2012 рік, випуск 1

2012-1

Зміст

Глушко М. Походження та джерела вчиненого хліба в українців (культурно-генетичний
аспект). С. 3-18

На основі наявних джерел і фактів наукової літератури пропонується авторська версія походження вчиненого хліба в українців. З’ясовуються передумови та найімовірніший історичний період його виникнення, розглядаються пов’язані з цим культурним явищем супровідні елементи, звичаї та обряди. Аналізуються збіжні риси та специфічні особливості різних видів обрядового кислого хліба.
Ключові слова: етнологія, Україна, прісний хліб, вчинений хліб, походження, джерела, технологія, обрядовість.

читати »

Болібрух Л. Хліб в обрядово-звичаєвій структурі традиційного весілля бойків. С. 19-26

У статті охарактеризовано обрядово-звичаєве використання хліба у структурі традиційного бойківського весілля. На основі власних етнографічних польових записів, опублікованих джерел і даних наукової літератури проаналізовано функціональне призначення і знаково-символічну роль хліба на різних етапах весілля бойків. Зокрема, увагу зосереджено на таких весільних дійствах, як сватання, заручини, барвінковий обряд, запрошення на весілля, благословення перед шлюбом та зустріч молодих після вінчання, «брама», пов’язування молодої хусткою.
Ключові слова: етнологія, Бойківщина, весілля, хліб, обряд, звичай.

читати »

Горбаль М. Вода у різдвяній обрядовості лемків. С. 27-33

У статті аналізується семантичне значення води в різдвяній обрядовості Лемківщини. Автор доходить висновку, що пошанування різдвяної води і міфи про її чудодійну силу засвідчують, що народ на різдвяні свята вшановує літні небесні сили — хмари і літній дощ, що відіграють велику роль у хліборобстві.
Ключові слова: очищення від хвороб, від минулорічних гріхів, від усього лихого перед початком нового року, магічна оберегова функція, захисна сила.

читати »

Чмелик Р. Ставлення мешканців українсько-польського пограниччя до кордону. С. 34-39

У статті розглядаються питання, пов’язані із ставленням мешканців українсько-польського пограниччя до кордону. На основі власних польових досліджень автор намагається прослідкувати стан і тенденції зміни цього ставлення від часу встановлення кордону до сьогоднішнього дня.
Ключові слова: українсько-польське пограниччя, кордон, ставлення місцевого населення.

читати »

Чоповський В. Соціально-побутові пісні Українських Карпат. С. 40-46

У статті на основі широкого кола опублікованих матеріалів та власних польових досліджень автор розглядає соціально-побутові пісні лісорубів Карпатського регіону, які віддзеркалюють умови життя та праці гірського населення краю, а також коломийки про гуцульське повстання 1920-го року.
Ключові слова: Українські Карпати, Бойківщина, Гуцульщина, бойки, гуцули, лісоруби, повстанські коломийки.

читати »

Бенькалович Н. Етнографічно-краєзнавча діяльність Миколи Устияновича. С. 47-51

У статті охарактеризовано етнографічно-краєзнавчу діяльність Миколи Устияновича. Зокрема, увагу зосереджено на основних етапах його етнографічної діяльності, тематиці зацікавлення під час народознавчих мандрівок. Як послідовника етнографічно-краєзнавчої традиції, започаткованої «Руською Трійцею» у краєзнавче дослідження українських Карпат, аналізується творчий доробок М. Устияновича.
Ключові слова: «Руська Трійця», Микола Устиянович, краєзнавчі розвідки, етнографічні матеріали, українські Карпати.

читати »

Левкович Н. Народна метеорологія бойків: магічні обрядодії впливу на атмосферні явища. С. 52-58

У статті досліджено особливості традиційних метеорологічних уявлень українських горян, зокрема бойків; проаналізовано народні засоби попередження несприятливих атмосферних явищ та власне ритуально-магічні дії впливу на них.
Ключові слова: народні знання, народна метеорологія, бойки, магічно-ритуальні дії.

читати »

Щербань О. Глиняний посуд в українській cелянській трапезі: від народного до псевдоелітарного (остання чверть ХІХ — початок ХХІ століття). С. 59-61

У статті йдеться про традиції сервірування столу в народному побуті з використанням гончарного посуду та поступову його заміну на фаянсовий.
Ключові слова: глиняний посуд, фарфор, фаянс, сервірування.

читати »

Замостяник І. Сімейно-побутові відносини львівського міщанства кінця XVI — початку XVII століть. С. 62-69

У статті на конкретних задокументованих прикладах розглянуто окремі, найхарактерніші етапи сімейно-побутових відносин львівського міщанства кінця XVI — початку XVII століть. Основна увага приділена відносинам між чоловіком та дружиною, вихованню дітей, розподілу майна померлих батьків.
Ключові слова: побут, відносини, сім’я, діти, міщани, Львів.

читати »

Мовна М. Путівниковий дискурс Львова епохи Габсбургів (1772—1918). С. 70-81

У статті здійснена перша в українському львовознавстві спроба пролити світло на історію створення путівників містом Лева епохи Габсбургів (1772—1918). У ньому визначено типологічну приналежність путівників, підкреслено їх тематичні, ідеологічні та лінгвістичні особливості. Характеризується доробок найпомітніших авторів, відомих діячів своєї епохи — «батька» львівських путівників А. Шнайдера, С. Кунасєвіча, А. Ціппера, А.Ю. Голлендера, В. Шухевича, М. Ковальчука, М. Орловіча та ін., а загальна бібліографія путівників Львовом цього періоду налічує 32 назви.
Ключові слова: путівники, А. Шнайдер, Львів, історія, дискурс, епоха Габсбургів.

читати »

Скільський Д. Технічні прийоми художньої обробки деревини. С. 82-89

У статті розглядається методика вивчення художньої обробки деревини в традиціях гуцульського різьблення та інкрустації в школі. Аналізуються найбільш уживані орнаментальні мотиви плоского різьблення на дереві.
Ключові слова: «драбинки», «шнурочок», «півширинки», «ширинки», «зубці», «ільчасте письмо», «квадрати», «ром­би», «кривульки», «зубці з головками», «головкате», «гачки», «парканец», «колосок», «ружі».

читати »

Скринник-Миська Д. Методологічний дискурс у мистецтвознавстві: культурологічний аспект. С. 90-97

Розглянуто найпоширеніші з методів сучасного західного мистецтвознавства. Окреслено проблеми теорії та методології, з якими зіштовхнулося сучасне українське мистецтвознавство, у контексті феномену посттоталітарного суспільства. Обґрунтовано доцільність багатовимірного підходу до методології та теорії історії мистецтва як методологічного дискурсу.
Ключові слова: мистецтвознавство, метод, аналіз, художній твір, теорія мистецтва.

читати »

Дутка В. «Гуцульський» експресіонізм Фридерика Паутша. С. 98-102

Розглядаються перші прояви експресіонізму в Європі та, зокрема, Польщі, його принципи і методи. На прикладі творчості Ф. Паутша, пов’язаної з Гуцульщиною, досліджуються національні особливості та ідейно-естетичні засади його «гуцульської» версії експресіонізму. Акцентується увага на власній стилістичній манері художника, інспірованій історією, культурою, життям і побутом карпатського села.
Ключові слова: експресіонізм, «молода Польща», малярство, слов’янщина, етнографія, дисонанс.

читати »

Смоляр О. Особливості використання школи українського бароко в дизайні та архітектурі. С. 103-107

У статті досліджуються особливості використання школи українського бароко в дизайні та архітектурі.
Ключові слова: київська архітектурна школа доби бароко, напрям шкіл, церква, собор, мистецтво, Військово-Ми­кільський собор, Георгіївський собор Видубицького монастиря, Покровська церква.

читати »

Лозинська Х. Основні стильові засади розвитку костюма «стиляг». С. 108-112

У статті досліджуються передумови виникнення субкультури стиляг кінця 40—60 рр. на теренах Радянського Союзу. Основна увага приділяється вивченню проблеми співвідношення західних та вітчизняних молодіжних субкультур, типологізації, впливу на костюм і моду. Розглядаються та критично осмислюються праці авторів, які досліджували тему молодіжної моди.
Ключові слова: стиляги, мода, субкультури, молодь.

читати »

Семенюк В. Шрифтова організація у художніх виданнях: зовнішнє та внутрішнє оформлення. С. 113-119

Українська шрифтова система — одна з європейських систем, що йде почасти від грецької, у вираженні й оформленні своїх функцій, в значній мірі використовує вертикаль і горизонталь із усіма їхніми властивостями. Причому можна сказати, що й горизонталь, як лінія рівномірного руху, і вертикаль, як обмежена, зупинена лінія, що можуть мати свій певний внутрішній лад і звідси свій певний масштаб, виявляють у нашому шрифті всі свої основні властивості.
Ключові слова: Графіка, шрифт, форма, лінія, національна традиція.

читати »

Герус Л. Пам’ятна вчена рада до 100-літнього ювілею Антона Будзана. С. 120-131

Про Пам’ятну Вчену раду Інституту народознавства НАН України, яка відбулась з нагоди 100-літнього ювілею мистецтвознавця, етнолога, музейника, священика, знаної й глибокошанованої постаті Антона Федоровича Будзана. Складаючи творчий портрет видатного вченого й неординарної особистості, науковці Інституту поділилися враженнями, спогадами від співпраці та спілкування, зробили спробу оцінити його науковий доробок.
Ключові слова: Пам’ятна Вчена рада, Антін Федорович Будзан, 100-літній ювілей, мистецтвознавець, етнолог, музейник, священик.

читати »

Гощіцька Т. Вмеблювання традиційного житла кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. (на польових матеріалах із пограниччя Бойківщини та Підгір’я). С. 132-142

У статті на основі польових етнографічних матеріалів, зібраних на пограниччі Бойківщини та Підгір’я, описано вмеблювання традиційного селянського житла, проаналізовано асортимент традиційних меблів за їх функціональним призначенням, принципи та логіку зонування простору житлової камери, сіней та комори. Було зроблено відповідні висновки про спільне та відмінне у побутуванні традиційних меблів на Бойківщині та Підгір’ї, ступінь збереження традиційних явищ та темпи проникнення прогресивних явищ.
Ключові слова:
традиційна культура, матеріальна культура, житло, традиційні меблі.

читати »

Роман С. Святвечірня обрядовість українців Жидачівщини (за матеріалами етнографічних експедицій). С. 143-149

У статті розглядається традиційна святвечірня обрядовість українців Жидачівщини. На основі власних польових етнографічних матеріалів автор розкриває характерні особливості та відмінні риси у проведенні Святого вечора в різних частинах Жидачівського району.
Ключові слова: етнологія, Святий вечір, Жидачівщина, зви­чаї, обряди, атрибути.

читати »

Кушнір В. Формування археологічних колекцій українських музеїв Галичини (1918—1939 рр.). С. 150-159

Темою статті є формування археологічних збірок українських музеїв Галичини у період між двома світовими війнами. Висвітлено етапи розвитку, основні джерела поповнення та склад археологічних збірок Музею НТШ, Національного музею у Львові та музею товариства «Бойківщина» у Самборі. Показаний внесок у розвиток археології в українських музеях Я. Пастернака, Ю. Полянського, О. Кандиби, В. Кобільника, інших науковців та музейних працівників.
Ключові слова: музей, український музей, археологія, археологічна збірка, Галичина.

читати »

Радович Р. Духовно-культурний вимiр традицiйного будiвництва. С. 160-162

Білан М. Наукова синтеза про традицiйний волинський стрiй. С. 163-165

Підгорна Л. Фольклористика «золотої доби» в Галичині. С. 166-167

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »