2013 рік, випуск 6

6-2013

Зміст

Тарасюк І. Народнорелігійні уявлення про Божу волю і провидіння в українських пареміях. С. 951-968

У статті розглядаються народні приказки і прислів’я, що виражають життєві принципи, настанови, переконання, пов’язані з релігійними поняттями Божої волі і провидіння. Розкриваючи смислове наповнення низки народних паремій, автор робить спробу прослідкувати релігійне світовідчуття в національному характері мислення українців.
Ключові слова: приповідки, паремії, приказки, прислів’я, Божа воля, провидіння, народна побожність, народний світогляд, спосіб мислення, релігійна свідомість, народні уявлення, мислеформа, народна мудрість, християнське вчення.

читати »

Коваль-Фучило І. Українські пародійні голосіння: мотиви й особливості побутування. С. 969-976

У статті проаналізовано різновиди українських пародійних голосінь, досліджено особливості побутування цього жанрового різновиду голосильної традиції. Найпопулярнішими є пародійні голосіння за тещею і за чоловіком. Пародійні голосіння побутують як анекдоти в межах розважальних наративів. Виникають такі тексти як реакція аудиторії на нещирий жаль за померлим.
Ключові слова: пародійні голосіння, анекдот, мотив, комічний ефект.

читати »

Кушнір В. Питання організації музейної мережі УСРР у 1920-ті рр.: науковий та суспільно-політичний виміри. С. 977-987

Центральною темою статті є дискусія про систему адміністративного управління музеями УСРР, що відбувалася у середині 1920-х рр. Розглянуто різні підходи до розуміння завдань музеїв, принципів та цілей їх роботи. Доведено, що питання про підпорядкування музеїв набуло прихованого політичного значення. Автор показав, що намагання більшості музейних працівників уникнути прямої залежності від органів «політосвіти» зумовлювалося прагненням зберегти більший простір для повноцінної наукової роботи, усталені традиції роботи музеїв.
Ключові слова: музей, музейна справа в Україні, державна політика у галузі музейництва.

читати »

Яців А. Українсько-польське порозуміння на сторінках газети «Громадська думка»,1920 р.. С. 988-993

У статті розглядається ставлення до питання українсько-польського порозуміння у публікаціях на сторінках газети «Громадська думка». В умовах українсько-польського антагонізму в одному із провідних українських часописів Галичини у ряді статей було проаналізовано можливості порозуміння між обома народами, визначено ключові перепони на шляху примирення українців та поляків, окреслено концептуальні умови нормалізації стосунків.
Ключові слова: громадська думка, суспільно-політичне життя, політична думка, українсько-польські стосунки, Річ Посполита.

читати »

Серебрякова О. «Водна» символіка мантичного звичаю «ставити місток». С. 994-998

Мантичні обряди, пов’язані з водою (гідромантика), є важливою складовою усіх різновидів дівочих матримоніальних ворожінь. Одним із них є звичай «ставити місток», завдяки якому можна було побачити свого судженого уві сні. У статті проаналізовано його символіку, локальні різновиди, окреслено території побутування.
Ключові слова: ворожіння (дивінації, мантичні практики), «місток», «віщий» сон, перехід через воду.

читати »

Конопка В. Осінній період — завершальний цикл народного хліборобського календаря (на матеріалах із Південно-Західного історико-етнографічного регіону України). С. 999-1004

На основі власних польових етнографічних матеріалів, джерел та даних наукової літератури автор розглядає одну з ділянок традиційної культури — календарну обрядовість. Стаття присвячена аналізу звичаїв та обрядів, що стосуються осіннього календарного циклу.
Ключові слова: українці, осінь, календар, звичай, обряд, хліборобство.

читати »

Денис (Ханас) І. Вибір імені для дитини за народними повір’ями, звичаями і традиціями на Опіллі. С. 1005-1013

У статті розглянуто проблему вибору імені для новонародженої дитини за народними повір’ями, звичаями і традиціями на території історико-етнографічного району Опілля, а також у давніх слов’янських народів та по всій Україні загалом.
Ключові слова: українські традиції найменування дитини, людські імена, мотиви найменування, Опілля.

читати »

Кичак О. Бабуся та дідусь у сім’ях закарпатських заробітчан на початку ХХІ століття (вплив на онуків та взаємодопомога дітям). С. 1014-1025

У статті розглянуто зміни традиційних соціальних ролей у сім’ях трудових мігрантів Закарпаття на початку ХХІ ст., зокрема, перехід батьківських функцій до бабусь та/або дідусів. Основна увага приділяється ролі прабатьків у подібних родинах, а також взаємовідносинам старшого покоління з «євродітьми» та самими заробітчанами, поняттям «сурогатне батьківство», «підставні батьки». Аналізується проблема зміни традиційних ролей, коли інтелектуальний світ заробітчанських дітей створюють дідусі та бабусі, висвітлюються основні способи взаємодопомоги між прабатьками та дітьми у сучасній заробітчанській сім’ї.
Ключові слова: бабуся, дідусь, заробітчанська сім’я, діти, відносини прабатьки-онуки, взаємодопомога.

читати »

Самотіс Я. Господарські мотиви у великодній обрядовості українців Жидачівського району (за матеріалами етнографічних експедицій). С. 1026-1032

У статті йдеться про традиційну великодню обрядовість українців Жидачівського району. На основі власних польових етнографічних матеріалів автор розкриває особливості проведення Великодніх свят крізь призму фігурування у них господарських мотивів.
Ключові слова: господарські мотиви, Великдень, Жидачівський район, обряд, звичай, атрибути.

читати »

Щербань О. Глиняний друшляк у культурі харчування українців: форма і призначення. С. 1033-1039

Вперше подано узагальнюючу характеристику форм та декору глиняних друшляків різних регіонів України, охарактеризовано їх призначення. Зроблено висновки про те, що цей нечисленний різновид глиняних виробів використовувався повсюдно на території України, мав регіональну специфіку, пов’язану із традиціями кулінарної культури конкретного ареалу використання.
Ключові слова: друшляк, дуршлаг, цідилок, цідильник, трушляк, дірчава миска, сировник.

читати »

Гамалія К. Елементи наукових знань в культурно-практичній діяльності населення Давньої Індії. С. 1040-1044

Стаття присвячена історії зародження основ технічних та наукових знань на теренах давньої Індії. Показано, що починаючи з ІІІ тисячоліття до н. е. тут були реалізовані серйозні досягнення в галузі містобудівництва. Відзначені успіхи у плануванні міст, в їхньому санітарно-технічному оснащенні. Давньоіндійські ремісники славилися вмінням у ювелірній, гончарній, ткацькій справі. Розвивалася технологія обробки металів. Значних успіхів досягли давні індійці у розвитку елементів наукових знань. Математичні знання проявилися у розробці основ арифметики, алгебри, геометрії. В астрономічних обсерваторіях жерці проводили спостереження за рухом планет, сонячними та місячними затемненнями. Широко відомі досягнення індійців в медицині — діагностиці, терапії, хірургії. Індійські філософи заклали основи низки сучасних логічних побудов.
Ключові слова: давня Індія, наука, технологія, знання, культура.

читати »

Харчук Х. Городоцький цвинтар у Львові: основні причини виникнення, розвиток та занепад (друга половина ХVII — кінець ХІХ ст.). С. 1045-1051

У статті в хронологічній послідовності досліджується процес формування Городоцького цвинтаря у м. Львові від заснування у другій половині ХVII ст. до його закриття. Проаналізовано основні причини виникнення кладовища як одного з перших заміських цвинтарів Львова. Подано короткий аналіз історико-мистецьких пам’яток кладовища. Городоцький цвинтар сьогодні є втраченою пам’яткою історико-меморіальної та культурної спадщини західного регіону України.
Ключові слова: заміський цвинтар, некрополь, поховання, історико-меморіальна спадщина, пам’ятка історії.

читати »

Янковська Д. Орнамент тла як атрибутивний елемент при реставраційних дослідженнях західноукраїнських ікон кінця XV — XVIIІ ст.. С. 1052-1057

У статті проводиться аналіз орнаментів тла західноукраїнських ікон кінця XV—XVIIІ ст. у контексті атрибуції творів іконопису при реставраційних дослідженнях. Розглянута стилістична еволюція орнаментального оформлення українських ікон означеного періоду, причини традиції орнаментування тла на іконах, основні варіанти орнаментів тла галицьких і волинських ікон.
Ключові слова: ікона, західноукраїнський іконопис, орнаментика тла, орнаментальні схеми, східні впливи.

читати »

Тарас Я. Сакральне дерев’яне будівництво Молдови. С. 1058-1074

Розглядаються дерев’яні церкви, подається їх типологія, архітектурно-планувальні та конструктивні рішення.
Ключові слова: Молдова, дерев’яні церкви, Буковинська архітектурна школа, дзвіниця, нава, бабинець.

читати »

Волянюк Н. Призначення вишивки в оздоблені сорочок Тернопільської області I пол. ХХ ст. С. 1075-1079

Стаття окреслює особливості функціонального призначення вишивки на сорочках Тернопільської обл. ХХ ст. Розкрито зміст застосування вишивки з практичною і обря­дово-обереговою метою. Висвітлено зв’язок технічного та практичного призначення вишивки. Проаналізовано етніч­но-територіально розпізнавальне та статево-віково-дифе­рен­ціююче призначення вишивки.
Ключові слова: функція, народна вишивка, сорочка, традиція, орнамент, техніки, символи.

читати »

Федорчук О. Типологічні та художні особливості бісерного декору буковинського народного одягу ХІХ століття. С. 1080-1086

Досліджено типологію бісерного декору буковинського народного одягу ХІХ ст. Виокремлено локальні художньо-композиційні прикмети буковинських творів.
Ключові слова: бісер, прикраса, бісерний декор, одяг.

читати »

Олійник О. Українські церковні тканини кінця ХХ — початку ХХІ ст.: освіта та майстерні. С. 1087-1102

Наша розвідка — спроба подати розгорнутий огляд українського церковного шитва кінця ХХ — початку ХХІ ст., що має давні корені, а в означений період переживає відродження. На зламі століть самодіяльні аматори, фахівці текстилю та гапту вивчають і наслідують традиції давнього українського шитва. Зазначені в дослідженні школи та майстерні здобули певний досвід роботи в галузі церковного шиття, який ляже в основу подальшого розвитку цього виду церковного мистецтва.
Ключові слова: гапт, лицеве шитво, майстерня, облачення, машинна вишивка.

читати »

Соболевська Н. Від декорування тканин до малярства на тканинах. С. 1103-1107

Стаття присвячена виду мистецтва, який появився в Європі, розвинувся і трансформувався з декорування тканин до малярства на тканинах протягом ХХ століття. З часом малярство на тканині вийшло за межі традиційного поділу та перестало належати до художнього ремесла, яке названо декоративно-прикладним мистецтвом як система явищ. Відповідно до цього в досвідах мистецтва була започаткована і нова термінологія.
Ключові слова: декорування, тканина, батік, техніка, малярство, художнє ремесло, трансформація, увільнення, монументальний живопис, станковий живопис, напрямок, жанр, стиль, образотворче мистецтво, нова термінологія.

читати »

Марищук Т. Творча практика художників текстилю другої половини ХХ століття в Україні. С. 1108-1120

У статті розглянуто творчу практику художників текстилю українського художньо-промислового ткацтва другої половини ХХ ст. Півстолітнє процвітання цієї галузі спонукає до підсумків, до з’ясування проблем та здобутків художників-текстильників у контексті виготовлення тканин промисловим способом. Визначено, що ткання жакардовим і ремізним способом займало вагоме місце серед інших видів декорування тканин та готових виробів у легкій промисловості. Проаналізовано традиційні та інноваційні процеси творення художніх тканин. Простежено роль художника-текстильника у період становлення, процвітання та занепаду галузі у кінці ХХ століття.
Ключові слова: художник-текстильник, промислове ткацтво, десинатор, колорист, асортимент, декор, орнамент.

читати »

Колпакова Н. Еволюція іконографічних типів зображення св. Георгія у мистецтві Візантії. С. 1121-1130

Проаналізовано три основні образи св. Георгія: мученика, патрона, захисника. Обґрунтовано зміну іконографічних типів (мученика, воїна, вершника) під впливом релігійних, політичних та соціальних чинників. Розглянуто смислове навантаження образу св. Георгія на різних етапах еволюції культу. Проведено аналіз вираження цих смислів у пам’ятках мистецтва Візантії.
Ключові слова: мистецтвознавство, іконографія, св. Георгій, Візантія.

читати »

М’якота І. Ілюстративні цикли М. Казаса 1911—1913 рр.: образно-стильова і тематична специфіка та проблема творчого методу. С. 1131-1137

Статтю присвячено дослідженню образно-стильової і тематичної специфіки ілюстративної творчості М. Казаса 1911—1913 рр. та особливостей творчого методу майстра, розглянутих у контексті розвитку образотворчого мистецтва межі ХІХ—ХХ ст. Аналізуються індивідуально-біографічні та загальнокультурні чинники звернення мистця до ілюстративних серій, вивчається еволюція його творчої манери й визначаються образно-стильові особливості цікавих графічно-ілюстративних аркушів.
Ключові слова: графіка, ілюстрація, творчий метод, інтертекстуальний переклад, інтермедіальність, стилізація, декоративізм.

читати »

Варшавська К. Юхим Михайлів. Митець і його час (за матеріалами збірок музейних фондів Українського Культурно-Освітнього центру Бавнд Брука, Нью Джерсі, США). С. 1138-1144

У пропонованій статті розглядається творчість українського символіста Юхима Михайліва на прикладі картин, що знаходяться у музейних фондах Українського культурно-освітнього центру в Бавнд Бруці, Нью Джерсі, США. Творчий доробок майстра складається з картин, у яких звучать теми національного відродження, української історії. Також художник створив низку символічних робіт, присвячених філософській тематиці.
Ключові слова: Юхим Михайлів, символізм, національне відродженя.

читати »

Костельна М. Національні мотиви у декорі костюмів у творчості Марти Токар (на прикладі діяльності Львівського будинку моделей). С. 1145-1149

Сучасні українські модельєри часто звертаються до використання мотивів національної культури, народного мистецтва, як образотворчого, так і декоративно-ужиткового. Саме тому у пропонованій статті розглядаються передумови специфіки застосування етностилістики у дизайнерських розробках українських модельєрів на прикладі діяльності художника Львівського будинку моделей Марти Василівни Токар. Зокрема, проаналізовано творчі пошуки Марти Токар у контексті інтерпретації традицій українського народного костюма різних етнографічних регіонів та встановлено значення цього явища для подальшого розвитку художнього моделювання одягу львівського осередку у другій половині ХХ ст.
Ключові слова: етно-мотиви, творчі пошуки, Львівський будинок моделей, дизайн одягу.

читати »

Гілязова Н. Майстри вітража Івано-Франківщини кінця XX — початку XXI ст. С. 1150-1159

У статті розглянуто творчість художників-вітражистів Івано-Франківщини кін. XX — поч. XXI ст. як малодосліджене явище українського мистецтва. Визначено технологічні, композиційні, стилістичні та колористичні особливості творів окремих митців. Простежено етапи мистецького розвитку вітражистів, які зробили вагомий внесок у розвиток вітражного мистецтва України.
Ключові слова: вітраж, художник-вітражист, майстер, тво­рення, манера виконання, техніка.

читати »

Луценко І. Творчо-методичні принципи живопису Ш. Голоші в мистецькій колонії м. Тячева, їх роль у формуванні традицій живопису Закарпаття. С. 1160-1164

Аналізується творча мотивація мистецької колонії (1902—1918 рр.) в м. Тячеві (сучасне Закарпаття) під керівництвом Ш. Голоші. Визначається особливості творчо-методичних здобутків митця та їх роль у становленні традицій живопису Закарпаття першої половини ХХ століття.
Ключові слова: Ш. Голоші, творчість, митець, колір, живопис.

читати »

Мушинка М. Михайло Гиряк як фольклорист (до 80-ліття з дня народження). С. 1165-1168
читати »

Пащенко Є. Славістика, якої нема: Григорій Давидович Вервес. С. 1169-1172
читати »

Кісь О. Цінне видання для українознавців. С. 1173-1175
читати »

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »