промислу у Львові: 1959—1965 рр. (спогади, архівні матеріали). С.  299-309

Подано історичну інформацію про склад етнографів УДМЕХП у Львові в кінці 50-х — першій половині 60-х рр. ХХ ст., їх наукові інтереси, дослідницьку працю та її здобутки, участь в громадському житті Львова і всієї України. В авторському баченні змальовані особистісні політичні, ділові та психологічні риси етнографів Ю. Гошка, К. Матейко, Д. Фіголя, М. Козакевича, М. Ковальського, Л. Сухої, М. Ломової, В. Маланчук та ін.
Ключові слова: етнографія, культура, побут, етнографічні дослідження, експедиції, виїзні конференції-виставки.

читати »

Павлюх М. Жіночий рух в Галичині. Українські визначні жінки. С.  310-312

Розглядаються жіночі рухи в Галичині, описані головні етапи їх становлення. Проаналізовані альманахи Кобринської як літературні збірники та перші спроби жіночої преси в Галичині.
Ключові слова: жіночий рух, емансипація, жіноча періодика.

читати »

Тарас Я. Українці Бессарабії, Молдови в історико-етнографічних дослідженнях. С.  313-319

Розглядається науковий доробок, присвячений історико-етнографічному дослідженню українців Бессарабії, Молдови протягом XIX—XXI століть. З’ясовується, чому багато тем, які стосуються українців, не вивчалися. Показані стан та здобутки дослідження матеріальної та духовної культури українців науковцями Молдови і України за роки незалежності.
Ключові слова: українці, етнографія, Молдова, Бессарабія.

читати »

Люта І. Родильна обрядовість волинян у публікаціях другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. С.  320-327

Автор розглядає основні віхи фіксації і публікації етнографічних матеріалів про родильну обрядовість волинян, аналізує їх характер, види, терени походження. В статті йдеться також про прогалини в дослідженні родильної обрядовості українців історико-етнографічної Волині.
Ключові слова: етнологія, історико-етнографічна Волинь, родильна обрядовість, історіографія.

читати »

Коцан В. Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст. С.  328-343

На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Ключові слова: одяг, великобичківські гуцули, сорочка, крій, вишивка, шапка, постоли, чоботи, сумка.

читати »

Кручиненко В. Шлюбна структура населення Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. С.  344-349

На основі даних Генерального опису 1765—1769 рр. з позиції історичної демографії аналізується шлюбна структура населення Миргородського полку.
Ключові слова: історична демографія, Генеральний опис, шлюбний стан.

читати »

Волошин М. Етнографічна тематика у науковій практиці Данила Фіґоля. С.  350-360

Стаття присвячена маловідомій постаті української етнології  — Данилу Івановичу Фіґолю, етнологу, музейнику, фотографу та правознавцю, доля якого пов’язана з Галичиною. Висвітлюється формування світогляду й становленні особистості, етнографічна та музейна діяльність. Розкрито роль Данила Фіґоля у становленні народознавчих студій в 40—60-х рр. ХХ ст. у Львові. В дослідженні здійснений аналіз основних наукових праць етнолога. На основі опрацювання широкої джерельної бази доведено, що науковий доробок вченого важливий для поступу української етнології ХХ ст.
Ключові слова: Данило Фіґоль, Державний Етнографічний музей АН УРСР, Відділ етнографії Інституту Українського фольклору АН УРСР, етнологія, Галичина, УФОТО.

читати »

Мовна М. Путівники Львовом радянського періоду. С.  361-365

Висвітлюється історія путівників Львовом радянського періоду. Визначена типологічна належність путівників, підкреслені їх тематичні, ідеологічні та лінгвістичні особливості. Охарактеризований авторський доробок в галузі львівського історичного краєзнавства.
Ключові слова: путівники, Львів, історія, УРСР, туризм.

читати »

Дубик Ю. Історія будівництва дерев’яної церкви Блаженного Миколая Чарнецького у Львові. С.  366-372

Подається коротка історія реалізації ідеї створення сакрального комплексу на вул. Підголоско у м. Львові (територія колишнього львівського перемістя — Голоска), з першочерговим будівництвом дерев’яної церкви, аналізом проектного рішення щодо її розташування, вибору прототипу, планувально-просторової структури, конструкції, архітектури фасадів.
Ключові слова: Львів, дерев’яна церква, хрещата планувальна структура.

читати »

Войтович Н. Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників (на основі польових матеріалів). С.  373-380

Досліджуються особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Ключові слова: «нечисті» покійники, народна демонологія, демонологічні уявлення, бойки.

читати »

Нємєц В. Весільні чини у структурі традиційного шлюбного ритуалу буковинської Гуцульщини (за матеріалами експедиції в Путильський район Чернівецької області). С.  381-385

У статті, що базується на польових етнографічних матеріалах та опублікованих джерелах та історіографії, здійснюється аналіз персонажного аспекту у структурі традиційного весілля на теренах буковинської Гуцульщини. Весільні чини розглядаються за такими параметрами, як: стать, вік, сімейний стан, ступінь спорідненості, приналежність до шлюбних партій та обрядові функції. Наводиться класифікація весільних чинів означеного району за функціональним критерієм.
Ключові слова: весілля, чини, вік, стать, сімейний стан, ступінь спорідненості, приналежність до шлюбних партій, обрядові функції.

читати »

Годованська О. Традиційне городництво і садівництво на Черкащині (за матеріалами польових експедицій у Корсунь-Шевченківський та Канівський райони). С.  386-391

Йдеться про сприятливі природно-кліматичну умови Черкащини для розвитку як присадибного, так і промислового городництва і садівництва. У структурі традиційного господарства українців присадибному городництву та садівництву відводилася значна роль. Традиційне городництва і садівництва на суттєво трансформувалося впродовж ХІХ ст. і всього ХХ ст. Ці перетворення полягають у стрімкому переході із допоміжного заняття селян у товарно-ринкову галузь сільськогосподарського виробництва.
Ключові слова: городництво, садівництво, українці, господарство, товарно-ринкова галузь.

читати »

Конопка В. Волинський «Народний календар» (на матеріалах із сс. Вільгір та Колесники Гощанського району Рівненської області). С.  392-402

Описана календарна обрядовість Волині на матеріалах із двох сіл — Вільгір та Колесники. Звичаї та обряди записали учні місцевої школи. Публікуються описи обрядів та звичаїв упродовж року та фольклорні тексти, які їх супроводжували.
Ключові слова: Волинь, календар, обряд, звичай.

читати »

Голубець Г. Виставки Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у 2013 році. С.  403-415

Висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у 2013 році. Упродовж року було проведено виставку з фондової колекції фарфору, організовано презентації віт­чизняного і зарубіжного народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, графіки, скульптури, художньої фотографії, афіш, роботи учнів та студентів мистецьких закладів.
Ключові слова: Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, виставки, 2013 рік.

читати »

Глушко М. Ювілейний збірник наукових праць патріарха української етнології. С.  416-418
читати »

Стойко С., Нестерук Ю. Плідна міжнародна співпраця польських вчених у контексті сталого розвитку сільських ойкумен. С.  419-421
читати »

Кісь О. Історія України у дзеркалі жіночих доль. С.  422-425
читати »

Яців Р. З історії родини Заклинських. С.  426-428
читати »

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »