2013 рік, випуск 1

2013-1

Зміст

Фаріон І. Руська (українська) мова на перехресті двох уній: Люблінської (1569) та Берестейської (1596). С. 3-11

У статті досліджено суспільний статус руської1 (української) мови у межичассі двох уній: Люблінської (1569) та Берестейської (1596). Розкрито вплив знакових суспільно-істо­ричних чинників на функціювання української мови та її рецепцію у шляхетсько-урядових середовищах. Усупереч активним полонізаційно-асиміляційним процесам, простежено шлях неспинного творення та утвердження руської мовно-етнічної свідомості на тлі традиційної конфесійної свідомості.
Ключові слова: руська мова, Люблінська та Берестейська унії, соціолінгвістика, мовно-етнічна свідомість.

читати »

Циганик М. Фольклорні записи корифеїв «Руської Трійці» у збірнику Якова Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». С. 12-22

У статті проаналізовані фольклорні записи Я. Головацького і його побратимів М. Шашкевича, І. Вагилевича та Г. Ількевича, що увійшли до видання Я. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси». Простежено особливості добору творів української усної народної словесності до цього видання.
Ключові слова: енциклопедія пісенного фольклору, збирацька діяльність, фольклорні записи, збирачі-аматори, варіант.

читати »

Белей Л. Українське Закарпаття початку ХХІ ст. під натиском українофобії та асиміляції. С. 23-29

Стаття присвячена аналізу стану освітньої й мовної політики, фактів сумнівної оцінки походження знакових пам’яток місцевої духовної культури, а також регіональної церковно-конфесійного специфіки, що засвідчує асиміляторські цілі впливових політичних сил Словаччини, Угорщини, Румунії та України щодо українців історичного Закарпаття.
Ключові слова: історичне Закарпаття, неорусинство, цер­ковно­слов’янська мова, пам’ятки української мови, статус sui iuris.

читати »

Козловський В. Українська народна історична пісня: проблема дефініції. С. 30-39

У статті проаналізовано історію формування теоретичного наповнення терміна «історична пісня» в українській фольклористиці. Висвітлено ключові концепції, що стосувалися зазначеного поняття. Увага приділяється проблемі класифікації історичного ліро-епосу та його місця у жанровій системі усної словесності загалом. Відзначено основні напрямки дослідження історичної пісні на сучасному етапі розвитку народознавчої науки.
Ключові слова: історичні пісні, термін, жанр, ліро-епос, класифікація.

читати »

Чікало О. Пісні-хроніки ХХ століття: фольклорна хроніка арештів та депортацій. С. 40-44

У статті проаналізовано тюремні та виселенські пісні-хро­ніки, які становлять частину фольклорного літопису повстанського руху. Ці твори — народна інтерпретація наслідків етноцидної політики, яку застосовувала до українців радянська та польська влади в середині та другій половині ХХ століття. Вони відтворюють важку долю учасників національно-визвольної боротьби та їхніх родин, що були ув’язнені чи депортовані через політичні переконання до Сибіру та внаслідок акції «Вісла».
Ключові слова: пісня-хроніка, жанр, сюжет, мотив, локальний, традиція, трагедія, формула, образ.

читати »

Качмар М. Метаморфозний зріз українських етіологічних легенд. С. 45-55

Статтю присвячено розглядові принципу метаморфози в українській прозовій етіологічній традиції. На основі аналітичного опрацювання фольклорних текстів розкрито функціональне значення мотиву перетворення як покарання за вчинений гріх, порушення народної звичаєвої чи морально-етичної норми. Вказано на специфіку метаморфози в етіологічних легендах, яка у більшості зразків остаточна й незворотна. Увагу звернено на зв’язок між образами перевтілення, спосіб його здійснення та інвертор переміни (слово, предмет).
Ключові слова: метаморфоза, етіологічна легенда, мотив, покарання, порушення табу, народна символіка, вербальна та контактна магія.

читати »

Люта І. Звичаєво-обрядовий супровід народження дитини у волинян. С. 56-67

У статті розглядаються звичаї, обряди та вірування, по­в’яза­ні з народженням дитини, які були поширені на території історико-етнографічної Волині. Особлива увага приділяється народним уявленням про породіллю та бабу-по­витуху як основних учасників пологів.
Ключові слова: баба-повитуха, породілля, звичай, обряд, Волинь.

читати »

Мовна У. Пасічницькі замовляння українців. С. 68-77

У статті здійснене перше у вітчизняній етнології дослідження пасічницьких замовлянь у контексті світоглядної традиції українців. Замовляння належать до того різновиду обрядових текстів, що характеризуються живим і найбільш дієвим словом, у яких сповна виявляється його магічна сила. Як жанр фольклору вони вирізняються архаїчною природою, утилітарною функціональністю, особливим вербальним призначенням, поєднанням сакрального та профанного слова. Світоглядна основа замовлянь є не­однорідною, оскільки вони виникали і розвивались упродовж століть й зафіксували як прасвіт людського світовідчування, так і історично пізнішу (християнську) гносеологічну та аксіологічну картину макрокосму. Розглядаються пасічницькі замовляння релігійно-магічного змісту, що набули неабиякого поширення як у щоденній виробничій практиці пасічників (оказіональні), так і у контексті відзначення ними річних календарних свят (календарні). Усі вони спрямовані на досягнення конкретного практичного результату — забезпечення успішного функціонування пасічницького господарства.
Ключові слова: замовляння, бджільництво, фольклорний текст, світогляд, слово, дія, мислення, магічний, утилітарний, українці.

читати »

Радович Р. Розвиток системи опалення поліського житла: сегментація функцій печі. С. 78-87

У статті розглянуто одну із важливих проблем, пов’язаних із системою опалення поліського житла — процес функційної сегментації печі, який полягав у влаштуванні окремих обігрівальних пристроїв (опалювальної лежанки, груби), плити для приготування страви тощо. Основна увага зосереджена на конструктивних особливостях цих пристроїв та хронології проникнення їх у сільське житлобудівництво окремих районів Поліського краю.
Ключові слова: Полісся, житло, піч, грубка, лежанка, плита.

читати »

Боса О. Городньо-садові мотиви у народно-господарському календарі переселенців Надсяння та Холмщини. С. 88-93

У статті на основі матеріалів опитувань респондентів розглянуто та проаналізовано городньо-садові мотиви в господарському календарі переселенців Надсяння і Холмщини. В них простежуються як локальні, так і загальноукраїнські риси. Висновки істотно доповнюють попередні праці про маловивчені аспекти культури переселенців з Надсяння та Холмщини.
Ключові слова: Надсяння, Холмщина, господарський календар, обряд.

читати »

Гладкий М. Величання господаря та господині в українських колядках (на матеріалах с. Доброгостів). С. 94-98

На основі колядок, записаних автором у с. Доброгостів Дро­гобицького району Львівської області, охарактеризовано образ господаря та господині, яких вшановували в дні різдвяно-новорічних свят в ході ритуальних обходів дворів.
Ключові слова: різдвяно-новорічна обрядовість, колядування, колядки, сюжет, господар, господиня.

читати »

Ігнатенко І., Нагорнюк О. Придорожні хрести Полісся: функції, семантика та символіка. С. 99-104

У статті приділяється увага придорожнім та оброчним хре­с­там на Поліссі. На основі польових етнографічних матеріалів розглядається їхня роль, функції та значення у духов­ній культурі жителів означеного регіону, а також пов’я­зані з ними вірування, легенди, перекази.
Ключові слова: Полісся, придорожні хрести, «фігури», оброчні хрести.

читати »

Пелех М. Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас). С. 105-111

У статті проаналізований пророчий ярус іконостасу поч. XVII ст. Успенської церкви у Львові (т. зв. Грибовицький іконостас). Розглянуто актуальний стан наукового опрацювання питання. На базі досліджень іконографічних програм іконостасних комплексів того ж часу аналогічних ярусів проведено історичний огляд процесу становлення пророчого ярусу в іконостасах Галичини та представлений порівняльний їх аналіз за іконографічним складом. Висвітлено основні канонічні атрибути в зображенні пророків та їх поширеність в Україні у XVII ст. Атрибутований пророчий ярус Грибовицького іконостасу за допомогою фотофіксації збереження сучасного стану та згідно із світлинами з фототеки Національного музею А. Шептицького у Львові, що походять з 40—50-х рр. XX ст.
Ключові слова: атрибуція, іконостас, пророчий ряд, Ставропігія, старозавітні сюжети, іконографія.

читати »

Боярко-Долженко В. Українське малярство пізнього середньовіччя: образність часу і простору. С. 112-121

У статті проаналізовані джерела формування системи художнього часу і простору українського живопису другої половини ХІ—ХV ст. Висвітлені ознаки кривизни художнього простору, з’ясовані форми взаємовідповідності часових і просторових зсувів. Розглянуті розмаїті аспекти взаємодії символічної та геометричних перспектив, виявлена її еволюція в контексті стилістичних змін іконопису. Стверджене використання ближнього та дальнього бачення засобами символічної перспективи.
Ключові слова:
художній хронотоп, кривизна художнього простору, часові і просторові зсуви, символічна і геометрична перспектива, композиційна динаміка, ритм.

читати »

Тарас Я. Дерев’яні галереї народного житла Молдови. С. 122-131

Розглянуті дерев’яні галереї та їх архітектурно-декоративне вирішення, прослідковані напрямки обробки стовпчиків, підкосів, капітелей, огорож галерейок, з’ясовані особливості галерейок південного і північного районів Молдови. Матеріал широко представлений графічною частиною. Публікація ґрунтується на польових дослідженнях автора, які проводилися в 1972—1986 рр. з метою написання монографії «Народна архітектура Молдови», видання якої не відбулося в 1992 р. через політичні обставини. Складовою цієї праці є також архівні та опубліковані матеріали дослідника молдавського декоративно-ужиткового мистецтва. Графічна частина виконана автором в 1987—1990 рр. під час його перебування в Алжирі.
Ключові слова: Молдова, галерея, галерейка, дерев’яні капітелі.

читати »

Мовна М. Сучасні путівники Львовом: типологія і зміст. С. 132-141

У статті висвітлено історію створення путівників Львовом періоду незалежної України. Визначено типологічну приналежність путівників, підкреслено їх тематичні, ідеологічні та лінгвістичні особливості. Характеризується сучасний авторський доробок в галузі львівського історичного крає­знавства.
Ключові слова: путівники, Львів, історія, незалежна Укра­їна, туризм.

читати »

Федина О. Конструктивно-декоративні риси традиційних та новітніх форм верхнього одягу галичан кінця ХІХ — перших десятиліть ХХ ст. (за матеріалами колекцій одягу Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України). С. 142-154

У статті викладені результати дослідження основних традиційних та новітніх форм верхнього жіночого та чоловічого вбрання, поширеного у Галичині наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Здійснено науковий аналіз їх естетичного вигляду — за особливостями крою та оздоблення, матеріалами виготовлення. Проаналізовано мотиваційні ознаки їхніх найменувань.
Ключові слова: верхній одяг, крій, система декору, традиція.

читати »

Колодко С. Культурна деградація сучасного суспільства та способи боротьби із цим явищем. С. 155-160

У статті аналізується руйнівний вплив зарубіжних мас-медіа на формування духовних цінностей як індивіда, так і всього суспільства. Акцентується на важливій ролі патріотично свідомої людини в захисті своїх автентичних культурних і моральних цінностей.
Ключові слова: деградація, молодь, поп-культура, мас-медіа, індивід, суспільство, духовність, цінності.

читати »

Шумська Я. Перформанс як традиція минулого і сьогодення. С. 161-166

У статті розглянуто й проаналізовано основні засади концептуального мистецтва, а саме перформансу, досліджено його характеристики і зосередженість довкола ідеї; виявлено впливи концептуалізму (перформансу) на глядача, особливості співпраці автора цього жанру з публікою, їхній взаємозв’язок, а також умови поширення та розвитку перформансу в Україні, зокрема у Львові, за останні 50 років. Проаналізовано доцільність впровадження перформансу у навчальний процес.
Ключові слова: глядач, ідея, концептуалізм, мистецтво, перформанс, тіло.

читати »

Бриняк О. Система тропів хрестинної поезії українців. С. 167-173

У статті проаналізовано художньо-поетичні засоби і стилістичні прийоми українських хрестинних пісень. В поетичній тканині творів виявлено традиційні тропи (loci communes) та рідкісні гіперметафоричні утворення (loci raritates). Визначено їх функціональну спрямованість, зумовлену специфікою жанру.
Ключові слова: епітет, порівняння, метафора, метаморфоза, паралелізм, гіпербола, літота, суфікси здрібнілості-пестливості.

читати »

Гаврилюк Р. Особливості організації інтер’єрів театральних споруд. С. 174-178

У статті досліджуються особливості організації інтер’єрів театральних споруд, їх стилі та роль в культурному житті суспільства та загальному «обличчі» міста.
Ключові слова: інтер’єри театральних споруд, стилі ін­тер’єрів, театр, сцена.

читати »

Дударець В. Формування малих архітектурних форм в дизайні ландшафту. С. 179-183

У статті досліджуються формування малих архітектурних форм в дизайні у створенні ландшафтного середовища.
Ключові слова: ландшафтний дизайн, колиба, малі архітектурні форми, альтанка, дерев’яні меблі, декоративний місток для саду, штучне водоймище, плетений тин, українські традиції.

читати »

Пастух Н. Голосильна традиція українців за безмаль двісті років. С. 184-187
читати »

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »