2014 рік, випуск 1

1-2014

Макарчук С. Питання українізації православної церкви в громадсько-політичному житті Волині у 20-х роках ХХ ст. С. 3-9

Висвітлюються питання прилучення волинських право славних парафій до процесу зародження руху за відродження української автокефальної православної церкви(вже від листопада 1917 р.), масовий рух православної пастви за впровадження української мови в богослужіння, розширення мережі Товариства «Просвіта» в містах і селах краю, діяльність українських кооперативів тощо.
Ключові слова: Василь Липківський, Діонісій, Арсен Річинський, Всеукраїнська Православна рада, православ’я в Польщі, Луцький всеволинський з’їзд, Церковні з’їзди у Володимирі, Бересті.

читати »

Олінкевич В. Вплив «інструментального розуму» на розвиток творчої персони у контексті міста. С. 10-17

Стаття є спробою проаналізувати та описати вплив явища «інструментального розуму» на творчу діяльність. Значення міського простору як онтологічної дані в цьому відношенні.
Ключові слова: місто, homo urbanus, рефлексія, «інструментальний розум», формалізований розум, калькуляційність, раціональне, ірраціональне.

читати »

Тарнавський Р. Антропологічно-етнологічний інститут Львівського університету як основа формування наукової школи Яна Чекановського. С. 18-28

Йдеться про представників Львівської антропологічної шко­ли Яна Чекановського, сформованої вченим у міжвоєнний період, головно на базі працівників Антропологічно-етнологічного інституту Львівського університету. Розглянуто наукові праці таких представників цієї наукової школи, як Болеслав Росінський, Станіслав Клімек, Марта Григлашевська, Тадеуш Генцель, Ростислав Єндик, Кароль Стояновський, Ян Брик, Ірена Ульбрих-Кудельська, Ґізеля Лемперт, Соломон Чортковер, Станіслав Жеймо-Жей­міс, Францішек Вокрой.
Ключові слова: антропологія, Антропологічно-етноло­гіч­ний інститут, Львівський університет, наукова школа, раса, антропологічний тип.

читати »

Голик Р. Між емансипацією й народною традицією: жінка, стереотипи та повсякденне життя на сторінках львівської періодики 20—30 рр. ХХ ст. С. 29-37

Проаналізовано зміст і форму львівського журналу «Нова хата» (1925—1939). Автор розглядає це видання у контексті ідеологічних течій, матеріальної культури та повсякденного побуту 20—30 рр. ХХ ст. як відображення взаємодії феміністичного руху і народної традиції в українському соціумі міжвоєнної Галичини.
Ключові слова: «Нова Хата», жіноча преса, фемінізм, повсякденне життя, народна культура, модернізація, стереотип, історія, етнологія, культура

читати »

Гілевич Ігор Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр. С. 38-47

На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Ключові слова: етнологія, етнолінгвістика, Полісся Україна, польові дослідження, методика, тематика.

читати »

Денис (Ханас) І. Народні повір’я, звичаї і традиції при виборі імені для дитини на Опіллі. С. 48-60

Розглядаються проблеми вибору імені для новонародженої дитини за народними повір’ями, звичаями і традиціями на території історико-етнографічного району Опілля, а також у давніх слов’янських народів та по всій Україні загалом.
Ключові слова: українські традиції найменування дитини, людські імена, мотиви найменування, Опілля.

читати »

Войтович Н. Народні способи захисту від шкідливих дій «нечистих» мерців (на польових матеріалах з Бойківщини). С. 61-66

Досліджено особливості народних уявлень бойків про так званих «нечистих» («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури проаналізовано магічно-ритуальні способи протидії та захисту від їх шкідливих впливів.
Ключові слова: «нечисті» покійники, народна демонологія, демонологічні уявлення, обереги (апотропеї), бойки.

читати »

Біляковський П.о «Якщо ви женитесь, а дощі дуже йдуть…»: Способи забезпечення хорошої погоди в метеорологічній магії українців Карпат. С. 67-73

Досліджуються обряди, які виконували задля припинення тривалої негоди. На основі аналізу матеріалів польових етнографічних експедицій автор виділяє основні тематичні комлекси ритуалів та з’ясовує повір’я, які лягли в їх основу.
Ключові слова: весілля, погода, запрошення, кіт, пес.

читати »

Гривул Т. Роль Льва Зацного в розвитку підпільної мережі ОУН в західних областях України (квітень — серпень 1940 р.). С. 74-79

У статті досліджується діяльність одного з провідних членів Організації Українських Націоналістів Льва Зацного на посту організаційного референта (заступника голови) Крайового проводу ОУН та встановлюються деякі напрямки підготовки повстання проти радянської влади в 1940 році.
Ключові слова: Організація Українських Націоналістів, організаційна референтура, повстання, підпільна мережа, крайовий провід, західні області України.

читати »

Коцан В. Традиційний народний одяг як прояв ідентичності етнографічних груп українців Закарпаття (ХІХ — першої половини ХХ ст.). С. 80-97

Стаття присвячена дослідженню особливостей традиційного народного вбрання українців Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. На основі польових, архівних і літературних джерел, музейних колекцій проаналізовано ступінь розробки проблеми в історіографії, виділено етнографічно розмежувальні риси та етноідентифікуючі ознаки народного вбрання гуцулів Рахівщини, долинян Закарпаття, карпатоукраїнські, особливі та відмінні риси в одязі бойків і лемків Закарпаття. Також виокремлено роль іноетнічних запозичань та їх впливу на формування і розвиток народного одягу українсько-румунського, українсько-угорського, українсько-словацького етнічного порубіжжя. Визначено ступінь впливу етнічних, соціально-економічних, екологічних та інших факторів на формування і розвиток регіональних особливостей народного одягу. На основі джерельного матеріалу, теоретичних узагальнень виділяються одягові комплекси, локально-територіальні осередки та «контактні зони». Запропонований поділ Закарпаття за одяговими комплексами в основному збігається із загальноприйнятим історико-етнографічним районуванням краю.
Ключові слова: народний одяг, етноідентифікуючі ознаки, етнографічно розмежувальні риси, матеріал та техніка виготовлення, види оздоблення, складові жіночого та чоловічого комплектів народного вбрання.

читати »

Антонів П. Народне весілля в Ославиці на Лемківщині. С. 98-102

За переказами вихідців зі с. Ославиця детально описане традиційне лемківське весілля: час його проведення, тривалість весілля, усі його етапи, дійові особи, їхні ролі, функції і дійства, вбрання, склад музик (гудаків), подані зразки весільних приспівок.
Ключові слова: зальоти, виття (плетіння) вінка, шлюб, гостина, коровай, почепини, молодий, молода.

читати »

Самотіс Я. Традиційна великодня обрядовість буковинських гуцулів (на матеріалах етнографічних експедицій). С. 103-113

Досліджуються особливості традиційної великодньої обрядовості українських горян, зокрема буковинських гуцулів. На основі польових етнографічних матеріалів автор виокремлює ті традиції та обряди, які ще до тепер спорадично зустрічаються на досліджуваній території і мають важливе значення для носіїв давньої народної культури.
Ключові слова: етнологія, Буковинська Гуцульщина, Карпати, Виликдень, традиція, обряд, звичай.

читати »

Попович Я. Методи популяризації культурної спадщини Жовківщини С. 114-123

Досліджуються та описуються збережені пам’ятки сакральної, дерев’яної архітектури Рава-Руського регіону, його історія. Пропонуються методи їх рекреації, зокрема у туристичному векторі, що за останні роки набуває розвитку завдяки великій кількості туристів як з України, так і з-за кордону.
Ключові слова: спадщина, церква, парафія, ремесло, історія, ікона, нація, будівництво, цінності, тур.

читати »

Тарас Я. Кам’яні наголовки коминів хат в Молдові (на польових матеріалах дослідження 1970—1988 рр.). С. 123-129

Розглянуті кам’яні наголовки коминів, їх архітектурно-кон­структивне та декоративне вирішення, класифіковані на групи та підгрупи. Матеріал широко представлений графічною частиною.
Ключові слова: Молдова, комин, дах, декор.

читати »

Молинь В. Виставка домашнього промислу в Коломиї (погляд крізь століття). С. 130-126

Описується виставка домашнього промислу, що була організована в Коломиї 1912 р. і стала важливою подією в культурному та суспільному житті Галичини. Каталог і фотоілюстративний матеріал з експозиції виставки, а також значна кількість творів, що експонувалися на ній, зберігається у фондах Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї.
Ключові слова: Галичина, Гуцульщина, Покуття, Коломия, виставка домашнього промислу, народні майстри, мистецькі твори.

читати »

Чудійович І. Яр. Люби і знай свій рідний край: краєм ока заглянемо в історію. С. 137-166

Матеріали ознайомлюють з унікальним джерельним ресурсом, в якому задокументована історія ведення лісогосподарської діяльності на Бойківщині. Публікації пам’ятки передує дослідження про звіринець, заснований у с. Підгородці Сколівського р-ну К.-С. Петруським, власником великих маєтків в цьому масиві Українських Карпат. Головним носієм відомостей про мисливство у другій пол. XIX ст. є о. Михайло Ревакович, автор зошитів «Оповідей про ведмедів», та двох зошитів «Спогадів». У цих матеріалах наводяться цінні для етнографічної науки відомості про традиційні способи ведення господарювання та полювання на цих теренах.
Ключові слова: мисливство, полювання, звірина, ведмеді, ліс, лісництво, о. М. Ревакович

читати »

Павлюк С. Віддав життя, щоб Христова Церква була з’єдинена! С. 167-170

читати »

Коваль-Фучило І. Похорон на Слобожанщині. С. 171-172

читати »

Мушинка М. Мегаломанія, наївність чи провокація? С. 173-183

читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »