2012 рік, випуск 5

2012-5

Зміст

Мовна У. Семантика меду в весільному ритуалі: український контекст та європейські паралелі. С. 779-798

У статті здійснене комплексне дослідження символічної ролі меду у весільній обрядовості українців. Розкрито його основні семантичні конотації — медіативні, ініціаційні, апотропеїчні властивості, а також вітальну, еротико-фертильну та магічно-примножувальну символіку, обрядове призначення як жертвенного продукту. Семантичне поле весільного ритуалу включає у свою площину активне функціонування меду як важливого еротико-сексуального маркеру, що виявляється на усіх етапах українського весілля (заручини, коровайницьке дійство, вінкоплетини, підготовка до шлюбного благословення молодих, зустріч молодят як повінчаної пари, весільна гостина у молодої, обряд комори і перезва, покривання молодої).
Ключові слова: мед, весільний ритуал, семантика, медіатор, еротико-сексуальний маркер, український контекст, європейські паралелі.

читати »

Радович Р. Поліський «Посвіт» (технологічний і культурно-генетичний аспекти). С. 799-817

На основі польових матеріалів, наявних джерел та наукової літератури розглядаються пристрої, за допомогою яких поліщуки освітлювали житла, спалюючи «лучину» (дрібні соснові скалки). Аналізуються їх конструктивні особливості, динаміка розвитку, а також обрядово-ритуальні аспекти, пов’язані із «посвітом». Прослідковується культурно-генетичний зв’язок між освітлювальними та опалювальними пристроями поліського житла.
Ключові слова: етнологія, Україна, Полісся, «лучина», «посвіт», відкрите вогнище, піч, обрядовість.

читати »

Нємєц В. Традиційне весілля Волині в дослідженнях польських етнографів другої половини ХІХ — початку ХХ століття. С. 818-823

У статті аналізуються матеріали з весільної обрядовості, зафіксовані польськими дослідниками на теренах історико-етнографічної Волині в другій пол. ХІХ — на поч. ХХ ст. Автор розглядає матеріали з точки зору відтворення в них структури обряду, відображення атрибутивних компонентів, фольклорного наповнення, робить спробу оцінки достовірності зазначених джерел.
Ключові слова: Волинь, весільна обрядовість, польські етнографи.

читати »

Кушнір В. Музей Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові: від заснування до створення першої загальнодоступної експозиції. С. 824-832

Темою статті є початковий період діяльності львівського Музею Наукового товариства ім. Шевченка. Розглянуто питання про створення Музею НТШ, початок формування його збірки. Визначено концептуальні засади та фактичні напрямки розвитку музею. У статті також висвітлюється історія створення першої експозиції музею.
Ключові слова: Наукове товариство ім. Шевченка, Музей Наукового товариства ім. Шевченка, музейна збірка, музейна експозиція.

читати »

Коваль Г. Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу. С. 833-838

У статті розглядається один із засобів етностилістики — порівняння. Основа фольклорних компаративних конструкцій — психологічне відчуття подібності чи відмінності. За текстами календарного циклу порівняння розкривається як процес: суб’єкт — об’єкт — спільна ознака — образ.
Ключові слова: порівняння, етностилістика, художній образ, річний цикл, календарна поезія.

читати »

Савка М. Сільськогосподарські мотиви в зимовій обрядовості українців Волині (за матеріалами Горохівського району Волинської області). С. 839-844

На основі власних польових етнографічних записів та залучених для порівняння джерел розглядається різдвяно-водохресна обрядовість мешканців Горохівського району Волинської області під оглядом її сільськогосподарської спрямованості.
Ключові слова: Волинь, Горохівський район, Різдво, Новий рік, Водохреще, дідух, кутя, посівання.

читати »

Сокіл-Клепар Н. Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат. С. 845-851

У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, їх функції та роль на локальному рівні. Мікротопонімікон обстежуваної території проаналізовано крізь призму просторових параметрів.
Ключові слова: мікротопонім, ментальний, простір.

читати »

Ханас І. Українські традиції найменування дитини на Опіллі (за матеріалами церковних метрик хрещення ХІХ—ХХ ст.). С. 852-856

У статті розглядаються українські традиції при найменуванні новонародженої дитини на території історико-етнографічного району Опілля, зокрема охарактеризовано проблему впливу релігійних вірувань батьків на традиції номінації дитини.
Ключові слова: українські традиції, власне ім’я, найменування дитини, Опілля, мотиви номінації особи, церковні метрики хрещення.

читати »

Люта І. В очікуванні немовляти: забобони, вірування і повір’я волинських матерів. С. 857-862

У статті розглядаються основні елементи допологового етапу родильної обрядовості жителів історико-етнографічної Волині. Зокрема, увагу зосереджено на дородове визначення статі дитини та народних повір’ях, пов’язаних з вагітністю.
Ключові слова: допологова обрядовість, вагітна, вірування, повір’я, Волинь.

читати »

Голик Р. «Сільська душа» й «Міський організм»: уявлення про сільську й міську культуру в Галичині ХІХ—ХХ ст. С. 863-873

У статті простежується розвиток стереотипів, пов’язаних з опозицією сільського та міського життя в Галичині ХІХ—ХХ ст. Автор аналізує зміни образу села/селянина, міста/міщанина, народної та елітарної культури у контексті трансформації ментальності галичан під впливом соціальних та ідеологічних процесів епохи.
Ключові слова: село, місто, cелянин, міщанин, Галичина, стереотипи, народна культура, елітарна культура, історія, етнологія, література, фольклор.

читати »

Мруз Л., Томіцкі Р. Як цигани світ здобували… Декілька зауважень, декілька запитань, декілька рефлексій. С. 874-889

В статті представлені спостереження польських етнологів, зроблені в ході підсумкового вивчення змін у сучасному житті та культурі циганських громад Заходу та Сходу Європи, Американського континенту, Австралії та інших країн та частин світу. Наводяться історичні дані, відзначаються очевидні в останній час тенденції суспільного побуту, поширення освіти, потяг до традицій та самоусвідомлення циган як членів демократичних суспільств.
Ключові слова: понадлокальні структури, седентаризація, спосіб буття, емансипація, ексодус.

читати »

Луньо Є. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. С. 890-907

На основі поглибленого аналізу окремого народного оповідання простежено, як у повстанському героїчному епосі проявляється культ рідної національної армії. Вказано, з одного боку, його княжі, козацькі й стрілецькі традиції, а з іншого — своєрідні ознаки й властивості, що випливають із партизанської специфіки збройної боротьби часів ОУН та УПА. Основу культу становлять висока духовна й моральна культура, тверді ідейно-політичні переконання, героїчні бойові дії українського війська, його жертовна відданість своїй національній ідеї. Зазначено, що у новітньому фольклорному процесі Українська Повстанська Армія як об’єкт епічної творчості функціонує перманентно і динамічно.
Ключові слова: повстанський героїчний епос, народні оповідання, національний герой, масовий героїзм, ОУН, УПА, Яворівщина, московсько-комуністичний імперіалізм.

читати »

Лаврук Т. Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині. С. 908-911

Розглядаються питання символічних ритуальних аспектів ролі хреста на Гуцульщині під час виконання обрядодій деяких найважливіших календарних свят. Особлива увага звертається на відображення смислового та функціонального застосування хреста у магічнообрядових практиках гуцулів. Характеризуються обрядодії з використанням хреста в умовах сучасного побутування із спробами пояснення їх первинного смислу.
Ключові слова: хрест, гуцули, календарні звичаї та обряди, вірування, Різдво, Великдень.

читати »

Хорунжа Г. Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. С. 912-918

У статті розглядаються основні передумови та джерела формування символіки орнаментики світської архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVII ст. у контексті культурних взаємозв’язків з країнами Центральної та Західної Європи. Розшифровується символіка орнаментальних мотивів в декоративному оформленні світської архітектури Львова того періоду.
Ключові слова: символіка, орнаментика, світська архітектура, взаємозв’язки.

читати »

Проців І. Нонконформізм на зламі 1950—1960-х років. С. 919-922

У другій половині ХХ ст. в історії України особливе місце займає період «відлиги» 1960-х років. Хвиля національного відродження породжує значні зміни у сферах мистецтва. Нонконформізм відіграє важливу роль у мистецьких процесах 1970—1980-х рр. та в перші роки національної незалежності.
Ключові слова: українське мистецтво 1950—1960-х рр., мистецьке середовище Києва і Львова, нонконформізм.

читати »

Цимбалюк О. Володимир Бець — художник, скульптор, педагог: спогади про часи і події. С. 923-929

У статті запропоновано спогади про основні періоди життя львівського художника Володимира Беця. Це — юність, яка припала на важкі часи Другої світової війни, здобуття художньої освіти в період сталінщини, робота і творчість в епоху ідеологічного тиску радянської системи.
Ключові слова: спогади, навчання, війна, радянська армія, Тернопіль, Шили, Лисичинці, художня освіта, скульптура, живопис, учні.

читати »

Островська Ю. Традиції та нові художньо-концептуальні ідеї у творчості Світлани Пасічної. С. 930-938

У статті стисло розглядається творчий шлях української мисткині Світлани Пасічної, прослідковується зв’язок традиції та нових художньо-концептуальних ідей у її керамічному та графічному доробку, проводиться мистецтвознавчий аналіз деяких творів, наголошується на особливостях її керамопластики.
Ключові слова: Світлана Пасічна, творчий шлях, керамічний та графічний доробок, традиції, нові художньо-концеп­туальні ідеї, керамопластика.

читати »

Жеплинський Б. Побут українських священиків в Галичині першої половини ХХ століття. С. 939-950

Побут українського духовенства у вельми непростий період — першу пол. XX ст. — висвітлено недостатньо. У статті на прикладі життя нашого батька, дідуся та знайомих мені тодішніх священиків окреслюються характерні епізоди з їхнього життя та діяльності.
Ключові слова: священичий побут, історія, «Просвіта», «Рідна школа».

читати »

Коваль-Фучило І., Залеська Р. Листи Марка Азадовського до Філарета Колесси. С. 951-965

Стаття є коротким вступом у проблематику професійних та особистих контактів російських і західно-українських вчених у період напередодні та відразу ж після радянсько-германскої війни; публікуються текстові документи та коментарі.
Ключові слова: фольклористика, історія фольклору, публікація, листування.

читати »

Радович Р. Монографічне дослідження бджільництва Чер. С. 966-967
читати »

Сапеляк О. Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи. С. 968-971
читати »

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »