2011 рік, випуск 6

2011-6

Зміст

Павлюк С. Традиційне хліборобствов контексті становлення слов’янської культури. С. 907-909

У статті підтверджується, що уже в часи первісної консолідації носіїв слов’янської культури хліборобство відігравало вагому роль в економічному житті протослов’ян. На зіставленні традиційної хліборобської обрядовості слов’янських народів ілюструється багато подібних явищ, які безпосередньо приводять нас до їх витоків, до етнокультурної історичної спільності.
Ключові слова: традиційне хліборобство, характер господарства, етнокультурні масиви, спільність слов’янської культури.

читати »

Сокіл В. Наукова та народна термінологіяпро голодомори в Україні: постановка проблеми. С. 910-916

У статті розглядаються термінологічні проблеми, пов’язані з голодоморами в Україні. З’ясовуються функціональні блоки суспільно-політичного (голод, голодомор, голокост, геноцид) та фольклористичного (наратив, оповідання, переказ, меморат, фабулат) характеру. Висловлюється авторська позиція щодо цих дискусійних питань.
Ключові слова: голод, голодомор, голокост, геноцид, наратив, народна проза, оповідання, переказ, меморат, фабулат.

читати »

Чоповський В. «Чуєш, брате мій…» (До 120-ліття українського поселення в Канаді). С. 917-932

У статті розповідається про життя і творчу діяльність канадських українців з часу їх поселення наприкінці XIX ст. Автор звертає увагу на відродження українськими громадянами Канади національних традицій, рідної мови, духовного та історико-культурного надбання України.
Ключові слова: Канада, Галичина, українська еміграція, галичани, поселення, І. Пилипів, В. Ілиняк, Яр Славутич.

читати »

Боса О. Господарський досвід переселенців з Надсяння, Холмщини, Підляшшя i Лемківщини: джерела та історіографія. С. 933-940

У статті аналізуються джерела та дослідження, які стосуються традиційної господарської діяльності переселенців Надсяння, Холмщини, Підляшшя і Лемківщини, особливостей їх трансформації, адаптації в нових умовах проживання. Аналіз наукової літератури дає нам підстави стверджувати, що в українській етнологічній науці достатня увага приділялась лише вивченню традиційних занять, а низка питань, які пов’язані зі зміною у структурі різних галузей сільського господарства депортованих українців Надсяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя потребують ще свого ґрунтовного вивчення.
Ключові слова: Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Лемківщина, господарська діяльність, основні і допоміжні види занять, традиційна культура.

читати »

Горбаль М. Сюжети лемківських різдвяних легенд та переказів. Їх міжетнічне взаємопроникнення. С. 941-946

У статті аналізуються різдвяні сюжети легенд та переказів, розповсюджені на Лемківщині. Виводяться такі теми, як звіриний епос, рослинна тематика, дива Різдвяної ночі і їх поширення поміж бойками, гуцулами, в Галичині, а заразом і серед молдаван та словаків. Автор доходить висновку, що взаємопроникнення цих сюжетів відбувалося між народами, які не мали своєї державності (українцями і словаками), однак між поневоленим народом та народомпоневолювачем таких культурних взаємовпливів дуже мало або їх немає зовсім.
Ключові слова: різдвяні легенди, перекази, звіриний епос, рослинна тематика, дива Різдвяної ночі, культурний взаємозв’язок.

читати »

Чмелик Р. Відображення в пам’яті місцевого населення процесу творення радянсько-польського кордону в Україні (1939—1951 рр.). С. 947-952

У статті розглядаються питання, пов’язані із створенням радянсько-польського кордону в Україні в часи Другої світової війни та після її закінчення. Особлива увага приділяється специфіці методики дослідження населення прикордонної зони. На польовому матеріалі проаналізовано, як в пам’яті місцевих мешканців відображаються події, пов’язані з процесом і механізмами творення і функціонування державного кордону в 1939—1951 рр.
Ключові слова: кордон, населення пограниччя, індивідуальна історична пам’ять.

читати »

Вовчак А. Сучасні тенденції розвитку українського народного транспорту: феномен «диґи». На матеріалах експедицій у Західну Бойківщину (Турківський р-н Львівської обл., 2008— 2009 рр.). С. 953-971

Розглядається феномен народнотехнічної думки та господарськовиробничої діяльності сільського населення Західної Бойківщини другої половини ХХ — початку ХХІ ст. — конструювання самохідних транспортних засобів, які на досліджуваній території називалися «диґа». У технічній характеристиці «диґ» головну увагу зосереджено на типових способах — рішеннях і мотивації комплектування, розміщення, загалом пристосування на саморобних машинах агрегатів і механізмів від серійної автомобільної, тракторної та іншої техніки. Також зроблено спробу з’ясувати час і причини появи саморобних самохідних машин у досліджуваній околиці, виявити «винахідників» «диґ»; простежено еволюцію різних типів саморобних машин, особливості їх продукування, тенденції сучасного розвитку феномену.
Ключові слова: народнотехнічна думка, народний транспорт, саморобний самохідний транспортний засіб, «диґа», народний майстер, Західна Бойківщина, майстер Роман Мотичак.

читати »

Федина О. Український народний одяг у дослідженнях Катерини Матейко. С. 972-981

У статті аналізується творчий доробок К.І. Матейко, вченої-етнографа, дослідницька діяльність якої є гідним зразком для наслідування й подальшого вивчення художніх традицій українського народного костюма. Подаються дефініції «одяг» і «костюм» у сучасному мистецтвознавстві. Наводяться фотографії з засвідченням образно-стильових та композиційних рис вбрання селян та міщан Східної Галичини кінця ХІХ ст., опубліковані у монографії К.І. Матейко.
Ключові слова: одяг, вбрання, стильовий ансамбль, костюм.

читати »

Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.). С. 982-985

У статті досліджується проблема історичного поховання — так званого «нового» єврейського цвинтаря (на Янівському цвинтарі), датованому серединою ХІХ — ХХ ст., об’єкт історико-меморіальної та культурної спадщини західного регіону України.
Ключові слова: єврейський кіркут, кладовище, поховання, історико-меморіальна спадщина, пам’ятка.

читати »

Откович Т. Іконографічна програма та іконографічне походження сюжетів іконостаса з монастиря Скиту Манявського (Богородчанський іконостас) 1698—1705 рр. авторства ієромонаха Йова Кондзелевича. С. 986-998

У статті йдеться про іконографію та іконографічне походження сюжетів із іконостаса церкви Воздвиження Чесного Хреста в монастирі Скиту Манявського авторства ієромонаха Йова Кондзелевича. Розглядається іконографічна та сюжетна структура іконостаса із монастиря Скиту Манявського та аналізуються їхні особливості.
Ключові слова: іконостас з церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський, Богородчанський іконостас, Йов Кондзелевич, іконографія, апокрифічні тексти, біблійні тексти.

читати »

Сімферовська А. Людина і мистецтво: окремі погляди на проблеми інтерпретації. С. 999-1006

Автор статті має на меті окреслити проблематику інтерпретацій художньої творчості через призму окремих філософських, історичних та естетичних поглядів. З допомогою формулювання загальних концепцій критики та інтерпретації мистецтва висвітлюється проблематика суб’єктивізму в розумінні і трактуванні художньої творчості у зміні епох і поколінь. Роль, яку відіграє почуття у творчості митця і роль, яку воно повинно відігравати в процесі критичного аналізу твору. Різниця у пізнанні світу через природу і через мистецтво.
Ключові слова: людина, мистецтво, дух, чуттєвість, художник, інтерпретація, пізнання.

читати »

Іванишин Н. Історична динаміка розвитку графіки у Львові: до питання формування видової системи. С. 1007-1011

У статті розглядається питання становлення та розвитку графічного мистецтва у Львові. Найбільш ранні з відомих науці рукописні пам’ятки з теренів Галицько-Волинського князівства розглядаються у контексті давньоруського мистецтва, яке зазнавало прямих впливів християнської культури Візантії. Відстежуються основні етапи історичної динаміки розвитку графіки у Львові до поч. XIX ст., коли під дією різних культурно-цивілізаційних чинників система графіки як виду образотворчого мистецтва зазнає значних перемін і збагачується новими спеціалізаціями. На широкій фактологічній базі розкривається локальна специфіка поняття традиції в багатовіковій історії львівської графіки.
Ключові слова: образотворче мистецтво, графіка, жанри графіки, історична динаміка розвитку мистецтва, традиція, рукописні пам’ятки, графічні елементи, заставки.

читати »

Москалюк М. Культурно-мистецьке середовище Львова кінця ХХ ст.: особливості організації та теоретичні засади. С. 1012-1018

У статті комплексно досліджуються особливості культурно-мистецького середовища Львова кінця ХХ ст. Зокрема розглядається специфіка організації художнього життя, аналізуються ключові явища, виставки, акції та інші події, що відбувалися у Львові наприкінці ХХ ст. та вплинули на загальні тенденції мистецького процесу у регіоні.
Ключові слова: культурно-мистецьке середовище, організація художнього життя, тенденції розвитку.

читати »

Єфімова А. Новітні мистецькі практики public art: до питання термінології. С. 1019-1024

У статті комплексно досліджується специфіка терміна «public art», аналізуються сучасні концепції класифікації і трактування цього поняття. Окрім того, визначаються проблеми перекладу та застосування в українських джерелах дефініції «public art», а також аналізуються варіанти його адаптації в українській мистецтвознавчій термінології.
Ключові слова: термін, поняття, public art, класифікація, адаптація, термінологія.

читати »

Фур Р. Міжнародні симпозіуми гутного скла у Львові: література та джерела. С. 1025-1030

Стаття передбачає стислий аналіз літератури та джерел, необхідних для висвітлення теми міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові. Для розкриття теми літературу та джерела умовно розділено на дві взаємодоповнюючі підгрупи: література, в якій висвітлено історичні передумови становлення і розвитку художнього скла в Україні та світі, та література і джерела стосовно менеджменту і маркетингу в культурній сфері.
Ключові слова: аналіз літератури та джерел, симпозіум гутного скла, художнє скло.

читати »

Пшеничний Д. Художнє ткацтво Олега Мінька. С. 1031-1039

Публікація присвячена мистецтвознавчому розгляду художнього ткацтва Народного художника України О. Мінька. Досліджуються монументальні гобелен-завіси, тематичні текстильні панно, ткані сувенірні вироби, одягові тканини, які у творчості митця найменш вивчені. Вони оздоблені стилізованим геометричним українським орнаментом, мають вишуканий колорит, фактуру і яскраво характеризують індивідуальність художника. Деякі тематичні твори, певною мірою, відтворюють ідеологічну символіку своєї доби. Досліджуються художні якості творів та висвітлюється взаємозв’язок між художнім ткацтвом і малярством митця.
Ключові слова: монументальні гобелен-завіси, тематичні текстильні панно, сувенірні ткані вироби, традиції народ ного ткацтва, орнамент, колорит, фактура, інтер’єр.

читати »

Зубко Л. Богдан Сойка — творчий шлях митця. С. 1040-1045

У статті аналізується вияв творчої манери львівського художника Богдана Сойки у контексті львівської школи, як живописця, рисувальника, графіка. Середовище та оточення художника вплинули на мистецькі пріоритети, витворили самобутню естетику графічних та живописних творів, поклали основи високого професіоналізму в сучасній образотворчості.
Ключові слова: художник, графіка, рисунок, портрет, пейзаж, живописні твори.

читати »

Редакція. Пам’яті колеги. С. 1046-1047
читати »

Радович Р. В мандрах за русалками (Спогад про Корнелія Кутельмаха). С. 1048-1050
читати »

Глушко М., Гілевич І. Корнелій Кутельмах — дослідник традиційної календарно-побутової обрядовості поліщуків. С. 1051-1055

У статті йдеться про участь відомого українського етнолога Корнелія Кутельмаха у постчорнобильських комплексних історико-етнографічних експедиціях на теренах Полісся України, його головні здобутки на ниві наукових студій календарно-побутової обрядовості поліщуків.
Ключові слова: Корнелій Кутельмах, Полісся України, календарно-побутова обрядовість.

читати »

Глушко М. З наукової спадщини Корнелія Кутельмаха як етнографа-експедиційника. С. 1056-1059
читати »

Моздир М. Таким його запам’ятав. С. 1060-1061
читати »

Дяків В. Галі з батьківського села. С. 1062-1064
читати »

Куриляк С. Тур’янські «галі»: гаївки села Тур’є Буського району на Львівщині. С. 1065-1071
читати »

Іваннікова Л. Фундаментальне монографічне дослідження фольклору ХХ століття. С. 1072-1075
читати »

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »