2012 рік, випуск 2

2012-2

Зміст

Павлюк С. Здобутки української народознавчої науки: двадцять років одержимої праці. С. 171-190

У статті розкриваються глибокі наукові здобутки Інституту народознавства НАН України за двадцятиріччя свого існування. Вказуються також проблеми, які пережила наукова установа на цьому відтинку часу.
Ключові слова: традиційна культура народу, інтелектуаль­ний ресурс, народознавчий осередок, книговидання.

читати »

Чмелик Р. Вплив зміни типу українсько-польського пограниччя на трансформацію категорій свій/інший/чужий. С. 191-200

У статті розглядаються питання залежності та трансформації категорій свій/інший/чужий від зміни типу українсько-польського пограниччя у другій половині XX  — на початку XXI ст. Використовуючи теоретичні та методологічні напрацювання європейських та американських вчених, автор застосовує їх для аналізу власного польового матеріалу.
Ключові слова: тип пограниччя, українсько-польська при­кордонна зона, категорії свій/інший/чужий.

читати »

Радович Р. Традиційне житло на півночі етнографічної Волині: особливості та волинсько-поліські паралелі (друга пол. ХІХ — поч. ХХ ст.). С. 201-217

У статті розглядається традиційне житлове будівництво північної частини етнографічної частини Волині (в межах Рівненської та Волинської адміністративних областей). За головними типологічними показниками (планування, система опалення, техніка і технологія будівництва, способом облаштування стелі і даху тощо) виділено його специфічні риси. Разом з тим, проведена порівняльна характеристика основних будівельних реалій північної частини Волині і Полісся.
Ключові слова: Волинь, житло, планування, конструкції, система опалення.

читати »

Горбаль М. «Дідух» («дід»), кутя в різдвяній обрядовості Лемківщини. Типологія та семантика. С. 218-226

У статті розглядаються семантичні значення ритуально-обрядового атрибута Різдва «дідуха», окреслюються їх певні часові відрізки: від первісного значення в період остаточного переходу до землеробства — до сьогодення. Аналізується семантика найдавнішої ритуальної їжі первісних землеробів кутя, яка увійшла в побут слов’янських народів вже на стадії розвинутого збиральництва (в той час як «дідух» — пізнішого періоду). Підкреслюється загальнослов’янська основа цих атрибутів.
Ключові слова: частка збіжжя померлих родичів, дух діда, символ достатку, ритуальна страва, загальнослов’янська основа.

читати »

Кирчів Р. Польові нотатки і матеріали з етнокультурних перехресть. С. 227-240

У статті подаються народознавчі спостереження і тексти (етнографічні та фольклорні), зафіксовані під час двох недовготривалих дослідницьких поїздок в 1998 та 1999 рр. в околиці містечок Венґожево і Бєльська Подляського (Республіка Польща). Перша місцевість примітна певною зосередженістю проживання українців, які були депортовані з їхніх рідних земель внаслідок горезвісної акції «Вісла» у 1947 р. У другій місцевості нас цікавив стан збереженості етнокультурної ідентичності українців на теренах Північного Підляшшя, тобто тієї частини так званого Закерзоння, яка не зазнала згаданої депортації.
Ключові слова: культурна ідентичність, зосереджене проживання, депортація, асиміляція, етнічна самосвідомість, громадське життя.

читати »

Годованська О. Новітня українська діаспора в королівстві Іспанія. С. 241-248

У статті йдеться про формування української діаспори в Іспанії, яке розпочалося після завершення Другої світової війни. З 90-х рр. ХХ ст. до Іспанії почали прибувати трудові мігранти з України. В Королівстві Іспанія функціонує шістнадцять громадських організацій наших співвітчизників і «Федерація українських асоціацій Іспанії» (ФАІ), що об’єднує дев’ять українських товариств. Новітня українська діаспора Іспанії — структурований та функціональний організм, що поступово гармонійно долучається до світової української діаспорної спільноти.
Ключові слова: новітня діаспора, Іспанія, трудові мігранти, Україна.

читати »

Сапеляк О. Превентивна система виховання Товариства Салезіян. С. 249-255

У статті піднімаються питання, не досліджені в українській етнології, про превентивну систему виховання дітей і молоді, засновником якої був італійський священик, нині святий Джованні Боско.
Ключові слова: превентивна система виховання, репресив­на система виховання, Дон Боско, салезіяни.

читати »

Марков І. Особливості соціальних ідентичностей сучасних українських мігрантів у країнах ЄС. С. 256-260

У статті розглянуто деякі особливості соціального самовизначення етнонаціональної групи сучасних українських трудових мігрантів у державах ЄС на тлі мігрантів із країн Центральної Європи.
Ключові слова: сучасна українська трудова міграція, традиційна діаспора, етнічна спільнота, соціальні мережі, соціокультурні форми самоорганізації .

читати »

Левкович Н. Жіночі демонологічні персонажі українців Карпат. С. 261-267

У статті на основі аналізу всієї демонологічної персонажної системи населення українців Карпат простежується поділ останньої на жіночих та чоловічих демонічних істот. Такий поділ є яскравим прикладом двочленного протиставлення світу на чоловіче та жіноче начала. Основна увага у статті зосереджена на характеристиці уявлень українських горян про жіночих персонажів різних рівнів демонізації.
Ключові слова: демонологія, українці Карпат, жіночі демонологічні персонажі, «дика баба», «перелесниця», «майка», «повітруля», «босурканя», «ворожка».

читати »

Ковальчук О. Версифікаційний лад і звукова організація коломийок. С. 268-276

Предметом дослідження статті є версифікаційний лад та фоніка коломийок. Розглядаються форма, будова, спосіб віршування, ритм, мелодика, варіативність, римування, звукові прийоми створення образів. Автор статті виводить підсумки, що попри канонічність форми й будови, тематичне й образне різноманіття досягається не в останню чергу численними фонічними засобами.
Ключові слова: коломийкова форма, будова коломийки, спосіб віршування, ритмомелодика, варіативність, римування, звукові прийоми створення образів.

читати »

Снігирьова Л. Ліро-епічний герой українських народних історичних пісень ХV — поч. ХVІІІ ст. С. 277-285

У статті здійснено спробу системно розглянути ліро-епічного героя в окремо взятому жанрі — історичній пісні. Простежено ґенезу творення образу ліро-епічного героя в українських народних історичних піснях ХV — поч. ХVІІІ ст.; окреслено основні ознаки народного героя; виокремлено домінантні типологічні риси, які притаманні ліро-епічному герою в історичних піснях.
Ключові слова: герой, козак, ліро-епічний твір, історична пісня.

читати »

Кузьменко О. Епізод як структурна домінанта фольклорних наративів про Першу світову війну. С. 286-293

У статті автор розглядає композицію фольклорних наративів про Першу світову війну. Проаналізовано особливості утримання в колективній пам’яті і фольклорній традиції найбільш важливих епізодів з історичного минулого про війну та військо. Зроблено спробу виділити і класифікувати типові структурні частини. Визначено, що в оповіданнях-меморатах композиція тексту складається із низки сюжетів, які мають тенденцію до відокремлення в самостійний одноепізодний твір. В історичних переказах текст має форму короткого «резюме великого епізоду» із ознаками семантично й інтонаційно виділених образних констант.
Ключові слова: фольклорний наратив, переказ, меморат, текст, епізод, структура, мотив, образ, інтертекстуальність, колективна пам’ять, оповідна традиція.

читати »

Пацай Т. Особливості етнографічних студій в НТШ у міжвоєнний період (на основі протоколів засідань Етнографічної комісії). С. 294-299

Стаття присвячена висвітленню діяльності Етнографічної комісії НТШ у 1918—1939 рр. Розкриваються основні проблеми і здобутки української етнографії у міжвоєнний період. Дослідження ґрунтується на архівних матеріалах.
Ключові слова: Етнографічна комісія, Наукове Товариство імені Шевченка, етнологія, Ф. Колесса, В. Гнатюк.

читати »

Харчишин О. Фольклорний виконавець Теодор Фурта як представник традиційної народнопісенної культури в українському місті (вуличному музикантові — 102 роки). С. 300-316

У статті на основі власних польових досліджень фольклору розкрито творчий феномен вуличного музиканта Теодора Фурти як представника уснонародної традиції та міської вуличної субкультури у Львові. Відтак на цьому живому прикладі зроблено спробу довести значну роль української фольклорної традиційності у формуванні модерної етнокультури українського міста.
Ключові слова: Теодор Фурта, репертуар, пісенна традиція.

читати »

Пуківський Ю. Великий піст у традиційному календарі українців історико-етнографічної Волині. С. 317-328

У статті йдеться про традиції Великого посту у волинян. Залучивши архівні етнографічні матеріали і польові записи, виявлено локальні особливості різноманітних постових звичаїв та обрядів; простежено їх розвиток протягом ХХ ст. і сучасний стан. Проаналізовано символічне значення обрядодій та ритуалів, що виконувались протягом цього посту.
Ключові слова: Волинь, Великий піст, звичаї, заборони, традиційні страви, Вербна неділя, Чистий четвер.

читати »

Мовна У. Український родинний текст: воскова свічка. С. 329-336

У статті досліджується символічна роль воску у контексті родильної обрядовості українців: під час підготовки до народин та народження немовляти, у післяродових діях оберегового характеру, під час ритуального обміну між породіллею та повитухою, хрестин та хрестинного частування, перших ініціаційних обрядів. Виявляється полісемантична варіативність воску в обрядовому житті українського селянства: ритуального символа світла, проекції небесного вогню, що виконує архаїчну оберегову функцію магічної охорони і порятунку; медіатора переходу породіллі до нового життєвого статусу — статусу матері;
Ключові слова: віск, свічка, український родинний текст, ритуал, хрестини, семантика, медіатор.

читати »

Горошко Л. Обрядочини з водою у контексті йорданського святкування на теренах Черкащини. С. 337-347

У статті на основі опублікованих джерел та матеріалів власних польових досліджень на Черкащині (Корсунь-Шев­чен­ківський, Канівський, Золотоніський р-ни) у 2008—2010 рр. розглянуто явище обрядового використання води у час йорданського святкування. З’ясовано, що здебільшого її використовували з лікувально-очисною та обереговою метою, рідше — з огляду на її продукуючі властивості.
Ключові слова: вода, Водохреще, вмивання, кроплення, оберіг, очищення, лікування.

читати »

Виноградська Г. Неопублікований розділ «Жнива» праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного». С. 348-360

Авторка статті вводить у науковий обіг перший повний передрук досі неопублікованого розділу «Жнива» праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного», водночас здійснивши джерелознавчу розвідку щодо кількості відомих оригінал-макетів цієї праці та щодо залучення тексту згаданого розділу як архівного матеріалу у новітніх етнологічних та фольклористичних дослідженнях.
Ключові слова: А. Кримський, Звенигородщина, жнива.

читати »

Пастух Н. Нове авторитетне видання дослідників міфології та фольклору. С. 361-366
читати »

Файник Т. З приводу прочитання книги «Спогади владики-місіонера». С. 367-371
читати »

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »