2011 рік, випуск 2

2011-2

Зміст

Іванкова-Cтецюк О. Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект. С. 187-199

У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Ключові слова: ідентифікаційний простір, релігія, модель національної (державної) Церкви.

читати »

Івашків В. Фольклористичні мандрівки Пантелеймона Куліша 1840-х років. С. 200-206

У статті проаналізовані основні аспекти фольклористичної діяльності П. Куліша 1840-х рр., зокрема матеріали його народознавчих експедицій землями тодішньої Київської губернії. Дослідження рукописних експедиційних матеріалів, які зберігаються в архівах Києва та Чернігова, дає можливість проникнути в лабораторію фольклориста, висвітлити особливості його методики фіксації фольклорних текстів, окреслити маршрути, прочитати про людей, яких він розпитував про народні звичаї і традиції, від яких записував безсмертні народнопоетичні твори.
Ключові слова: Пантелеймон Куліш, фольклористична експедиція, записування фольклорних творів.

читати »

Романюк В. Вірування мисливців Українських Карпат. С. 207-214

У статті автор досліджує практично невивчену до сьогодні сферу духовної культури українців — мисливські вірування. Науково описані та проаналізовані обряди і ритуали мисливців Українських Карпат, що стосувалися рушниці та були поширеними у др. пол. XIX — перш. пол. XX ст. Метою, з якою мисливці виконували обряди, розглянуті у статті, було забезпечити гарантію влучного пострілу і встановлення оберегу над рушницею проти завдання їй шкоди чарами, що їх виконували недоброзичливі мисливці. Автор систематизував ці обряди. Вказано, що обряди, пов’язані з гадюкою, та обряди, під час здійснення яких відбувалося «відгашування ватри», можливо, мали своїм початковим завданням встановлення оберегу проти нечистої сили. Вивчення мисливських обрядів, які, очевидно, були дуже архаїчними, є доповненням до загального дослідження дохристиянських вірувань українського народу.
Ключові слова: вірування, обряд, ритуал, традиційне мисливство, Українські Карпати.

читати »

Чоповський В. Лісоруби та сплавники лісу Українських Карпат у творах письменників (ХІХ — 20— 30-ті рр. ХХ ст.). С. 215-235

У статті розглядається поширене серед класиків української художньої літератури звертання до мотивів відображення образів та діяльності лісорубів і сплавників лісу Українських Карпат. Численні приклади систематизовано за хронологією появи відповідних літературних творів, з розкриттям творчо-методологічних і стильових відмінностей у підходах різних авторів. Наукові спостереження ілюструються фрагментами текстів Я. Головацького, М. Устияновича, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, Г. Хоткевича, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Гренджі-Донського та ін. Аналізується художньо-естетичні прийоми, за допомогою яких письменники розкривають відповідні аспекти традиційного побуту українців.
Ключові слова: етнічна історія, господарська діяльність, побут, звичаї і обряди, лісоруб, домашній промисел, світосприймання і світовідчуття.

читати »

Горбаль М. Чинники формування різдвяної обрядовості Лемківщини. С. 236-244

У статті виводяться чинники, які сприяли формуванню різдвяної обрядовості лемків, а це: 1) духовне багатство язичницької культури, 2) християнське вчення, 3) впливи культур стародавнього світу: візантійської, греко-римської, Близького Сходу та скандинавських народів. Велика увага приділяється торговельним шляхам, які проходили через лемківські Карпати і через які відбувались міжнародні культурні взаємовпливи.
Ключові слова: міфологія праукраїнців, християнський світогляд, Київська Русь, культурні взаємовпливи, торго- вельні шляхи.

читати »

Гоцько П. Дослідження історичних (етнологічних) процесів за допомогою постпозитивістських методів (на прикладі життя юного Івана Мазепи). С. 245-254

Проведено адаптацію позитивістської методології за Імре Лакатосом для аналізу історичних (етнологічних) структур. Структура «чіткого ядра» — наукова ідея, ототожнена із структурою чіткого ядра — фрагменту інформаційного рефлексу. Його захищають від знищення «захисні пояси», які створюють інформаційні перешкоди при пошуку істинного чіткого ядра. Одночасно вони можуть бути дороговказами до структури чіткого ядра. Прийнято, що суспільні і етнологічні процеси мають хвильову природу. Для їх дослідження використано метод індуктивної емпатії. На прикладі «Осміювання юного Івана Мазепи» описано механізм виділення чіткого ядра. Виявлено, що структура «Небесної колісниці — 5» вписується у давню структуру «Шлях царів». Вона має аналоги «Смерть царя Іпполіта» та «Йосип і Зулейка». Розраховано, що такі структури рухаються у північному напрямі. Структура «Шлях царів» відображає процеси зародження відносин між основним етносом та групами асимільованих етносів.
Ключові слова: Мазепа; постпозитивізм; метод індуктивної емпатії.

читати »

Гальчак Б. Таємниця засідки під Балигородом. С. 255-261

На основі невідомих раніше документів спростовується офіційна в польській історіографії версія причин акції «Вісла».
Ключові слова: акція «Вісла», Кароль Свєрчевський, партизани УПА.

читати »

Щербань О. Глиняний посуд для різдвяних та великодніх страв (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття). С. 262-267

Про ритуально-празникове призначення глиняного посуду. Автор виокремлює його в умовну групу. Перераховує його асортимент та подає характеристику кожного виду. Наголошується на способах використання глиняного посуду українцями під час підготовки та святкування двох найбільш шанованих християнських свят — Різдва й Великодня.
Ключові слова: Глиняний посуд, горщик, миска, тарілка, тазок, поставець, поросятник, Різдво, Великдень, Опішня, Полтавщина.

читати »

Боса О. Традиційний досвід у галузі переробки і зберігання зернових на Яворівщині (перша половина ХХ ст.). С. 268-278

На основі розповідей інформаторів простежені традиційні способи переробки і зберігання зернових на Яворівщині першої половини ХХ ст. Зафіксовано, що у галузі переробки зернових використовувались традиційні знаряддя, притаманні для більшості теренів України — ціп, ступи, жорна (подекуди побутувала назва «млинець»), для віяння маленька дерев’яна лопатка, а також — «шуфельки», «сідлячки», «сілячки». Локальними особливостями Яворівщини щодо зберігання зернових культур виступають місцева міра зерна «баль», яка ніде інде не зафіксована в етнографічних дослідженнях. Дослідження доповнює в окремих аспектах попередні етнографічні праці такого важливого і досі ще мало вивченого етнографічного масиву Надсяння як Яворівщина.
Ключові слова: переробка, зберігання, Яворівщина, ціп, ступа, жорна, лопатка, засіки, дерев’яні бочки, плетінки з соломи, пачки.

читати »

Гладкий М. Парубоцька забава «Тріпак»та новорічні святкування в с. Вороблевичі. С. 279-283

В статті висвітлено локальні особливості святкування Нового року, які і по нині побутують в селі Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області, в тому числі описана досі не відома в етнологічній науці парубоцька новорічна забава «Тріпак».
Ключові слова: новорічні святкування, Старий Новий рік, парубоцькі забави, групові заходи.

читати »

Сиряміна Н. Мистецькі аналогії мегалітичного будівництва. С. 284-300

Автор інтерпретує філософське розуміння ролі і місця творчих потенцій у свідомості Людини, які формували процес розвитку доісторичної художньої культури. У науковий обіг вводиться новаторський підхід до ідентифікації графічних знаків мегалітичного будівництва: концептуальне трактування системи знаків, яке приводить до розуміння їхнього призначення — розповсюдження інтелектуальної інформації, графічне відображення якої, з часом, трансформується у територіальну художньо-етнічну та семантичну форми. Презентується нова класифікація графічних знаків мегалітичного будівництва за чотирма основними групами. Вводиться відповідна типологія, яка дає змогу ідентифікувати графічні знаки на мегалітичних спорудах незалежно від регіону розміщення. Тим самим знімається одна з проблем археології у питанні так званого «мегалітичного феномену». Наводяться найбільш характерні приклади з основних регіонів розміщення мегалітичних споруд. Попри те, що таких прикладів на сьогодні на різних територіях численна кількість, вони не систематизовані сучасною наукою, а тому не введені у науковий обіг як свідчення зовсім нової теорії розвитку доісторичного людства.
Ключові слова: Мегалітичне будівництво, мегалітичне мистецтво, графічні знаки: солярні, геометричні, антропота зооморфні.

читати »

Михайлюк Н. Українські жіночі монастирі у Львові в ХVII—XVIII ст. Історико-мистецькі пам’ятки монастиря введення в храм Пресвятої Богородиці сестер Василіянок. С. 301-311

Стаття присвячена історії українських жіночих монастирів у Львові. На підставі матеріалів церковних візитацій 1776— 1805 рр. у монастирі Введення в храм Пресвятої Богородиці сестер Василіянок у Львові проводиться порівняння між наповненням монастирської церкви. Розглядається збережений на сьогодні в церкві св. Димитрія на Збоїщах у Львові іконостас. Акцентується на давнішій частині ансамблю, яка походить з монастиря Введення в храм Пресвятої Богородиці (1720—1733 рр.).
Ключові слова: церковні візитації, Львівський монастир Введення в храм Пресвятої Богородиці, іконостас.

читати »

Бабій Н. Організація костьольного простору в бароковій архітектурі Українського Прикарпаття. С. 312-319

Загальна свідомість пов’язує простір, організований засобами архітектури, з поняттями Евклідової геометрії та прямокутною системою координат. Однак мова архітектурних форм, як і будь-яка інша, має й доповнюючі поняття: асоціативні цінності, символічний зміст. В епоху бароко ці поняття відіграють особливу роль, повідомляючи об’єктам певну осмисленість.
Ключові слова: форма та простір, контрреформація, бароко, семантика форми.

читати »

Лисун Я. Збереження пам’яток монументального живопису Галичини кінця XVII — XVIII ст. Костел Бернардинів у Львові. С. 320-326

Стаття ґрунтується на актуалізації проблеми збереження пам’ яток монументального живопису Галичини кін. XVII — XVIII ст. Проблематика розкривається на прикладі Львівського костелу Бернардинів. Розглядається питання хронології і фактологічної основи розвитку монументального живопису Галичини. Проведено аналіз художньо-стильових особливостей розписів даного періоду.
Ключові слова: бароко, художньо-стильові особливості, al fresco, вівтар, пресвітерій, нава, реставраційні роботи.

читати »

Руденко О. Рукописна книга в творчості Модеста Сосенка. С. 327-331

У статті розглядаємо впливи української рукописної книги на формування національних мотивів в монументальній творчості видатного українського художника перелому XIX— XX ст. Модеста Сосенка. Особливо важливо показати, як мініатюрні елементи оформлення манускриптів знайшли свою інтерпретацію і розвиток в розписах митця.
Ключові слова: рукописна книга, манускрипт, сецесія, мо- нументальний живопис, народна орнаментика.

читати »

Трумко Д. Роль кумів у родильній обрядовості. С. 332-337

Розглянута роль кумів у родильній обрядовості, особливості їх вибору, відносини між кумами і батьками дитини, хресними батьками та дитиною, між самими кумами. Висвітлені оберегові обрядодії, спрямовані на забезпечення благополуччя дитини в майбутньому, захист її від усього злого в житті.
Ключові слова: куми, хрещені батьки, дитина, батьки, хрестини.

читати »

Юрова Т. Елементи кавказького національного костюма в однострої України ХХ ст. С. 338-344

У статті досліджуються і аналізуються творчі підходи українських вояків до створення однострою, різноманітні варіанти сполучення особливостей українського та кавказького національних костюмів в уніформі, використання атрибутів, аксесуарів та елементів кавказького народного вбрання, оригінальні підходи до моделювання та конструювання черкесок у добу національної революції ХХ ст.
Ключові слова: військовий одяг, уніформа, обмундирування, однострій, черкеска, бешмет, архалук, башлик, бурка, папаха, гармонія, кольорова гама, композиція, національні традиції.

читати »

Корнєв А. Козацький гумор та доба Хмельницького у літопису Григорія Грабянки. С. 345-349

У статті висвітлюється роль та місце гумору у героїчній боротьбі українського народу на прикладі «козацького літопису» Григорія Грабянки.
Ключові слова: український народний гумор, українське козацтво, літопис Григорія Грабянки.

читати »

Голубець Г. Професійний тандем. С. 350-353

Стаття присвячена виходу в світ науково-художнього видання «Збірка кераміки П. Лінинського». Автор цього дослідження Г. Івашків аналізує українську кераміку, зібрану, реставровану і реконструйовану П. Лінинським впродовж 40 років. Колекцію становлять кахлі XIV—XVIII ст., кераміка археологічних культур, вироби декоративного і ужиткового характеру XIV—XX ст. з відомих керамічних центрів України, а також фрагменти кахель і посуду, які неможливо реконструювати.
Ключові слова: українська кераміка, колекція, Петро Лінинський, кахлі, посуд, реставрація.

читати »

Гощіцька Т. Слідами Михайла Зубрицького (на основі польових матеріалів з народного будівництва, зібраних в с. Мшанець та Плоске, Старосамбірського р-ну Львівської обл.). С. 354-364

В умовах трансформації та стрімкого зникнення явищ традиційної культури зростає потреба рестроспективних досліджень, які дають змогу виявити стан їх збереження, трансформацію та розвиток. Метою нашої статті є дослідження традиційної культури Мшанця та його околиць у сфері народної архітектури, оцінка повноти і доповнення матеріалу зафіксованого М. Зубрицьким з віддалі більш ніж століття.
Ключові слова: етнічна культура, традиція, народна архітектура, традиційне житло, ритуал, звичай.

читати »

Глушко М. Пам’ять про Василя Доманицького незгасна. С. 365-367

читати »

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »