2013 рік, випуск 5

2013-5

Зміст

Сокіл Г. Роль Наукового товариства ім. Шевченка в історії української фольклористики (до 140-річчя створення Товариства). С. 775-781

У статті окреслено головні етапи розвитку, концептуальні засади української фольклористики кінця ХІХ — першої третини ХХ століття. Акцентовано на організаційній ролі НТШ у становленні й утвердженні наукових підходів, систематичної дослідницької роботи. У контексті діяльності Товариства висвітлюється значення видатних представників — І. Франка, М. Грушевського, В. Гнатюка як ініціаторів фольклористичної праці.
Ключові слова: Наукове товариство ім. Шевченка, Етнографічна комісія НТШ (1898—1939), систематизація, узагальнення, наукові засади.

читати »

Сокіл В. Епітет у системі зображально-виражальних засобів народних творів про голодомори. С. 782-786

У статті розглядається питання поетики народної прози про голодомори, зокрема ролі і місця епітета. Вказується на його функціональність, своєрідність та способи використання. За допомогою епітетів підкреслюється зовнішній вигляд персонажів, ознаки явищ, предметів, характерних досліджуваному циклу творів.
Ключові слова: голодомор, епітет, персонаж, предмет, явище.

читати »

Юдова-Романова К. З історії масових свят стародавнього світу: Давній Єгипет, Шумер, Давній Вавилон, Ассирія. С. 787-794

Стаття присвячена вивченню особливостей масових свят у контексті соціально-культурного розвитку Давнього Єгипту та Дворіччя. Автор систематизує знання про масові свята у цих історико-культурних регіонах, їх роль в розвитку цивілізації, порівнює особливості організації і проведення.
Ключові слова: масове свято, театралізована процесія, святкова церемонія, релігійна містерія, Давній Єгипет, Шумер, Давній Вавилон, Ассирія.

читати »

Гамалія К. Найдавніші міста світу: початок урбаністичних процесів на території Месопотамії. С. 795-802

Стаття присвячена історії виникнення перших міст на території Месопотамії, у найдавнішому вогнищі цивілізації, яке виникло у басейні річок Тигра та Євфрата. Описані міста, детально вивчені археологами різних країн: Ур, збудований шумерами на березі Євфрату; ассирійські міста Дур-Шаррукін (нині Хорасадбад) та Ніневія, столиця давньої Ассирії, що розташувалися на берегах Тигра. Особлива увага звернена на планування міст, архітектуру храмових та палацових комплексів, структуру будинків, приналежних заможним та бідним мешканцям, організацію міського водопостачання та видалення побутових відходів. Підкреслені досягнення жителів давньої Месопотамії в галузі містобудівництва, у створенні по можливості більш комфортних умов проживання городян.
Ключові слова: цивілізація, урбанізація, спосіб життя, практичні досягнення.

читати »

Коваль Г. Еволюція календарно-обрядової традиції: від магічного до поетико-естетичного. С. 803-810

У статті розглядається календарно-обрядова традиція та її зміни від магічного начала до поетичного, естетичного. Представлено домінуючий рівень — сугестивний, який вилився у формулу: бажане — дійсне. Увага зосереджена на календарній пам’яті, основних її чинниках, за допомогою яких вона ретранслюється. Акцентується на повторюваності, варіантності обрядодій та вербального вираження.
Ключові слова: традиція, магічне, поетичне, естетичне, календарно-обрядовий текст, фольклорна пам’ять.

читати »

Сокіл-Клепар Н. Дендрологічні мотиви номінування мікротериторій Українських Карпат. С. 811-818

У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, мотивовані дендрологічними найменуваннями. Твірна база власних назв реалізує основні породи дерев, властиві досліджуваному краю; наведено інослов’янські паралелі. Аналізований мікротопонімікон яскраво втілює флорис тичні особливості Українських Карпат.
Ключові слова: мікротопонім, географічний термін, дендрологічний.

читати »

Ребрик О. Перські народні казки у контексті українських фольклористичних досліджень. С. 819-826

У статті досліджується поняття перської народної казки, подаються загальні характеристики перських народних казок, проаналізовані їх особливості у порівнянні з українськими, запропонована класифікація перських народних казок на основі досліджень іранських вчених.
Ключові слова: народна казка, класифікація, мотив.

читати »

Чорнопиский М. Генеза сатиричного типообразу «хрунь». С. 827-838

Через творчість Корнила Устияновича і його часопис «Зеркало» простежена генеза в українському сатиричному лексиконі типообразу «хрунь».
Ключові слова: Корнило Устиянович, сатиричний типообраз, «Зеркало», Микита Хрунь, Шкаралупник, вибори, сейм, парламент.

читати »

Лоштин Н. Душпастирська діяльність ченців монастиря св. Стефана в містечку Золотий Потік у XVIII ст. С. 839-851

У статті на основі архівних матеріалів розглядається душпастирство ченців-домініканців як основний аспект їхньої діяльності у парафії cв. Стефана в містечку Золотий Потік (нині Бучацького р-ну Тернопільської обл.) та навколишніх селах у XVIII ст. Увагу зосереджено на виконанні чинів хрещення, шлюбу, поховання, сповіді, а також на відправленні богослужінь. Автор звертає увагу також на практику надання імен під час хрещення.
Ключові слова: домініканці, парафіяльні книги, душпастирство, хрещення, шлюб, поховання, сповідь.

читати »

Зюбровський А. Традиційні вірування, прикмети, приписи, заборони, обмеження та уявлення, пов’язані із хлібопеченням українців південно-західного історико-етнографічного регіону кінця ХІХ — ХХІ століття. С. 852-862

Аналізуються реалістичні та ритуально-світоглядні вимоги, обмеження та приписи, які стосуються жінки-господині як основного виконавця процесу хлібопечення в традиційній українській родині. Автор доходить висновку, що вони покликані, передовсім, для забезпечення випікання хліба, придатного до вжитку як з реальної, так і з ритуальної точки зору, шляхом обмеження, нівелювання чи регламентації можливого негативного впливу з боку жінки-хлібопекарки. З іншого боку, комплекс вказаних приписів оберігав господиню від надмірних перевантажень, які могли бути спричинені роботою з випіканням хліба, та могли негативно вплинути на її здоров’я. Крім того, розглядаються випадки заміни основного виконавця акту хлібопечення: їх види, причини та сприйняття у народній свідомості.
Ключові слова: випікання хліба, жінка-господиня, хтонічні істоти, нечиста жінка, вагітність, замішування тіста, пікна діжа, первісток, чоловік.

читати »

Никорак О. Своєрідність декору узорнотканих запасок Жидачівщини. С. 863-874

У статті розглянуті художні особливості декору тканих запасок наддністрянських сіл Жидачівського району Львівщини. Виявлені основні схеми композицій, мотиви, колорит, засоби та прийоми художньої виразності, властиві виробам цього ареалу ткацтва.
Ключові слова: узорне ткацтво, запаска, декор, композиція, мотив, художня виразність.

читати »


Козакевич О. Мистецтво українського традиційного в’язання: історичний аспект. С. 875-896

У статті розглядаються основні віхи розвитку українського традиційного в’язання в історичному аспекті — від витоків до початку ХХІ ст. Простежується поява прототипів в’язаних виробів на прадавніх українських землях у доісторичні часи, зроблені спроби порівняльної характеристики у контексті аналогічних європейських явищ. Увага головно зосереджена на народному мистецтві, хоча для розкриття окремих подій залучене і професійне. Виявлені основні тенденції формування локальних особливостей в’язання, особливості типологічних груп в’язаних виробів, характерні художні особливості. Проаналізовані видозміни у мистецтві в’язання, місце традиції та новаторські впливи.
Ключові слова: в’язання, техніка, прототип, текстиль, традиція, мистецтво, виставки, освіта, новаторство.

читати »

Тарас Я. Пивниця в молдавській садибі: архітектурно-декоративний аспект. С. 897-906

Розглядається традиція архітектурно-конструктивного та декоративного вирішення пивниці в Молдові, наводяться приклади розташування пивниць у дворі садиби, відносно житлового будинку, типи їх композиційного вирішення, простежується їхній ґенезис.
Ключові слова: Молдова, пивниця, архітектура, декор.

читати »

Дідух А. Аплікація на вбранні в говорах України. С. 907-919

У статті розглядаються назви, які використовуються для означення аплікації в оздобленні вбрання українців. Подається лексика, характерна для слововжитку майстрів та населення на теренах України кінця ХІХ — початку ХХІ ст. Лексику, що побутує на нашій території, поділено на групи, пов’язані з особливостями аплікаційного оздоблення вбрання (матеріали та техніки для виготовлення аплікації, вироби із використанням аплікації, розташування аплікації на вбранні).
Ключові слова: говори, лексика, аплікація, вбрання, декорування, Україна.

читати »

Хао Сяо Х. Актуальні проблеми китайського мистецтва другої половини ХХ — початку ХХІ століття в контексті традицій та новітніх естетичних концепцій. С. 920-925

Висвітлено актуальні процеси, які визначили особливості розвитку китайського мистецтва протягом означеного часу. Розкрито характер впливів західноєвропейського мистецтва. Коротко висвітлені основні етапи проникнення європейського олійного малярства в Китай, його роль у процесах оновлення традиційного живопису. Основна увага зосереджена на аналізі мистецьких явищ періоду після «культурної революції».
Ключові слова: гохуа, сіянхуа, «живопис шрамів», «сільський реалізм», форма, зміст, «новий живопис освічених людей Китаю».

читати »

Гріщенко О. Теодозія Бриж: штрихи до творчого портрета. С. 926-930

Стаття присвячена творчості відомої української скульпторки другої половини ХХ ст. Теодозії Бриж. Проаналізовано тематику та художні особливості її монументальних та станкових творів.
Ключові слова: пластика, монументальна скульптура, декоративна скульптура.

читати »

Федів Ю. Актуальне інтерв’ю з архієпископом Адамом Дубцем (Сянік, Польща). С. 931-936
читати »

Кошовий О. Глина, дим і вогонь. С. 937-938
читати »

Шеремета О. Найвизначніший український дослідник народної культури. С. 939-940
читати »

Іваннікова Л. Монографічне дослідження родильно-обрядового фольклору. С. 941-947
читати »

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »