2011 рік, випуск 4

2011-4

Зміст

Яців Р. Фестини «Народознавчих Зошитів» (З приводу виходу у світ 100 числа). С. 559-560
читати »

Кирчів Р. Українська тема в народознавчій парадигмі Адама Фішера. С. 561-575

На основі архівних та інших матеріалів досліджуються зв’язки відомого польського народознавця, професора Адама Фішера з українськими вченими. Простежуються його
дослідницька рецензія питань з української фольклористики й етнографії та складні перипетії його наукової діяльності і життя у Львові в період міжвоєнного двадцятиріччя й початку 40-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: народознавство, традиційна культура, етнологія, фольклор, етнокультурне пограниччя.

читати »

Никорак О. Наукова спадщина Катерини Матейко в українському народознавстві (до 100-ліття від дня народження). С. 576-585

У статті висвітлюється наукова спадщина видатної української вченої — етнографа Катерини Матейко. Відзначаються її найважливіші досягнення в дослідженні української народної кераміки й традиційного вбрання.
Ключові слова: етнографія, народознавство, народна кераміка, традиційне вбрання.

читати »

Гонтар Т. Дослідник і охоронець народної культури. С. 586-590

У статті подаються зворушливі спогади про ученого-наставницю, музейника, етнографа Катерину Матейко.
Ключові слова: українська культура, музей, фонди.

читати »

Гвоздевич С. Катерина Матейко — дослідниця української народної кераміки. С. 591-597

На основі публікацій та особистих спогадів коротко викладено біографію Катерини Матейко (1910—1995) — видатного українського етнографа, музейника; визначено основні
віхи її керамологічних студій. Охарактеризовано головні публікації вченої щодо цієї тематики та з’ясовано вагомість внеску дослідниці у комплексне вивчення та музеєфікацію української традиційної культури ХІХ—ХХ ст. Зокрема, наголошується на великому фактичному речовому підґрунті праць, численних польових дослідженнях та тісних наукових контактах із центрами українського гончарства: Косів, Сокаль, Дрогобич, Опішня. Підкреслено високий фаховий рівень робіт, ерудицію та персональну харизму вченої, на долі якої залишила свій відбиток важка доба панування в Україні тоталітарних режимів.
Ключові слова: Катерина Матейко, МЕХП, гончарство, народна кераміка, локальні особливості народної культури.

читати »

Остапик О. Катерина Іванівна Матейко — етнограф, музейник, мистецтвознавець, дослідник народної культури. С. 598-604

На матеріалах архіву Інституту народознавства НАН України проаналізовано науково-дослідницьку, збирацьку, музейну, методичну та громадську діяльність К.І. Матейко.
Ключові слова: К.І. Матейко, етнограф, музейник, рецензент, науковець.

читати »

Моздир М. Такою її пам’ятаю. С. 605-607

У статті подані теплі спогади про ученого-товариша, з якими автор статті провів чималий відтинок життєвого шляху.
Ключові слова: Катерина Матейко, вчена, спеціаліст, Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.

читати »

Гудак В. Незабутні враження…. С. 608-610

У статті подаються спогади про перше знайомство з К.І. Матейко в Музеїю етнографії та художнього промислу у Львові, подальшу співпрацю з ученою в цій установі,
про тих самовідданих науковців, які творили українську науку в умовах тоталітарного режиму.
Ключові слова: К.І. Матейко, вчені-дослідники, переслідування, українська наука.

читати »

Никорак О. Наукові праці дійсного члена НТШ, кандидата історичних наук Катерини Іванівни Матейко. С. 611-614
читати »

Герус Л. Народна іграшка у дослідженнях Катерини Матейко. С. 615-623

У статті аналізується доробок відомого етнографа Катерини Матейко в галузі дослідження народної іграшки.
Ключові слова: народна іграшка, гра, етнографія, культура.

читати »

Матейко К. Про сподвижників українського мистецтва. С. 624-628
читати »

Мотиль Р. Глиняний посуд епохи неоліту на теренах України. С. 629-634

У статті розглядається глиняний посуд України періоду неоліту. Аналізуються основні типи і форми, а також домінуючі мотиви візерунків у керамічних комплексах неолітичних культур. Виділено певні характерні риси неолітичної кераміки, такі як перехід від гостродонного горщика до плоскодонного посуду, поява штампованих і гребінцевих візерунків тощо.
Ключові слова: глиняний посуд, неолітична кераміка, характерні риси, горщик, форма, візерунок.

читати »

Колупаєва А. До джерел української церковно-обрядової кераміки. С. 635-655

У статті систематизовано висвітлюються пам’ятки візантійської кераміки, в т. ч. з території України, як одне з джерел вивчення історичного, типологічного, іконографічного аспектів української церковно-обрядової кераміки. Серед них найдавніші керамічні церковні вироби — світильники, предмети літургійного посуду, паломницькі глиняні євлогії (медальйони-жетони, ампули) та глиняні штампи, пов’язані з виготовленням літургійного хліба, євлогій для прочан, а також керамічні ікони.
Ключові слова: візантійська кераміка, світильник, хорос, глиняна євлогія, ампула, жетон, глиняний штамп для просфор, літургійний посуд, керамічна ікона.

читати »

Івашків Г. Особливості форми та декору керамічних димарів. С. 656-670

У статті розглядаються питання призначення, типології та художніх особливостей керамічних димарів як виду архітектурної кераміки. Їх назви зафіксовані в різних регіонах України, зазначений час побутування, проаналізовані основні форми виробів та оздоблення. Встановлені гончарні осередки, в яких виготовляли комини, та авторство окремих із них.
Ключові слова: архітектурна кераміка, димар, піч, дим, форма, декор, пластичні елементи.

читати »

Болюк О. Основи систематизації дерев’яного облаштування та архітектурні елементи інтер’єру церков. С. 671-679

Розглянуто критерії систематизації дерев’яного облаштування церковного інтер’єру. Подано типологію архітектурних елементів храму, які оздоблені профілюванням та різьбою.
Ключові слова: архітектура, церква, інтер’єр, облаштування, дерево, мистецтво, декор.

читати »

Олійник О. Українські церковні тканини: типи, походження, символіка. С. 680-690

У статті розглядаються церковні тканини — важливі літургійно-обрядові атрибути української церкви і високохудожнє явище. Ця галузь церковного мистецтва охоплює три роди виробів, визначені за функціональною ознакою: священиче облачення, сакральні покрови та храмово-обрядові вироби. Найважливіші серед них за сакральною суттю два перших роди, а храмово-обрядові вироби призначені для облаштування інтер’єру церкви, не літургійних обрядів та процесій.
Ключові слова: тканини, типологія, символіка, облачення, покров.

читати »

Федорчук О. Художні вироби з бісеру в українському народному мистецтві: походження та розвиток традиції. С. 691-703

У статті розглядаються витоки та становлення традиції художніх виробів з бісеру в Україні. Давня художня практика використання бісерних матеріалів пов’язана, передовсім, з виготовленням накладних прикрас та оздобленням компонентів ансамблю одягу; окрім того — виконанням виробів церковного призначення та предметів хатньої обстави та ужитку. Знання тривалої ґенези бісерних виробів на етнічних теренах України є відправною позицією реконструкції традиції бісерного оздоблення народного одягу українців XIX—XX ст.
Ключові слова: бісер, одяг, декор, прикраса.

читати »

Козакевич О. Традиційні мереживні та в’язані вироби на Буковині кін. ХІХ — ХХ ст. (за матеріалами мистецтвознавчих експедицій). С. 704-718

У запропонованій статті розглядаються типологія та художні особливості буковинських в’язаних та мереживних виробів кінця ХІХ—ХХ ст., базовані на мистецтвознавчих експедиціях в тому регіоні. Зі слів респондентів ми отримали інформацію про матеріали та техніки виготовлення, визначили основні напрями розвитку цих видів мистецтва, простежили взаємовпливи сусідніх культур.
Ключові слова: в’язання, мереживо, оздоблення, мережка, переплетення, традиційне.

читати »

Шпак О. Осередок народного малярства на склі середини — другої половини ХХ століття у селі Річка Міжгірського району Закарпатської області (матеріали польових досліджень автора 2010 року). С. 719-728

У статті на підставі польових досліджень проаналізовано діяльність осередку народного малярства на склі у селі Річка. Виявлено імена майстрів, розглянуто типологію творів, способи збуту та розміщення в інтер’єрі, введено у науковий обіг невідомі досі артефакти.
Ключові слова: малярство на склі, осередок народного мистецтва, народні майстри, типологія творів.

читати »

Тріска О. Богородчанський осередок народного малярства на склі. С. 729-738

У статті розглядається Богородчанський осередок народного малярства на склі, один з найбільш характерних центрів цього виду творчості. Двадцять шість ікон, що походять з
Богородчан, за тематикою близькі до інших творів на склі з гуцульсько-покутсько-буковинського реґіону, проте вирізняються особливою художньою мовою: лінійним наповненням, колоритом, орнаментальними мотивами. Висвітлюється діяльність родини Німчиків і проаналізовано мистецьку спадщину провідного маляра Петра Німчика (1853—?).
Ключові слова: ікона на склі, техніка виконання, колорит, лінійне вирішення, декоративні мотиви, іконографія.

читати »

Школьна О. Вивчення українського мистецтва промислової тонкої кераміки ХХ століття: різниця в художньо-стильових домінантах з російськими порцеляною-фаянсом. С. 739-744

Репрезентація, осмислення обширів явища і аналіз особливостей фарфору та фаянсу України на тлі етногенетичних культуротворчих процесів потребує введення цієї частини
нашої спадщини у міжнародний науковий обіг і власні наукові програми вузів та науково-дослідних інституцій. Ґрунтовне і всебічне дослідження фарфору й фаянсу різних етнокультурних регіонів України має важливе теоретичне і практичне значення для розвитку сучасного мистецтва. У цьому зв’язку необхідно максимально використовувати досвід попередників, особливо спираючись на праці представників академічної вітчизняної науки, у тому числі Катерини Матейко, оскільки від фундаменту досліджень залежать методологічні принципи та науковий апарат сучасних історій мистецтва, монографій, окремих фаховий публікацій, довідково-енциклопедичних статей.
Ключові слова: Промислова тонка кераміка, порцеляна, фаянс, Україна, ХХ століття, художньо-стильові домінанти.

читати »

Сапеляк О. Україна в шляхетних образах. С. 745-747
читати »

Шпак О. Цінне видання про мистецтво гуцульської вишивки. С. 748-751
читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »