2012 рік, випуск 5

2012-5

Зміст

Мовна У. Семантика меду в весільному ритуалі: український контекст та європейські паралелі. С. 779-798

У статті здійснене комплексне дослідження символічної ролі меду у весільній обрядовості українців. Розкрито його основні семантичні конотації — медіативні, ініціаційні, апотропеїчні властивості, а також вітальну, еротико-фертильну та магічно-примножувальну символіку, обрядове призначення як жертвенного продукту. Семантичне поле весільного ритуалу включає у свою площину активне функціонування меду як важливого еротико-сексуального маркеру, що виявляється на усіх етапах українського весілля (заручини, коровайницьке дійство, вінкоплетини, підготовка до шлюбного благословення молодих, зустріч молодят як повінчаної пари, весільна гостина у молодої, обряд комори і перезва, покривання молодої).
Ключові слова: мед, весільний ритуал, семантика, медіатор, еротико-сексуальний маркер, український контекст, європейські паралелі.

читати »

Радович Р. Поліський «Посвіт» (технологічний і культурно-генетичний аспекти). С. 799-817

На основі польових матеріалів, наявних джерел та наукової літератури розглядаються пристрої, за допомогою яких поліщуки освітлювали житла, спалюючи «лучину» (дрібні соснові скалки). Аналізуються їх конструктивні особливості, динаміка розвитку, а також обрядово-ритуальні аспекти, пов’язані із «посвітом». Прослідковується культурно-генетичний зв’язок між освітлювальними та опалювальними пристроями поліського житла.
Ключові слова: етнологія, Україна, Полісся, «лучина», «посвіт», відкрите вогнище, піч, обрядовість.

читати »

Нємєц В. Традиційне весілля Волині в дослідженнях польських етнографів другої половини ХІХ — початку ХХ століття. С. 818-823

У статті аналізуються матеріали з весільної обрядовості, зафіксовані польськими дослідниками на теренах історико-етнографічної Волині в другій пол. ХІХ — на поч. ХХ ст. Автор розглядає матеріали з точки зору відтворення в них структури обряду, відображення атрибутивних компонентів, фольклорного наповнення, робить спробу оцінки достовірності зазначених джерел.
Ключові слова: Волинь, весільна обрядовість, польські етнографи.

читати »

Кушнір В. Музей Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові: від заснування до створення першої загальнодоступної експозиції. С. 824-832

Темою статті є початковий період діяльності львівського Музею Наукового товариства ім. Шевченка. Розглянуто питання про створення Музею НТШ, початок формування його збірки. Визначено концептуальні засади та фактичні напрямки розвитку музею. У статті також висвітлюється історія створення першої експозиції музею.
Ключові слова: Наукове товариство ім. Шевченка, Музей Наукового товариства ім. Шевченка, музейна збірка, музейна експозиція.

читати »

Коваль Г. Етностилістична роль порівнянь у пісенних текстах річного циклу. С. 833-838

У статті розглядається один із засобів етностилістики — порівняння. Основа фольклорних компаративних конструкцій — психологічне відчуття подібності чи відмінності. За текстами календарного циклу порівняння розкривається як процес: суб’єкт — об’єкт — спільна ознака — образ.
Ключові слова: порівняння, етностилістика, художній образ, річний цикл, календарна поезія.

читати »

Савка М. Сільськогосподарські мотиви в зимовій обрядовості українців Волині (за матеріалами Горохівського району Волинської області). С. 839-844

На основі власних польових етнографічних записів та залучених для порівняння джерел розглядається різдвяно-водохресна обрядовість мешканців Горохівського району Волинської області під оглядом її сільськогосподарської спрямованості.
Ключові слова: Волинь, Горохівський район, Різдво, Новий рік, Водохреще, дідух, кутя, посівання.

читати »

Сокіл-Клепар Н. Ментальне відображення простору в мікротопонімах Українських Карпат. С. 845-851

У статті розглянуто мікротопоніми Українських Карпат, їх функції та роль на локальному рівні. Мікротопонімікон обстежуваної території проаналізовано крізь призму просторових параметрів.
Ключові слова: мікротопонім, ментальний, простір.

читати »

Ханас І. Українські традиції найменування дитини на Опіллі (за матеріалами церковних метрик хрещення ХІХ—ХХ ст.). С. 852-856

У статті розглядаються українські традиції при найменуванні новонародженої дитини на території історико-етнографічного району Опілля, зокрема охарактеризовано проблему впливу релігійних вірувань батьків на традиції номінації дитини.
Ключові слова: українські традиції, власне ім’я, найменування дитини, Опілля, мотиви номінації особи, церковні метрики хрещення.

читати »

Люта І. В очікуванні немовляти: забобони, вірування і повір’я волинських матерів. С. 857-862

У статті розглядаються основні елементи допологового етапу родильної обрядовості жителів історико-етнографічної Волині. Зокрема, увагу зосереджено на дородове визначення статі дитини та народних повір’ях, пов’язаних з вагітністю.
Ключові слова: допологова обрядовість, вагітна, вірування, повір’я, Волинь.

читати »

Голик Р. «Сільська душа» й «Міський організм»: уявлення про сільську й міську культуру в Галичині ХІХ—ХХ ст. С. 863-873

У статті простежується розвиток стереотипів, пов’язаних з опозицією сільського та міського життя в Галичині ХІХ—ХХ ст. Автор аналізує зміни образу села/селянина, міста/міщанина, народної та елітарної культури у контексті трансформації ментальності галичан під впливом соціальних та ідеологічних процесів епохи.
Ключові слова: село, місто, cелянин, міщанин, Галичина, стереотипи, народна культура, елітарна культура, історія, етнологія, література, фольклор.

читати »

Мруз Л., Томіцкі Р. Як цигани світ здобували… Декілька зауважень, декілька запитань, декілька рефлексій. С. 874-889

В статті представлені спостереження польських етнологів, зроблені в ході підсумкового вивчення змін у сучасному житті та культурі циганських громад Заходу та Сходу Європи, Американського континенту, Австралії та інших країн та частин світу. Наводяться історичні дані, відзначаються очевидні в останній час тенденції суспільного побуту, поширення освіти, потяг до традицій та самоусвідомлення циган як членів демократичних суспільств.
Ключові слова: понадлокальні структури, седентаризація, спосіб буття, емансипація, ексодус.

читати »

Луньо Є. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. С. 890-907

На основі поглибленого аналізу окремого народного оповідання простежено, як у повстанському героїчному епосі проявляється культ рідної національної армії. Вказано, з одного боку, його княжі, козацькі й стрілецькі традиції, а з іншого — своєрідні ознаки й властивості, що випливають із партизанської специфіки збройної боротьби часів ОУН та УПА. Основу культу становлять висока духовна й моральна культура, тверді ідейно-політичні переконання, героїчні бойові дії українського війська, його жертовна відданість своїй національній ідеї. Зазначено, що у новітньому фольклорному процесі Українська Повстанська Армія як об’єкт епічної творчості функціонує перманентно і динамічно.
Ключові слова: повстанський героїчний епос, народні оповідання, національний герой, масовий героїзм, ОУН, УПА, Яворівщина, московсько-комуністичний імперіалізм.

читати »

Лаврук Т. Символ хреста в системі захисних продукуючих обрядодій на Гуцульщині. С. 908-911

Розглядаються питання символічних ритуальних аспектів ролі хреста на Гуцульщині під час виконання обрядодій деяких найважливіших календарних свят. Особлива увага звертається на відображення смислового та функціонального застосування хреста у магічнообрядових практиках гуцулів. Характеризуються обрядодії з використанням хреста в умовах сучасного побутування із спробами пояснення їх первинного смислу.
Ключові слова: хрест, гуцули, календарні звичаї та обряди, вірування, Різдво, Великдень.

читати »

Хорунжа Г. Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних пам’яток Львова другої половини XVI — першої половини XVII ст. С. 912-918

У статті розглядаються основні передумови та джерела формування символіки орнаментики світської архітектури Львова другої половини ХVI — першої половини XVII ст. у контексті культурних взаємозв’язків з країнами Центральної та Західної Європи. Розшифровується символіка орнаментальних мотивів в декоративному оформленні світської архітектури Львова того періоду.
Ключові слова: символіка, орнаментика, світська архітектура, взаємозв’язки.

читати »

Проців І. Нонконформізм на зламі 1950—1960-х років. С. 919-922

У другій половині ХХ ст. в історії України особливе місце займає період «відлиги» 1960-х років. Хвиля національного відродження породжує значні зміни у сферах мистецтва. Нонконформізм відіграє важливу роль у мистецьких процесах 1970—1980-х рр. та в перші роки національної незалежності.
Ключові слова: українське мистецтво 1950—1960-х рр., мистецьке середовище Києва і Львова, нонконформізм.

читати »

Цимбалюк О. Володимир Бець — художник, скульптор, педагог: спогади про часи і події. С. 923-929

У статті запропоновано спогади про основні періоди життя львівського художника Володимира Беця. Це — юність, яка припала на важкі часи Другої світової війни, здобуття художньої освіти в період сталінщини, робота і творчість в епоху ідеологічного тиску радянської системи.
Ключові слова: спогади, навчання, війна, радянська армія, Тернопіль, Шили, Лисичинці, художня освіта, скульптура, живопис, учні.

читати »

Островська Ю. Традиції та нові художньо-концептуальні ідеї у творчості Світлани Пасічної. С. 930-938

У статті стисло розглядається творчий шлях української мисткині Світлани Пасічної, прослідковується зв’язок традиції та нових художньо-концептуальних ідей у її керамічному та графічному доробку, проводиться мистецтвознавчий аналіз деяких творів, наголошується на особливостях її керамопластики.
Ключові слова: Світлана Пасічна, творчий шлях, керамічний та графічний доробок, традиції, нові художньо-концеп­туальні ідеї, керамопластика.

читати »

Жеплинський Б. Побут українських священиків в Галичині першої половини ХХ століття. С. 939-950

Побут українського духовенства у вельми непростий період — першу пол. XX ст. — висвітлено недостатньо. У статті на прикладі життя нашого батька, дідуся та знайомих мені тодішніх священиків окреслюються характерні епізоди з їхнього життя та діяльності.
Ключові слова: священичий побут, історія, «Просвіта», «Рідна школа».

читати »

Коваль-Фучило І., Залеська Р. Листи Марка Азадовського до Філарета Колесси. С. 951-965

Стаття є коротким вступом у проблематику професійних та особистих контактів російських і західно-українських вчених у період напередодні та відразу ж після радянсько-германскої війни; публікуються текстові документи та коментарі.
Ключові слова: фольклористика, історія фольклору, публікація, листування.

читати »

Радович Р. Монографічне дослідження бджільництва Чер. С. 966-967
читати »

Сапеляк О. Про проблеми українських заробітчан у країнах Європи. С. 968-971
читати »

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »